2. Яке з висловів не відображає суттєві ознаки політики?

   1. Держава, влада, владні відносини;

   2. Громадянське суспільство;

   3. Діяльність владних інститутів з приводу управління державними справами.

3. Характерною ознакою демократичної політичної влади є:

1. публічність, тобто вона діє від імені всього суспільства;

2. неможливість застосування примусу до суспільства і громадян з боку влади;

3. реалізація владою інтересів певних панівних груп суспільства.

4. Національна безпека України – це:

1. стан воєнної могутності держави;

2. стан бойової готовності та боєздатності Збройних Сил;

3. стан захищеності життєво важливих інтересів особи, суспільства і держави від внутрішніх і зовнішніх загроз.

5. Важливим воєнно-спеціальним принципом воєнної політики України є:

1. запобігання соціально-політичним, міжнаціональним, міжконфесійним конфліктам усередині держави та їх своєчасне розв’язання;

2. дотримання принципу недоторканості існуючих державних кордонів;

3. стримування агресії та її відсіч.

6. До однієї з базових концепцій, на яких заснована воєнна політика України, відносяться:

1. концепція воєнно-політичного партнерства;

2. концепція позаблоковості України;

3. концепція превентивної війни.

Варіант №2.

1. Який принцип є характерним для цивільно-військових стосунків у демократичному суспільстві?

1. закритість армії для суспільства, відсутність громадянського контролю за діяльністю Воєнної організації держави;

2. контроль цивільних над військовими, визначення оборонної політики цивільною політичною владою;

3. визначальний вплив військових на цивільну політичну владу, на прийняття політичних рішень.

2. До основних функцій демократичного цивільного контролю над Воєнною організацією держави відносяться:

1. забезпечення активної і свідомої участі військових у політичному житті суспільства;

2. законності і відкритості в діяльності всіх складових частин Воєнної організації держави, її розвиток у відповідності з Конституцією України;

3. реалізація політичних і громадянських прав і свобод військовослужбовців.

3. Національна безпека України забезпечується шляхом :

1. посилення військово-силових засобів під час розрішення внутрішньополітичних та зовнішньополітичних проблем і протиріч

2. проведення виваженої державної політики відповідно до прийнятих в установленому порядку доктрин, концепцій, стратегій і програм у всіх сферах життєдіяльності суспільства

3. активним втручанням Збройних Сил та інших силових структур у політичне життя суспільства.

4. Забезпечення воєнної безпеки України здійснюється відповідно до однієї з базових концепцій:

1. запобігання можливій збройній агресії шляхом її воєнно-силового стримування;

2. оборонної достатності;

3. позаблоковості політичного курсу України.

5. Забезпечення воєнної безпеки України ґрунтується на одному з наступних принципів:

1. демократичного цивільного контролю над Воєнною організацією держави та правоохоронними органами;

2. пріоритету воєнно-силових методів у розв‘язанні міжнародних конфліктів;

3. мінімальних витрат на оборону України.

6. Воєнна політика держави – це частина загальної політики держави, спрямована на:

1. забезпечення соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей;

2. створення, розвиток і застосування військової організації, інших засобів збройного насильства для забезпечення воєнної безпеки людини, суспільства і держави;

3. зміцнення систем міжнародної колективної безпеки.

Варіант №3

1. Хто являється основним джерелом політичної влади у демократичному суспільстві?

1. панівні класи, верстви суспільства;

2. титульна нація;

3. народ країни.

2. Серед основних проблем, що складають зміст предмету воєнної політології, одною з важливих є:

1. соціальні основи політики (громадянське суспільство, його соціально-політична структура);

2. вивчення воєнних аспектів національної безпеки, її структури та сучасного змісту, механізмів забезпечення;

3. теорія політичних систем та їхніх елементів (держави, політичних партій, рухів, громадських об’єднань та ін.)

3. До закономірностей воєнної політики відноситься наступна:

1. визначальний вплив політичних цілей держави на характер і способи використання військової сили, на військову стратегію;

2. залежність політики держави від економічних інтересів панівних верств суспільства;

3. централізації й децентралізації влади у політичній системі суспільства.

4. До важливих напрямів політики воєнної безпеки України відноситься:

1. проведення політики позаблоковості та нейтралітету;

2. приєднання України до структур колективної воєнної безпеки держав СНД;

3. прискорення реформування Збройних Сил України, перехід їх до укомплектування на контрактній основі, розвиток військово-політичного партнерства та співробітництва з НАТО і ЄС та участь у міжнародній миротворчій діяльності.

5. Забезпечення воєнної безпеки України здійснюється відповідно до базових концепцій:

1. запобігання можливій збройній агресії шляхом її воєнно-силового стримування;

2. позаблоковості та нейтралітету України;

3. покладання на власні сили у сфері оборони.

6. До науково-теоретичних основ воєнної політики України відносяться наступні:

1. основні методологічні принципи та методи наукового пізнання, на які спирається вітчизняне воєнно-політичне керівництво України у процесі формування та реалізації воєнної політики держави;

2. сучасні політико-ідеологічні доктрини, що панують в Україні: ліберальна, соціалістична, соціал-демократична;

3. воєнна політологія, воєнна наука, воєнна доктрина, а також воєнно-політичні або стратегічні концепції.