3. Зробіть щеплення проти поліомієліту, заповнить необхідну документацію.
Відповідь: Треба в рот накапати 4 краплі вакцини, яка має вигляд рожевої рідини. Рекомендації матері: не запивати вакцину , не їсти на протязі 2 годин. Заповнити дані в журнал реєстрації вакцинацій , в картку профілактичних щеплень, а також в історію розвитку дитини ф.112/0
Завдання № 21
1. Розрахуйте показник осередковості, якщо в 16 осередках було зареєстровано 24 випадки інфекційного захворювання. Що характеризує даний показник? Ваші висновки.
Відповідь : Показник осередковості визначається за формулою:
Цей показник є критерієм правильно організованої протиепідемічної роботи. Показник 1 є оптимальним, він свідчить про те, що в кожному вогнище по одному хворому, а інші контактні (в сем»ї, в дитячому садку, в школі) в наслідок ефективної протиепідемічної роботи не заразилися від джерела інфекції і залишились здоровими . В даному випадку показник осередковості дорівнює: 24 : 16 = 1,5 - більше, ніж 1. В деяких осередках є по декілька хворих..
2. Учні різних класів, які захворіли на черевний тиф, харчуються в столовій та І вдома, проживають в будинках з водопостачанням та каналізацією. За 2 І тижні до виникнення захворювання вони були учасниками дводенного туристичного походу, під час якого їжу готували самі, воду брали з джерела ' та річки. В сім'ях цих учнів всі здорові, хворих на черевний тиф немає.
Який шлях передачі збудників черевного тифу можливий в даній ситуації? Складіть план протиепідемічних заходів.
Відповідь дивись у завданні № 11
3.Продемонструйте щеплення АКДП вакциною. Заповніть відповідну документацію.
Відповідь дивись у завданні № 18
Завдання № 22
За даними карти профілактичних щеплень оцініть своєчасність, повноту і якість проведених дитині щеплень / карта додається /.
2. У хворого діагностовано гострий бруцельоз. Відомо, що пацієнт разом із сім'єю проживає у селі, утримує корів і кіз. Серед тварин були випадки якогось захворювання, що супроводжувалося абортами.
Складіть план протиепідемічних заходів в осередку інфекції.
БРУЦЕЛЬОЗ
Це бактерійний зооноз, що супроводжується гарячкою та ураженням лімфатичної системи і системи макрофагів, зі схильністю до хронічного перебігу.
Актуальність. Бруцельоз - широко розповсюджене захворювання, передусім у країнах з розвиненим тваринництвом. Випадки бруцельозу реєструються серед домашніх тварин. У разі захворювань людей ця недуга часто перебігає хронічно з ураженням багатьох органів і систем організму, що може призвести до інвалідизації.
Етіологія. Бруцельоз спричиняється різними видами мікробів роду Brucella. Це дрібні кокобактерії із значним поліморфізмом. Вони можуть бути кулеподібної, овальної, паличкоподібної форми; розміщуються поодинці, парами або невеликими групами чи ланцюжками. Належать до суворих аеробів; на поживних середовищах розвиваються повільно, протягом 1-3 тиж.
Бруцели досить стійкі в зовнішньому середовищі: у молоці й молочних продуктах зберігаються від 10 діб до 1-2 міс., в замороженому маслі - понад 3-5 міс., шкірі й вовні - 2-4 міс., воді - до 5 міс., ґрунті - 3 міс. і більше. При температурі 60 °С гинуть через ЗО хв, при кип'ятінні - миттєво. Розчини хлорного вапна, хлораміну, хлористоводневої кислоти у концентраціях, що використовуються для дезінфекції, вбивають їх протягом декількох хвилин.
Джерелом збудника є вівці, кози, велика рогата худоба (корови, бики, буйволи, олені), рідше - свині, дуже рідко - коні, верблюди, собаки, коти. Хворі тварини виділяють бруцели з калом, сечею і молоком, а під час пологів і абортів - у великій кількості з плодом, навколоплідною рідиною, плацентою, іншими виділеннями з матки і піхви. Більшість тварин з часом видужують, але багато з них тривало залишаються бактеріовиділювачами.
Людина заражається переважно від овець, значно рідше - від великої рогатої худоби і свиней. Хвора людина джерелом збудника, як правило, не буває.
Механізм і шляхи передачі. Люди заражаються переважно аліментарним і контактним (через ушкоджену шкіру і слизові оболонки) шляхами, частіше під час допомоги або догляді за тваринами при окоті та отеленні. Основними факторами передачі інфекції служать сире молоко, бринза, кумис, м'ясо, вовна, шкіра хворих і здорових тварин, які виділяють бактерії. Особливо небезпечні шкурки ягнят (смушки), зняті з абортованих або мертвонароджених плодів. Зараження можливе при забої тварини та розробці туші, транспортуванні сировини і її обробці. Зрідка може спостерігатися аерогенний шлях передачі інфекції: при вдиханні пилу, який містить бруцели, під час прибирання приміщень, де знаходяться хворі тварини; стрижки овець або кіз, обробки вовни та шкіри, контамінованих бактеріями.
Прояви епідемічного процесу. Вказані способи зараження визначають чіткий професійний характер захворювання: частіше хворіють зооветеринарні працівники, власники худоби, працівники вівчарень та молочнотоварних ферм (чабани, доярки та ін.), м'ясокомбінатів і боєнь, підприємств з переробки тваринницької сировини. При цьому зараженість і захворюваність професійних груп прямо пропорційні ступеню контакту з тваринами. Вживання молока хворих корів призводить до сімейних спалахів бруцельозу. Серед захворілих переважають діти.
Основні напрямки епідеміологічного обстеження. Обстежуючи осередок бруцельозу, необхідно виявити джерело збудника інфекції (хвору тварину), а також фактори й умови зараження людини. З'ясовують, якими продуктами тваринного походження харчувався захворілий, чи пов'язана його професійна діяльність з тваринами. Уточнюють, чи були спалахи бруцельозу у господарстві раніше, чи вакцинували тварин.
З метою діагностики бруцельозу можливе бактеріологічне дослідження (посів на живильні середовища крові, кісткового мозку, сечі, синовіальної рідини), яке, однак, триває дуже довго (20-30 діб). Тому провідною є серологічна діагностика: РА (реакції Райта, Хедельсона), РЗК, РИГА, Р1Ф. Для визначення ступеня алергізації використовують шкірно-алергічну пробу Бюрне , з бруцеліном, яка є високоспецифічною.
Протиепідемічні заходи спрямовані на недопущення зараження людей від тварин. З цією метою нейтралізують джерело збудника завдяки
проведенню систематичних планових серологічних і алергічних обстежень худоби, виявленню і забою хворих і підозрілих на захворювання тварин (замінюють неблагополучие поголів'я здоровим).
Розірвати механізм передачі дозволяють такі заходи:
дотримання суворого ветеринарно-санітарного режиму з дезінфекцією у приміщеннях, де утримується худоба;
забезпечення робітників захисним одягом, гумовими рукавицями та дезінфікуючими засобами для рук;
кип'ятіння молока від хворих тварин, вживання бринзи лише після 2 міс. витримки, варіння м'яса не менше 3 год, засолювання шкіри протягом 3 міс.;
встановлення на ринках ветеринарно-санітарного нагляду за продажем молока і молокопродуктів.
Запобігти інфікуванню людей можна ще й шляхом створення їх несприйнятливості до бруцельозу. Зокрема,
у неблагополучних господарствах до роботи допускають лише проінструктованих і щеплених проти бруцельозу осіб.
Велику роль відіграє роз'яснювальна і санітарно-освітня робота серед населення.
Профілактика здійснюється ветеринарною і медичною службами. Важливого значення надають охороні тваринницьких господарств від занесення бруцельозу, імунізації стада.
Специфічна профілактика. В районах, де реєструють бруцельоз козячо-овечого типу, проводять щеплення живою протибруцельозною вакциною. Працівникам галузі вівчарства і м'ясокомбінатів рекомендується робити щеплення за 1-2 міс. до початку окоту і масового забою худоби.
У ході епідеміологічного обстеження осередку бруцельозу, яке здійснюють разом з ветеринарною службою, передусім встановлюють характер захворювання - гостре чи хронічне. Це має значення для з'ясування часу інфікування, а відтак - для вирішення питання, де відбулося інфікування (у відомому чи раніше невідомому осередку). Бажано уточнити, який вид бруцел ймовірно виділений від хворого.
Слід з'ясувати, чи пов'язана професійна діяльність захворілого з тваринництвом, в яких виробничих процесах він брав участь, чи викорис-
товував при цьому захисний одяг і його дезінфекцію, чи ознайомлений із заходами особистої профілактики тощо. За документами встановлюють факт і час проведення щеплень. Ветеринарна служба здійснює обстеження тварин.
Якщо ж професійний контакт з тваринами виключений, слід спробувати виявити випадковий контакт з ними (відвідування села, допомога у догляді за тваринами і т.ін.), а також вивчити можливість харчового зараження. Для цього встановлюють споживання захворілим моло-копродуктів, передусім - від кіз і овець.
3. При санітарному обстеженні дитячого комбінату з'ясовано, що вологе прибирання в групових проводиться один раз в день, дитячі горшки не промаркіровані, несвоєчасно випорожняються і не обробляються, в туалеті немає дезрозчину для обробки рук. Ваші дії та пропозиції.
Відповідь : Вологе прибирання проводиться 2 рази на день. Горшки, гончирки, відра, швабри, віники маркіруються для туалету в червоний кольор, для інших приміщень в синій. В туалеті повинен бути 10% розчин хлорного вапна, з якого тех..персонал готує 0,5% для миття полу в туалеті, 3% для замочування горшків та ін.