5. Теорія адаптивного фізичного виховання

Виходячи з досвіду корекційної педагогіки, процес навчання дії у АФВ повинен проходити наступні етапи:

• визначення понять, створення уявлень;

• аналіз і виділення головних закономірностей;

• порівняння;

• узагальнена систематизація накопиченого матеріалу;

• моделювання;

• прогнозування результату;

• вироблення вміння долати проблемні ситуації.

При стійкій ваді тієї чи іншої системи організму порушується весь алгоритм навчання рухової дії. При цьому може знижуватися або бути відсутньою мотивація до рухової активності у цілому або до певного виду діяльності, до спілкування з викладачем або до занять у групі. Проблемним питанням для викладача є сфера пізнавального інтересу аномальної дитини. При вроджених дефектах нерідко порушуються вольові якості: цілеспрямованість, наполегливість. Учень може бути не в змозі здійснити загальний логічний проект дії, зазнавати труднощів із осмисленням завдань і цілей, виділенням основних моментів дії та її складових, мати проблеми з аналізом умов виконання елемента дії, що вимагається. В результаті вади може бути порушений сенсорний аналіз або процес осмислення побудови дії. Ураження нервової, м'язової систем або кісток скелета призводить до порушень якісних характеристик руху.

Виявлення інтересів дитини, яку навчають, здійснюється доброзичливим, вдумливим спостереженням, з'ясуванням того, що її цікавить: предмети, види діяльності, фізичні якості, пріоритети цінностей, цілі, прагнення, бажання. За педагогічними спостереженнями, діти прагнуть набувати не стільки спеціальних знань, скільки навчатися тому, що розкриває їхні можливості та індивідуальні особливості, збагачує їхню особистість

Виявлення інтересів дитини, яку навчають, здійснюється доброзичливим, вдумливим спостереженням, з'ясуванням того, що її цікавить: предмети, види діяльності, фізичні якості, пріоритети цінностей, цілі, прагнення, бажання. За педагогічними спостереженнями, діти прагнуть набувати не стільки спеціальних знань, скільки навчатися тому, що розкриває їхні можливості та індивідуальні особливості, збагачує їхню особистість

Створення уявлення про дію містить створення уявлення про загальну мету й окремі завдання цієї дії, основні моменти дії та її складових, умови виконання.

Пояснення та демонстрація дії викладачем (тренером) повинні супроводжуватися словесною (асоціативною) фіксацією інформації та формуванням дії учнем, тому етапи виконання дії сучасна наука подає в наступній послідовності:

1) фізичне виконання дії;

2) словесне виконання дії (по пам'яті) вголос;

3) виконання дії в уявленні (про себе);

4) творче переосмислення дії.

Навчання відбувається в процесі вирішення послідовності завдань, кожне з яких розвиває попереднє. Від індивідуальних особливостей сприйняття того, кого навчають, залежить і сенсорний аналіз дії, що виконується.

Уміння та навички формуються багаторазовим повторенням з удосконаленням точності і бистроти регуляції рухів, але одноманітні завдання перешкоджають утримуванню уваги учнів. Майстерність викладача полягає у наданні цим повторенням різних форм, які були б мотивацією до дії. З цією метою організують ігри, естафети, танці та ін.

Тема № 9. Організація масових фізкультурно-спортивних заходів.

План.

1. Складання плану фізкультурно-спортивних заходів.

2. Завдання та принципи заходів спортивної спрямованості.

3. Аспекти діяльності оргкомітету з проведення фізкультурно-спортивного заходу.

4. Розділи, які складають положення про змагання.

Успіх організації та проведення змагальних заходів залежить від чіткого та раціонального їх планування впродовж календарною року

Складаючи календарний план фізкультурно-спортивних заходів осередків, клубів, необхідно орієнтуватися на плани районних, міських, обласних спорткомітетів і рад фізкультурно-спортивних товариств. Це дає змогу забезпечити спадкоємність та послідовність змагань, вчасну підготовку команд. У сучасних соціально-економічних умовах більшості фізкультурних осередків під силу проводити один захід на 2-3 місяці. Бажаним є традиційність та стабільність їх проведення. Це дає змогу краще підготуватися до змагань, робить їх звичними, знайомими, визначає соціальне місце.

У плані фізкультурно-спортивних заходів змагальної спрямованості достат­ньо виділяти два розділи:

1. Комплексні фізкультурні заходи.

2. Змагання з видів спорту (вправ).

Для організації заходу необхідно заздалегідь утворити оргкомітет. До його складу бажано включити представників тих організацій, які можуть бути корисними в підготовці та проведенні змагань, атракціонів, розваг.

Діяльність оргкомітету проводиться згідно з планом підготовки заходу , в якому доцільно передбачити такі питання:

1. Розробка положення про проведення фізкультурно-спортивного заходу.

2. Складання кошторису витрат

3. Підготовка сценарію (детального плану проведення) заходу, який включає церемоніали відкриття, проведення, закриття, нагородження, підйому та спуску прапора тощо.

4. Підбір, затвердження, інструктаж безпосередніх організаторів, технічних керівників, суддів, членів журі.

5. Підготовка місць проведення змагань. Оформлення їх засобами наочної агітації, пропаганди, маркування трас, ігрових майданчиків, установлення огороджень, вказівників.

6. Підготовка обладнання, інвентарю, спорядження (в тому числі суддівського), придбання призів, підготовка грамот, протоколів.

7. Виготовлення засобів наочної агітації, реклами, складання коментаторських текстів, афіш, об’яв тощо.

8. Організація медичного забезпечення, придбання медичних препаратів, обладнання медичного пункту.

9. Організація транспортного та побутового обслуговання (якщо захід проводиться із виїздом за межі міста).

Головним управлінським документом, на підставі якого проводяться фізкультурно-спортивні заходи, є положення. Воно визначає зміст та порядок змагальної діяльності, регламентує відносини між організаторами, суддями, учасниками.

Положення складається таким чином, щоб уникнути різного тлумачення тих чи інших його пунктів. У ньому повинні міститися конкретні настанови з усіх найбільш важливих ситуацій, які можуть виникнути в ході проведення. Разом з тим положення має бути стислим, чітко сформульованим.

У сфері фізкультурно-оздоровчої діяльності доволі часто проводять змагання за спрощеними правилами. У такому разі положення повинно містити інформацію про характер спрощення.

Положення про змагання складається з назви та восьми основних розділів. Назва заходу повинна відображати інформацію про вид змагання, його зміст, учасників, приналежність до певної організації. Наведемо коротку інформацію щодо змісту розділів положення.

1. Мета змагань. Окрім основної мети, у розділі зазначаються додаткові, завдання, які можуть бути розв'язані в процесі проведення заходу.

2. Організатори змагань. У розділі повідомляється про керівників змагань організації, на які покладено підготовку місць змагань та їх безпосередньо проведення.

3. Час, місце проведення зазначаються чітко і зрозуміло.

4. Учасники змагань. У розділі зазначається, хто допускається до змагань, кількісний склад команд, вимоги до учасників та умови, яких вони новинні дотримуватися.

5. Програма змагань. Висвітлюються змагальні вправи, які будуть проведенні для всіх груп учасників.

6. Порядок визначення переможців. Правило визначення переможців за, кращими особистими результатами не завжди підходить для фізкультурно-спортивних заходів. Для підсумкової оцінки результатів виступів осіб різної статі віку, фізичного стану застосовуються зрівнювальні коефіцієнти, заохочувальні бали. Окрім зазначеної інформації, у розділі повідомляється про кількість учас­ників заліку, порядок визначення командної першості.

7. Нагородження переможців. Зміст розділу залежить від фінансових мож­ливостей організаторів змагань. При проведенні фізкультурно-спортивних захо­дів бажаною є велика кількість недорогих призів, які є свідченням успіхів, запорукою доброго настрою та подальшої участі в оздоровчих заняттях.

8. Заявки та порядок репрезентації команд. У розділі зазначаються терміни, місце та форма подання заявок, а також місце та час проведення засідань суд­дівської колегії разом із представниками

Існує декілька способів проведення заходів змагальної спрямованості. Вони запозичені зі спорту вищих досягнень, але мають певні особливості. Найбільш розповсюдженими є прямий, круговий, з вибуванням.

Прямий спосіб передбачає послідовне або одночасне виконання змагальних вправ усіма учасниками на одній арені без змін у складі суддівської бригади.

У сфері оздоровчої фізичної культури проведення змагань прямим спосо­бом може передбачати зрівнювання за допомогою гандикапу або фори. Гандикап (англ.) - змагання учасників різного віку та підготовленості, у яких слабким нада­ється певна перевага. Фора (італ.) - пільга, яка надається слабо підготовленим учасникам змагань. Змагання з використанням зрівнювання стимулюють до учас­ті початківців й одночасно заохочують до виступів підготовлених учасників.

Круговий спосіб базується на принципі послідовності зустрічей кожного учасника (команди) з усіма іншими. Застосовується при проведенні змагань зі спортивних ігор та єдиноборств. Спосіб дає змогу виявити відносну підготов­леність усіх учасників, одначе робить змагання тривалими.

Проведення змагань круговим способом передбачає формування таблиці черговості зустрічей. У змаганнях, які проводяться круговим способом, результати зустрічей оцінюються в очках. Переможцем змагань стає той, хто за результатами всіх зустрічей набрав найбільшу суму очок.

Спосіб із вибуванням будується за принципом вибування учасника (команди) зі змагань після однієї або декількох (залежно від умов змагань) поразок. Його називають інколи "олімпійським", або "кубковим", тому що він застосовується на Олімпійських іграх та у розіграшах більшості кубків. Головною перевагою зазначеного способу є можливість значної кількості учасників та стислих термінів проведення.

Для проведення змагань за способом із вибуванням складаються таблиці зустрічей. Слід зазначити, що спосіб має деякі недоліки: не дає змоги визна­чити місця всіх учасників; надає можливість лише однієї або двох зустрічей більшості учасників; містить значний елемент випадковості. Тому для часткового усунення зазначених недоліків у практиці застосовується наступне: призначається додаткова зустріч за третє місце між учасниками, що програли у півфіналі; проводиться розсіювання учасників, тобто розташування їх у таблиці таким чином, щоб дати змогу зустрічі між собою найсильнішим командам в останніх турах; вибування тільки після двох, інколи трьох поразок.

Послідовне сполучення в одному змаганні двох способів - кругового та з вибуванням - називається змішаним способом. Його застосування передбачає один спосіб на першому етапі змагань,, інший - на другому. Спосіб полегшує проведення змагань зі значною кількістю учасників, дає змогу скоротити число зустрічей і терміни проведення змагань в цілому.