Історія розвитку обчислювальної техніки. Покоління розвитку обчислювальної техніки
Історія розвитку от. П’ять поколінь розвитку от. Архітектура фон Неймана. Оглавление
Історія розвитку ОТ. П’ять поколінь розвитку ОТ. Архітектура фон Неймана. 2
1. Історія розвитку обчислювальної техніки. Покоління розвитку обчислювальної техніки. 2
2. Нульове покоління обчислювальної техніки. 2
2. Перші проекти лічильних машин 4
Історія розвитку ОТ. П’ять поколінь розвитку ОТ. Архітектура фон Неймана. 6
Перша в світі механічна лічильна машина 4
Перше покоління розвитку 7
1672 – Лічильна машина Лейбніца 5
1820 – механический калькулятор 6
1801 –1808 ткацький станок Жаккарда 6
1842 Перший програміст 8
3. Перше покоління розвитку обчислювальної техніки. 9
Перше покоління розвитку обчислювальнох техніки 9
Історія розвитку ОТ. П’ять поколінь розвитку ОТ. Архітектура фон Неймана. 10
4. Друге покоління обчислювальної техніки. 11
Друге покоління розвитку обчислювальнох техніки 11
5. Третє покоління обчислювальної техніки. 12
Історія розвитку ОТ. П’ять поколінь розвитку ОТ. Архітектура фон Неймана. 12
Характерними рисами ЕОМ третього покоління є 12
6. Четверте покоління обчислювальної техніки. 13
Четверте покоління розвитку обчислювальнох техніки 13
7. П’яте покоління обчислювальної техніки. 14
Історія розвитку ОТ. П’ять поколінь розвитку ОТ. Архітектура фон Неймана. 14
Історія розвитку обчислювальної техніки. Покоління розвитку обчислювальної техніки.
Інформатика – одна з наймолодших дисциплін, корені якої сягають у далеке минуле.
Людина живе у світі інформації, і здавна існує необхідність її збереження та передачі. Першими сховищами інформації були бібліотеки. У середині 7 ст. до н.е. при палаці ассирійського царя Ашшурбаніпала було велике зібрання глиняних таблиць. До нинішніх часів дійшла слава Александрійської бібліотеки, заснованої Птолемеєм, яка нараховувала на початок I століття 700 тис. одиниць. Кожний освічений правитель вважав своїм обов’язком сприяти розвиткові бібліотек. У Давній Русі перша бібліотека була заснована в 1037 р. Ярославом Мудрим при Софійському соборі у Києві. Якщо перші бібліотеки призначалися для вищих прошарків суспільства, то у 17-18 ст. стала помітно збільшуватися кількість національних бібліотек, виникла необхідність систематизації книжкового фонду. У ті часи були закладені основи бібліотечної справи, а інформація, що зберігається у бібліотеках, стала доступною широкому колу читачів.
Однак не всі знання, що накопичуються і зберігаються у книгах, відразу застосовуються на практиці.
2. Нульове покоління обчислювальної техніки.
Ще за часів найдавніших культур людині доводилося розв’язувати задачі, які пов’язані з торговельними розрахунками, з обчисленням часу, із визначенням площі земельних ділянок тощо. Зростання обсягів цих розрахунків призводило навіть до того, що з однієї країни до іншої запрошували спеціально навчених людей, які добре володіли технікою арифметичного числення. Тому рано чи пізно мали з’явитися пристрої, що полегшують виконання повсякденних розрахунків.
А
бак
- V
ст. до н.е.
У Давній Греції й у Давньому Римі були створені пристрої для лічби, названі абак. (від грецького слова abakion – „дощечка, покрита пилюкою ”). Абак представляв собою дощечку с жолобками, в яких розміщувались камінці чи кісточки. Кожен жолобок відповідав певному розряду числа.
Потім люди додумались нанизати камінці з дірочками на палочки і закріпити їх в спеціальну рамку. Так була винайдена рахівниця.
Рахівниці
Суан-пан (Китай) - VI століття
|
|
Соробан (Японія) – XV-XVI століття
|
|
Рахівниця
|
|
