Завдання № 14

1. Складіть план профілактичних щеплень проти коклюшу, дифтерії та правця для здорової дитини 5 місяців, якій до цього щеплення не проводилися. Вкажіть назви необхідних препаратів та порядок їх введення.

Відповідь: Щеплення проводяться АКДП вакциною в дозі 0,5 мл.. Вакцинація проводиться трикратно через місяць. Перша ревакцинація через 18 – 24 міс. Друга ревакцинація в 6 років АДП вакциною.

2. Чоловікові 60 років, після рентгенологічного та бактеріологічного обстеження, вперше у житті діагностовано фіброзно-кавернозний туберкульоз легень з виділенням мікобактерій туберкульозу. Разом з хворим у квартирі мешкає його дочка - вихователька дитячого садка, її чоловік - шофер пасажирського автобуса, а також син - учень 1-го класу.

Які додаткові дані слід зібрати і як організувати протиепідемічні заходи в осередку?

ТУБЕРКУЛЬОЗ

Етіологія. Найчастіше (до 95 % випадків) патогенними для людини є Mycobacterium tuberculosis (людський тип) і Mycobacterium bovis (бичачий тип. Для збудників туберкульозу характерна висока стійкість у довкіллі. Наприклад, у харкотинні хворого вони зберігають жит­тєздатність від 2 до 10 міс., у жирних харчових продуктах (олія, масло, сир) - 8-10 міс., у грунті - протягом 1-2 років, у гної - ще довше. Добре переносять висушування. При температурі 70 °С зберігаються ЗО хв, при 100 °С - 5 хв. Стійкі до низьких темпе­ратур: при -20 °С зберігають життєздатність протягом 7 років. Швидко (через 3-5 хв) гинуть під дією сонячних і ультрафіолето­вих променів. З дезінфекційних засобів найефективніші хлорвмісні препарати. Значну епідеміологічну роль має властивість мікобак­терій туберкульозу виробляти стійкість до протитуберкульозних препаратів.

Джерело збудника. Основним джерелом є хворі на легеневі форми туберкульозу, які виділяють мікобактерії під час кашлю з харкотинням. Період заразності хворого на відкриту форму тубер­кульозу може тривати роками.

Механізм і шляхи передачі. Збудник туберкульозу найчас­тіше передається за допомогою краплинного механізму. Мікобак­терії потрапляють у довкілля з крапельками слизу і харкотинням хворого під час кашлю, харкання, голосної розмови тощо. Дрібні крапельки можуть утримуватись у повітрі до 1 год, більші - швид­ко осідають на різних поверхнях, висихають і далі з пилом знову потрапляють у повітря й дихальні шляхи інших людей. Зараження найчастіше відбувається у помешканні хворого.

Можлива аліментарна передача інфекції через молоко і молочні продукти від хворих на туберкульоз корів. Молоко заб­руднюється мікобактеріями не лише тваринами, але й, іноді, - хворою людиною.

Крім цього, збудники часто виявляються на посуді, білизні, книгах. Це створює передумови для побутової передачі інфекції, хоча такий шлях рідкісний. Трапляється внутрішньоутробне за­раження плоду.

Основні напрямки епідеміологічного обстеження. При обстеженні осередку туберкульозу слід виявити інфікованих осіб у сімейному чи іншому оточенні шляхом постановки туберкулі­нових проб. Позитивно реагуючих необхідно обстежити рентгенологічно і бактеріологічно.

Лабораторна діагностика туберкульозу грунтується на бак-теріоскопічному, бактеріологічному і біологічному дослідженні харкотиння, гнійних виділень та іншого матеріалу від хворого. Посіви роблять на спеціальних живильних середовищах, виро­щування триває до 3 міс.. Туберкулінова внутрішньошкірна проба Манту має допоміжне значення.

Протиепідемічні заходи, спрямовані на нейтралізацію джерела збудника, такі:

> виявлення, госпіталізація і лікування хворих на активні форми туберкульозу;

> недопущення хворих на активні форми туберкульозу до роботи у дитячих закладах, на підприємствах харчової про­мисловості, громадського харчування, у тваринницьких ком­плексах;

> проведення амбулаторним хворим контрольованої хіміо­терапії.

План оздоровлення осередку включає:

> проведення поточної та заключної дезінфекції: знезара­ження виділень хворого, посуду, залишків їжі, вологе при­бирання, ультрафіолетове опромінення кімнати, обробка 0,5 % активованим розчином хлораміну;

> санітарно-гігієнічне виховання хворого і членів його сім'ї, поліпшення житлових умов тощо.

Важливе значення належить заходам впливу на третю лан­ку епідемічного процесу. Це:

> обстеження контактних осіб і організація їх хіміопрофілактики;

> тимчасова ізоляція дітей, які перебувають в осередку;

> вакцинація і ревакцинація неінфікованих контактних осіб віком до ЗО років.

Виявляють хворих на туберкульоз медичні працівники дільниць і дитячих закладів за клінічними даними. Особливу ува­гу звертають на осіб, котрі часто й тривало хворіють.

Важлива роль у виявленні хворих на туберкульоз нале­жить масовій флюорографії, яка вперше проводиться з 15-річного віку. Обов'язковому обстеженню підлягають школярі перед за­кінченням середньої школи при оформленні медичної довідки для вступу до вищого чи середнього спеціального навчального закладу, призовники, а також породіллі до виписування їх з пологового будинку. В Україні суцільне обстеження на тубер­кульоз проводиться людям, починаючи з 15-річного віку, один раз у 3 роки.

Один раз у рік профілактичну флюорографію здійсню­ють:

1) особам з підвищеним ризиком захворювання на туберкульоз (ті, що перенесли його раніше, хворі на цукровий діабет, виразкову хворобу шлунка і дванадцятипалої кишки, алкоголізм і наркоманію, з психічними захворюваннями, після промене­вої терапії чи тривалого лікування кортикостероїдами);

2) дек­ретованим контингентам (працівники харчової промисловості, водопровідної мережі, молочних кухонь, молочно-тваринниць­ких ферм, птахофабрик, зайняті виготовленням продуктів хар­чування, їх зберіганням, транспортуванням і продажем; пра­цівники дошкільних закладів, а також дитячих відділень ліка­рень і пологових будинків, котрі безпосередньо пов'язані з доглядом за малюками і їх харчуванням; вихователі чи техніч­ний персонал лікувальних, виховних закладів для дітей і підлітків; педагоги; працівники лікувально-профілактичних і санітарно-гігієнічних установ, аптек, фармацевтичних фабрик, гуртожитків, готелів, спортивних закладів, бібліотек);

3) під­літкам в період навчання у середніх спеціальних і вищих на­вчальних закладах за професіями, що належать до декретова­них, а також мешканцям гуртожитків.

Для виявлення туберкульозу в дітей віком до 14 років проводять пробу Манту. Вона ставиться за допомогою розчину туберкуліну (фільтрат знешкодженої культури мікобактерій ту­беркульозу), 0,1 мл якого містить 2 міжнародні туберкулінові одиниці (ТО). 0,1 мл препарату вводять внутрішньошкірно у внутрішню поверхню передпліччя (у парні роки - правого, у непарні - лівого). Результат проби оцінюють через 72 год. Вона вважається позитивною, якщо діаметр папули 5 мм і більше, сумнівною - при меншому діаметрі. Зона гіперемії не врахо­вується. Цю пробу ставлять усім щепленим проти туберкульозу дітям з 12-місячного віку щороку незалежно від попереднього результату. Дітям, нещепленим у період новонародження через медичні протипоказання, проба Манту проводиться двічі на рік, починаючи з 6-місячного віку аж до вакцинації проти туберку­льозу. Дітей з «віражем» (поява вперше в житті позитивної проби або збільшення діаметру папули при повторному дослід­женні більше ніж на 6 мм) ретельно обстежують клінічно і рентгенологічно