3. Роз'ясніть хворому на туберкульоз як правильно користуватися плювальницею і як її обробляти після використання.
Вся мокрота хворого повинна збиратися в плювальницю з темного скла,, міркою для визначення кількості мокротиння, яке виділяється хворим на протязі доби і металевою кришкою, яка загвинчується. Для дезінфекції використовують декілька методів дезінфекції.
1. Мокротиння кип’ятять у 2% розчині соди 15-20 хвилин, потім виливають в каналізацію. Окремо кип’ятять у 2% розчині соди 15-20 хвилин плювальницю.
2. Хімічна дезінфекція :
5% хлорамін-6 годин іноді до 12
2,5% активований хлорамін -2 години
(співвідношення 1 частина мокротиння, 2 частини дезінфікуючого розчину).хлорне вапно: 100 мл мокротиння – 20,0 сухого хлорного вапна-експозиція 1 година.
Завдання № 17
Охарактеризуйте обсяг стаціонарною допомогою і ступінь ізоляції заразних хворих, якщо з 126 осіб, які захворіли на коросту за 1997 рік госпіталізовано 89.
Відповідь: Показник госпіталізації та ступінь ізоляції хворих підраховується за формулою
При деяких інфекційних захворюваннях показник повинен бути 100 %, як показник ефективної протиепідемічної роботи.
Складіть план протиепідемічних заходів в осередку вітряної віспи (ддз). Вітряна віспа
Це гострий вірусний антропоноз, що характеризується явищами помірної інтоксикації та везикульозним висипом на шкірі і слизових оболонках.
Етіологія. Збудник вітряної віспи та оперізувального герпесу - ДНК-вірус - нестійкий поза організмом людини, швидко інактивується дезінфекційними засобами, при висиханні та температурі понад 60 °С, але добре зберігається при низькій температурі.
Джерело збудника. Основним джерелом є хворий на вітряну віспу. Хворий стає небезпечним для оточуючих з кінця інкубаційного періоду (за 6-7 год до появи висипки) до 5-ї доби з моменту появи останніх елементів висипань. Додатковим джерелом може бути хворий на оперізувальний герпес, але він виділяє значно менше вірусів.
Механізм і шляхи передачі. Механізм передачі збудника -краплинний. Незважаючи на слабку стійкість вірусів у довкіллі, доведено (як і при кору) можливість їх поширення з повітрям за межі кімнати, де перебуває хворий (через відчинені двері, систему вентиляції тощо). Таким чином, ймовірність зараження може поширюватися на весь будинок (лікарні, дитячого закладу).
Не виключена можливість вертикальної передачі збудників вітряної віспи від матері до плоду, що може спричинити вади розвитку, але це трапляється дуже рідко.
Прояви епідемічного процесу. Вітряна віспа - типова дитяча інфекція. Новонароджені перших 2 міс. життя мають пасивний материнський імунітет, пізніше вони стають сприйнятливими. Тому максимальне число захворілих припадає на вікову групу 2-4 років.
Дошкільнята становлять біля 80 % захворілих. У старших вікових групах через формування імунного прошарку захворюваність значно зменшується. Рівень захворюваності дітей в містах у 3-4 рази вищий порівняно з селом. Дорослі частіше хворіють на оперізувальний герпес.
Для вітрянки характерна осінньо-зимова сезонність, що пояснюється тіснішим контактуванням дітей під час відвідування дитячих садків і школи.
Захворюваність найчастіше спорадична. Трапляються спалахи вітряної віспи, зокрема у дитячих дошкільних закладах і лікарнях. Після перенесеної інфекції залишається тривалий імунітет. Повторні захворювання трапляються рідко.
Основні напрямки епідеміологічного обстеження. При обстеженні епідемічного осередку важливо виявити хворого та ізолювати його. З цією метою з'ясовують наявність і час виникнення попередніх захворювань на вітрянку у сім'ї чи колективі, опитують батьків, вихователів, вчителів про здоров'я дітей, вимірюють температуру тіла, оглядають шкіру і слизові оболонки.
Проводять ретроспективний епідеміологічний аналіз захворюваності, спрямований на виявлення вікових груп і колективів ризику, встановлення причин спалахів у дитячих колективах.
Протиепідемічні заходи, спрямовані на нейтралізацію джерела збудника в осередку вітряної віспи, такі:
виявлення й ізоляція хворих (вдома або, за показаннями, у стаціонарі);
ізоляція припиняється лише через 9 днів від початку захворювання (після відпадання кірок або через 5 діб з моменту появи останнього елементу висипки);
контактних дітей до 7 років, які не хворіли на вітряну віспу, роз'єднують на 21 день з моменту спілкування (вони можуть відвідувати дитячі заклади лише у перші 10 діб інкубаційного періоду).
З метою розриву механізму передачі здійснюють
часте провітрювання і вологе прибирання приміщення, де перебувають хворі.
Найважливішим профілактичним заходом є недопущення контакту з хворими на вітряну віспу або оперізувальний герпес. З цією метою у дитячих дошкільних закладах щоденно оглядають дітей і опитують їх батьків. У разі підозри на захворювання дитину відправляють додому або залишають в ізоляторі. Потрібно дотримуватися режиму міжгрупової ізоляції.
Важливе значення має запобігання занесенню інфекції в лікувальні установи. Спрямовуючи хвору дитину у будь-який стаціонар, лікар повинен зазначити наявність контактів її з інфекційними хворими у сім'ї чи дитячому закладі.
Специфічна профілактика. За кордоном отримана жива вакцина з ослабленого вірусу вітряної віспи, рекомендована для імунізації дітей раннього віку. При загрозі захворювання дитини з обтяженим анамнезом можна провести пасивну імунізацію гамаглобуліном.
3. Складіть план бесіди, яку Ви повинні провести по санітарно- освітній роботі серед лаборантів серологічної лабораторії по виконанню техніки безпеки для запобігання зараженню хворобами, які передаються через кров.
Відповідь :
Для профілактики зараження захворюваннями, які передаються через кров необхідно:
працювати в гумових рукавичках.
застерігатися від поранень на руках,
при наявності тріщин, ран, подряпин необхідно змастити їх дезінфікуючими барвниками, накласти бактерицидний пластир та ін.