1. Матеріали ХХ з’їзду споживчої кооперації України// газета Вісті – 26.03.2009 №13

2. Матеріали XXІ (позачергового) з'їзду споживчої кооперації України від 04.03.12.

3. Стратегія розвитку споживчої кооперації України (2004-2015р.Р.) – к: Укоопспілка, 2004.

Питання 1. Нова стратегія організаційно-кооперативної роботи та основні напрями її вдосконалення.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Вивчаючи дане питання, слід пам'ятати, що діяльність споживчої кооперації ґрунтується на громадському самоврядуванні, яке передбачає активну участь членів споживчих товариств в управлінні та контролі за господарською та соціальною діяльністю кооперативних організацій і підпри­ємств.

Реалізувати повною мірою потенціал громадського самоврядування можна лише за рахунок розвитку та поглиблення внутрішньокооперативної демократії, насамперед, шляхом побудови відносин між споживчим товариством та його членами. Важливо, щоб кожен член споживчого товариства як пайовик і споживач був здатний на активну діяльність, самоорганізацію та самоконтроль.

Одним із головних завдань правлінь споживспілок і споживчих товариств, фахівців служб організаційно-кооперативної роботи є залучення максимально можливої кількості членів споживчого товариства в громадську діяльність та самоуправління. Саме таким чином пайовик як безпосередній учасник громадської діяльності при виконанні великих і малих справ у своєму споживчому товаристві може засвоїти методи самоуправління, виховувати у собі такі якості: турбота про загальне добро, колективізм, взаємодопомога, солідарність інтересів тощо.

Громадське самоврядування має стати безпосередньою справою кожного пайовика. За таких умов члени споживчих товариств активніше сприятимуть розвитку галузей кооперативної діяльності, домагатимуться більшої соціальної спрямованості економічної діяльності кооперативів.

Звичайно, це потребує подальшого розширення прав членів споживчих товариств та створення умов для їх фактичної реалізації. Щоб досягти цього, потрібно налагодити навчання та обмін досвідом уповноважених споживчих товариств, кооперативного активу, а також членів ревізійних комісій і комісій кооперативного контролю.

Однією із важливих форм підвищення дієвості та відповідальності кооперативного активу, стимуляції його діяльності має бути підготовка та періодичне заслуховування на дільничних зборах і засіданнях правління споживчого товариства членів виборних органів управління та контролю. Крім того, потрібно частіше вдаватися до матеріального та морального стимулювання активності пайовиків; водночас - підвищувати відповідальність активу та працівників системи за дотримання принципів внутрішньокооперативної демократії.

Потрібно домогтися, щоб особи, обрані до кооперативних органів управління та контролю, вирішували всі питання з урахуванням наказів пайовиків, звітувалися перед ними, постійно інформували членів споживчих товариств про діяльність кооперативу та спілки, використовуючи для цього особисті зустрічі, пресу, радіо, телебачення тощо.

Правлінням споживспілок і споживчих товариств, працівникам служб організаційно-кооперативної роботи необхідно особливо відповідально та серйозно вирішувати питання підготовки та проведення звітних і звітно-виборних кампаній, зборів уповноважених пайовиків, конференцій, з'їздів та зборів Рад споживспілки.

Крім того, потрібно приділяти увагу розробці та виконанню заходів щодо реалізації наказів та критичних зауважень членів споживчих товариств, їхніх представників у кооперативних органах управління та контролю.

Важливо належним чином оцінити роль дільничних і загальних зборів пайовиків, зборів уповноважених як основної форми прямої, безпосередньої демократії та дієвої форми здійснення пайовиками своїх повноважень. Збори пайовиків мають стати своєрідним оглядом стану справ у споживчому товаристві, їхня цінність повинна полягати не в тому, щоб на них виникали суперечки та непорозуміння, а в тому, щоб пайовики мали можливість обмінятися думками, співставити власні точки зору, провести плідну дискусію, яка виховувала б в учасників взаємоповагу один до одного, а також дала б змогу пробудити громадську активність, визначити напрями перебу­дови кооперативної діяльності, шляхи і засоби підвищення її економічної та соціальної ефективності.

Предметом постійної уваги правлінь споживчих товариств і споживспілок, служб організаційно-кооперативної роботи повинні бути питання щодо створення та організації роботи кооперативних дільниць, дільничних комітетів, організації діяльності уповноважених споживчих товариств, членів Рад споживспілок та органів громадсько-масового контролю.

Враховуючи, що подальший розвиток та підвищення ефективності діяльності системи нерозривно пов'язані з удосконаленням роботи щодо залучення до членів споживчих товариств некооперативного населення, важливим напрямом діяльності служб організаційно-кооперативної роботи повинно стати розширення та зміцнення соціальної бази споживчої кооперації, а також створення позитивного іміджу системи у громадській свідомості.

Водночас слід забезпечити суворе дотримання статутних вимог та вжити конкретних заходів щодо підвищення економічної зацікавленості пайовиків у членстві, постійно розширювати коло надання їм послуг тощо.

Правлінням споживчих товариств і споживспілок необ­хідно спрямувати зусилля апарату, насамперед, служб органі­заційно-кооперативної роботи, на зміцнення споживчої кооперації як громадсько-господарської організації шляхом залучення до її лав нових членів та підвищення їхньої творчої активності. Для цього слід активізувати пропагандистську та роз'яснювальну роботу серед населення за місцем проживання, через засоби масової інформації, кооперативні та інші об'єкти.

Потрібно активніше розвивати моральну зацікавленість громадян бути членами споживчих товариств. Така зацікавленість полягає, насамперед, у можливостях громадян реалізувати своє конституційне право на участь в управлінні тією чи іншою громадською організацією.

У всіх без винятку споживспілках і споживчих товариствах необхідно налагодити роботу щодо впровадження кращого досвіду роботи кооперативних організацій, а також окремих працівників системи стосовно кооперування населення, використовуючи для цього особисті зустрічі з населенням та сільські сходи, рекламні кампанії, кооперативні об'єкти, випуск плакатів, бюлетенів, брошур, листівок, а також місцеві та регіональні засоби масової інформації: пресу, радіо, телебачення тощо.

Водночас треба підвищити відповідальність бухгалтерських та оргінструкторських служб за наведення відповідного порядку в пайовому господарстві, в організації обліку членів споживчих товариств.

Відповідальною ділянкою роботи оргінструкторських служб є організація та контроль за виконанням рішень органів управління споживчих товариств і споживспілок, дотримання вимог статутів кооперативних організацій, а також своєчасна підготовка до них, за участю кооперативного активу, змін і доповнень.

Обов'язки служб організаційно-кооперативної роботи - з урахуванням пропозицій структурних підрозділів коопера­тивних організацій, розробляти, забезпечувати прийняття та затвердження у владних структурах статутів споживчих това­риств і споживспілок, своєчасно вносити до них зміни та допов­нення, а також вивчення цих важливих нормативних документів кооперативним активом і пайовиками.

Водночас оргінструкторський апарат, насамперед, повинен нести відповідальність за дотримання споживчими това­риствами і споживспілками вимог статутів та виконання нор­мативних актів з питань організаційно-кооперативної роботи, а також здійснювати постійний контроль за дотриманням демо­кратичних принципів, статутних прав та обов'язків пайовиків.

Працівники служб організаційно-кооперативної роботи зобов'язані брати активну участь у підготовці планів роботи правлінь кооперативних організацій, готувати необхідні мате­ріали для розгляду на засіданнях правлінь споживспілок і споживчих товариств.

Невід'ємним правом (обов'язком) служб організаційно-кооперативної роботи має бути таке право - ставити перед правлінням споживчого товариства чи спілки питання про відповідальність посадових осіб, винних у порушеннях кооперативних принципів, статутних вимог, а також нормативних актів, що регулюють діяльність споживчої кооперації.

Правлінням споживспілок необхідно якомога частіше організовувати зустрічі зі своїми членами для обговорення загальних проблем.

Слід пам'ятати, що єдність кооперативних організацій на всіх рівнях - украй необхідна та пріоритетна умова розвитку кооперації в сучасних умовах.

У зв'язку з цим виникає питання соціального партнерства. Дослідження у рамках соціальної економіки свідчать про два основні види взаємодії людей. Один із них, на якому нині часто концентрують увагу, - це ринкова конкуренція. За своєю суттю, це жорстка боротьба між людьми у сфері економічних і соціальних відносин. Конкуренція - це не що інше, як механізм досягнення за рахунок досить вузького прошарку населення суто економічних цілей, насамперед, прибутку, матеріального та грошового збагачення. Інший, гуманістичний, цивілізований вид взаємодії людей, - це соціальне партнерство, яке нині має значне поширення у передових країнах світу. Під поняттям "соціальне партнерство" розуміють свідомі дії людей, основою яких є економічні та соціальні інтереси, спрямовані на те, щоб на засадах добровільного об'єднання власних матеріальних, фінансових, трудо­вих, інтелектуальних та інших ресурсів можна було досягти задоволення своїх економічних інтересів.

Запитання для самоперевірки

1. Чому громадське самоврядування має стати справою кожного пайовика?

2. Запропонуйте заходи щодо залучення нових членів у споживчі товариства.

3. Як виявляється зв'язок соціального партнерства із кооперативними принципами?

Самостійна робота № 4

Тема дисципліни: Статутні основи споживчої кооперації України

Мета : ознайомитись зі Статутами спілок споживчих товариств (районної, обласної (республіканської), центральної (Укоопспілки)), встановити статус і повноваження дільничого комітету, визначити функції комісій кооперативного контролю

Кількість годин: 2

План вивчення теми:

1. Статути спілок споживчих товариств (районної, обласної (республіканської), центральної (Укоопспілки)).

2. Статус і повноваження дільничого комітету. Функції Комісій кооперативного контролю.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Закон України «Про споживчу кооперацію»

2. Положення про дільничні комітети споживчого товариства (затверджене постановою третіх зборів Ради Укоопспілки ХІХ скликання 25 січня 2006 року)

3. Положення про комісію кооперативного контролю (затверджене постановою третіх зборів Ради Укоопспілки ХІХ скликання 25 січня 2006 року)

4. Матеріали ХХ з’їзду споживчої кооперації України// газета Вісті – 26.03.2009 №13

Питання 1. Статути спілок споживчих товариств (районної, обласної (республіканської), центральної (Укоопспілки)).

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

При вивченні даного питання слід звернути увагу на те, що при формуванні організаційної структури управління споживчою кооперацією важливо охопити всі управлінські завдання, виявити та взаємоузгодити щодо кожного органу управління систему функцій, прав і відповідальності.

Щоб налагодити координаційну діяльність органів самоврядування як у певній ланці управління, так і між органами різних ланок, необхідно організаційно оформити зв'язки та відносини між ними шляхом розробки й затвердження статутів організацій споживчої кооперації усіх рівнів.

Роль статутів організацій споживчої кооперації полягає у правовому закріпленні організаційно-економічної самостійності й відокремленості системи в цілому та її складових.

Статути організацій споживчої кооперації регулюють як внутрішні взаємовідносини всередині системи між органами її управління, так і між організаціями споживчої кооперації з органами державного управління, організаціями та підприємствами інших галузей національної економіки.

Статут конкретної кооперативної організації розробляється та затверджується на підставі Примірного статуту відповідної ланки кооперативного управління.

Вищий орган управління кожної ланки має право вносити до тексту діючого Статуту необхідні зміни, уточнення та доповнення, зберігаючи загальну структуру Статуту. Дана стабіль­ність спрямована на дотримання закономірності забезпечення єдності систем управління.

Кожна кооперативна організація має право вносити до Статуту доповнення, що відображають специфіку її функціонування.

Як засвідчує практика діяльності споживчої кооперації, статути її організацій не є чимось незмінним: вони відносно стабільні у своїй структурі, але за змістом відображають соціально-економічні умови функціонування споживчої кооперації у той чи інший період.

У зв'язку з цим оргінструкторський апарат, насамперед, повинен нести відповідальність за дотримання споживчими товариствами і споживспілками вимог статутів та виконання нормативних актів з питань організаційно-кооперативної роботи, а також здійснювати постійний контроль за дотриманням демократичних принципів, статутних прав та обов'язків пайовиків.

Питання 2. Статус і повноваження дільничного комітету. Функції комісії кооперативного контролю

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Опрацьовуючи дане питання, слід пам'ятати, що роботу дільничних кооперативних комітетів повинен постійно контролювати оргінструктор споживчого товариства. Дільничний кооперативний комітет - це низовий орган самоврядування пайовиків; від того, як організовано його діяльність, залежить якість роботи торговельних, заготівельних та інших підприємств, розташованих на території дільниці, дієвість виливу пайовиків на стан справ на даних підприємствах, реальність здійснення пайовиками власних прав, переваг та пільг при обслуговуванні їх кооперативними підприємствами.

Діяльність дільничного кооперативного комітету починається з організаційного засідання після його обрання дільничними зборами пайовиків. На ньому кооперативний комітет обирає зі свого складу голову та розподіляє обов'язки між членами комітету. На організаційному засіданні інструктор з організаційно-кооперативної роботи, насамперед, повинен ознайомити членів комітету із затвердженим загальними зборами пайовиків (зборами уповноважених) Положенням про дільничний кооперативний комітет споживчого товариства, роз'яснити функції комітету, права та обов'язки його членів.

Оскільки до складу комітету обираються рядові пайовики, то з метою кращого розуміння функцій та прав оргінструктор може рекомендувати нижчезазначений розподіл обов'язків між членами комітету.

Наприклад, обов’язки голови комітету:

1. Організація та планування роботи комітету.

2. Реалізація рішень дільничних зборів пайовиків, загальних зборів (зборів уповноважених), Правління споживчого товариства, громадської думки, узагальнення пропозицій пайо­виків та некооперованого населення щодо покращання обслуго­вування та задоволення потреб у товарах та послугах; винесення даних питань на розгляд дільничних зборів, пайовиків (зборів уповноважених) та Правління споживчого товариства.

3. Проведення соціологічних досліджень, опитувань гро­мадської думки, узагальнення пропозицій пайовиків та некооперованого населення щодо покращання обслуговування та задоволення потреб у товарах та послугах; винесення даних питань на розгляд дільничних зборів пайовиків, загальних зборів (зборів уповноважених) та Правління споживчого товариства.

Правління споживчого товариства повинно створити необхідні умови для ефективної діяльності дільничних кооперативних комітетів.

По-перше, обов'язково організувати навчання новообраних членів кооперативних комітетів; наприклад, у формі курсів і семінарів. Досвід засвідчує, що таке навчання ефективніше у формі семінарів для членів кооперативних комітетів споживчих товариств, об'єднаних у певну райспоживспілку. До складу питань, що розглядаються на даному семінарі, належать такі: принципи кооперації та кооперативного руху; організаційна побудова споживчої кооперації України, місце, роль і визначення її ланок у забезпеченні пайовиків та некооперованого населення торговельними й іншими послугами; функції, права та обов'язки членів кооперативного комітету; Статут споживчого товариства та заходи щодо дотримання статутних вимог; організація роботи членів кооперативного комітету з пайовиками дільниці тощо. Перед членами кооперативних комітетів обов'язково повинні виступити Голова правління райспоживспілки або його заступники, а також фахівці з апарату райспоживспілки і споживчих товариств, голови та члени кооперативних комітетів, які мають позитивний досвід роботи. Доцільно залучати до проведення семінарів викладачів кооперативних навчальних закладів.

По-друге, Правління споживчого товариства повинно створити необхідні матеріальні умови для діяльності кооперативного комітету: виділити приміщення в одному з власних чи інших підприємств і організацій, розташованих на території дільниці (сільська рада); забезпечити засобами діловодства тощо.

По-третє, дільничні кооперативні комітети продуктивно працюють там, де їх члени відчувають потребу з боку Правління споживчого товариства у їхній діяльності. Для цього необхідно запрошувати голову кооперативного комітету чи особу, котра його заміщає, на засідання правління з питань, що стосуються інтересів пайовиків дільниці; морально та матеріально заохочувати членів кооперативного комітету, які беруть активну участь у його діяльності; подавати клопотання про їх заохочення правлінням райспоживспілки, облспоживспілки та Укоопспілки: забезпечувати виконання рішень кооперативного комітету, прийнятих у межах повноважень, визначених Статутом споживчого товариства та Положенням про дільничні комітети споживчого товариства, затвердженим Постановою третіх зборів Ради Укоопспілки XIX скликання 25.01.06.

Допомога членам кооперативного комітету повинна на­даватися при організації його роботи і, насамперед, у плануванні його діяльності.

Плани роботи кооперативного комітету складаються на півріччя або квартал. Коло питань, що обов'язково включаються до плану, випливає із функцій та обов'язків кооперативного комітету, а саме:

• підготовка до проведення дільничних та загальних зборів пайовиків споживчого товариства (зборів уповноважених);

• розгляд кандидатур на посаду Голови Правління споживчого товариства та уповноважених пайовиків;

• заслуховування інформації Голови Правління споживчого товариства з питань виконання наказу пайовиків, що стосуються роботи підприємств дільниці;

• прийом громадян у члени споживчого товариства;

• заслуховування звітів керівників кооперативних підпри­ємств, розташованих на дільниці;

• заслуховування звітів членів комітету про виконання ними своїх обов'язків;

• заслуховування Голів Комісій кооперативного контро­лю про роботу даних Комісій;

• розгляд заяв, скарг і пропозицій громадян;

• затвердження черговості придбання товарів підвище­ного попиту та отримання послуг підприємств дільниці;

• розгляд кандидатур для направлення на навчання до кооперативних навчальних закладів тощо.

Формою роботи кооперативного комітету є засідання. Вони проводяться відкрито, не рідше одного разу на квартал, а з питань прийому громадян до членів споживчого товариства - не пізніше 30 днів після подання ними заяви. Засідання кооперативного комітету вважається правочинним за наявності не менше, ніж половини його членів. Рішення приймаються більшістю голосів і заносяться до Журналу обліку роботи кооперативного комітету.

Посадові особи споживчого товариства та його підприємства за невиконання обов'язків щодо кооперативного комітету або в разі протидії його роботі, учинення переслідування членів комітету у зв'язку з їх діяльністю, підлягають притягненню до дисциплінарної відповідальності аж до зняття з посади.

У тісному зв'язку з Ревізійною комісією споживчого товариства працюють Комісії кооперативного контролю. Відповідно до статутів споживчих товариств, Комісії кооперативного контролю обираються за роботою підприємств торгівлі, ресторанного (масового) харчування, виробничих і заготівельних підприємств. На дільничних зборах пайовиків може бути обрано Комісію кооперативного контролю за діяльністю всіх підприємств, розташованих на дільниці, або ж окрему комісію по кожному підприємству. Ці комісії підзвітні органу, який їх обрав. Члени Комісії кооперативного контролю виконують свої обов'язки на громадських засадах, керуючись Положенням про комісію кооперативного контролю, затвердженим Постановою третіх зборів ради Укоопспілки XIX скликання 25.01.06.

Членами Комісії кооперативного контролю не можуть бути обрані близькі родичі працівників контрольованих підприємств.

Комісія кооперативного контролю має право виносити на розгляд Правління споживчого товариства, загальних зборів пайовиків (зборів уповноважених) або дільничних зборів питання про роботу контрольованих підприємств та пропонувати заходи щодо її покращання. У разі виявлення розкрадень і зловживань Комісія може внести пропозицію про негайне усунення від роботи та притягнення до відповідальності, згідно з чинним законодавством України, відповідних осіб, а також ставити питання про накладення дисциплінарних стягнень. Комісія має право вимагати від керівника підприємства вилучення з продажу зіпсованих товарів, а з виробництва товарів, виготовлених із недоброякісної сировини та матеріалів.

У випадку виявлення несправних, нетаврованих чи з простроченим терміном таврування вимірювальних приладів члени Комісії можуть заборонити користуватися ними. Вони також направляють зразки або проби сумнівних за якістю товарів, продуктів і виробів на аналіз та експертизу. Комісія може вилучити обладнання й інвентар, що не відповідають санітарним нормам, наполягати на приведенні у належний санітарний стан виробничих та інших приміщень і території навколо підприємств.

Як правило, члени Комісії повинні брати участь у проведенні інвентаризацій та перевірок, що проводяться Правлінням або Ревізійною комісією споживчого товариства. При розгляді звітів керівників підприємств, що перевірялися, у засіданні Правління споживчого товариства беруть участь члени відповідних Комісій кооперативного контролю. У необхідних випадках вони можуть ознайомлюватися з грошовими і товар­ними документами підприємств, давати відгук про роботу матеріально відповідальних осіб, котрих висувають на премію­вання чи до інших видів заохочення.

Члени Комісії кооперативного контролю не мають права власними рішеннями накладати стягнення на працівників кооперативних підприємств.

Засідання Комісії, що скликаються її головою не рідше двох разів на квартал, фіксуються в Журналі обліку її роботи.

З метою успішного виконання покладених на Комісію обов'язків їй слід встановити постійний зв'язок із Правлінням та дільничним кооперативним комітетом і Ревізійною комісією споживчого товариства.

Члени Комісії, будучи довіреними особами членів-пайовиків споживчого товариства, котрі їх обрали, зобов'язані у своїй роботі враховувати їхні інтереси. Споживач повинен мати можливість у будь-який час звернутися до членів Комісії з про­позицією, зауваженням і скаргою та отримати вичерпну відповідь на поставленні запитання.

У роботі окремих Комісій кооперативного контролю є специфіка, що випливає з особливостей діяльності контрольованого підприємства.

Так, Комісії при торговельних підприємствах контролюють дотримання графіків їх роботи, виконання плану роздрібного товарообороту, наявності в продажу товарів, що завозилися на оптову базу райспоживспілки або розподільчий склад споживчого товариства.

У полі зору цих Комісій повинні знаходитися й організаційні питання: стан приміщень і вивісок про режим роботи магазину, наявність необхідного інвентарю відповідно до норм технічного забезпечення торговельних підприємств, форми (вслуговування покупців тощо.

Члени Комісії перевіряють також правильність розміщення товарів, ефективність використання площі торговельного залу та підсобних приміщень, раціональність розміщення обладнання, оформлення вітрин.

Важливе значення має контроль за реалізацією товарів чистою вагою та повною мірою, за наявністю у торговельному залі контрольної ваги, Книги зауважень та пропозицій покупців.

При перевірці санітарного стану магазинів необхідно звернути увагу на дотримання продавцями правил особистої гігієни та на своєчасність проходження ними медичного огляду, проведення профілактичних щеплень.

Важлива роль належить Комісіям кооперативного контролю при перевірці збереження товарно-матеріальних цінностей. У випадку виявлення крадіжок, розтрат, інших зловживань члени Комісії складають акт у трьох примірниках: перший із них передається на огляд Правлінню споживчого товариства; другий - підприємству для прийняття заходів щодо усунення ви­явлених зловживань; третій - залишається у справах Комісії.