5. Україна у складі Російської та Австрійської імперій (кін. XVIII - поч. XX ст.)

# Стосунки між національно-визвольним і загальноросійським революційним ру­хами були неоднозначними. З одного боку, єднанню рухів сприяла їх спрямо­ваність проти самодержавства, на соці­альні перетворення. Але ж, з іншого боку, нехтування інтересами української спра­ви відштовхувало від загальноросійсь-ких революційних організацій учасників українського визвольного руху.

Західна Україна Початок культурного відродження

Зачинателі національного відродження в Західній Україні вийшли із середовища греко-католицького духовенства. У1816 р. священник Іван Могильницький заснував у м. Перемишлі "Клерикальне товариство" з метою розповсюдження релігійних текстів українською мовою. І.Могильницький створив "Граматику" української мови, довів, що українська мова є рівноправною слов'янською мовою, а не діалектом ро­сійської чи польської мов.

У 30-і рр. XIX ст. центр діяльності, спря­мованої на пробудження національної сві­домості західних українців, переміщується до Львова, де з 1833 по 1837 рр. діяв куль­турно-освітній гурток "Руська трійця". Його засновниками були студенти Львів­ського університету Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич, Яків Головацький. За мету вони ставили боротьбу проти національно­го гноблення, висту-

РУСАЛКА

ДНІСТРОВАЯ.

ліції Львова зазначив:"... ці божевільні тут хочуть відродити давно мертвий і похова­ний русинський народ".

" Руська трійця" започаткувала ідею нерозривної єдності всіх українських іемель, незалежно від їх перебування у складі Австрійської чи Російської імперій.

* Ці перші культурно-освітні організації сприяли зростанню національної свідо­ мості українців, активізації національ­ них процесів.

Вплив революції 1848 р.

Значним поштовхом до розгортання ви­звольного руху стала революція 1848-1849рр., яка охопила Австрійську імперію. Центром революційних подій у західноукраїнських землях був Львів. Тут у травні 1848 р. укра­їнська інтелігенція та уніатське духовен­ство створили першу в Західній Україні українську політичну організацію - Голов­ну Руську Раду на чолі з єпископом Якимо-вичем. Рада вимагала утворення україн­ської автономії в Східній Галичині, що при­звело до конфлікту з поляками, які не хотіли визнавати за українцями права на цей регі­он, вважаючи всю Галичину польською. Для сприяння розвитку української культу­ри Рада утворила культурно-освітню організацію - "Галицько-Руська матиця".

пали за поширення знань про українську історію, традиції, пе­ретворення україн­ської мови на літера­турну. У1837 р. гур­ток видав альманах "Русалка Дністро­вая", майже весь ти­раж якого був кон­фіскований. При цьому начальник по-

У листопаді 1848 р. відбулося збройне повстання у Львові з вимогою утворення української автономії. Революційним ру­хом були охоплені Буковина і Закарпаття.

♦ Характерною особливістю національ­ ного відродження в Галичині була політи- зація, що виявлялась у поєднанні як суто національних, так і політичних вимог, створенні нових організацій, діяльність яких спрямовувалась на задоволення на­ ціонально-політичних потреб українсько­ го народу.

• Основні підсумки революції:

► Ліквідація в А встрійській імперії крі­посного права, проголошення конституцій-

123

Історія України