Протиепідемічна робота у осередку інфекційного захворювання

Схема № 1

Завдання №1

1. За даними карти профілактичних щеплень оцініть своєчасність, повноту і якість проведених дитині щеплень

/ карти додаються /.

Етапи рішення завдання

Для аналізу необхідно співставити дві колонки даної таблиці.

Вік	Щеплення згідно календаря щеплень проти	Дані завдання
гепатиту В		Дата народження дитини __________________
3 дні1 день	туберкульозу
3 міс	гепатиту В дифтерії,кашлюку,правця поліомієліту
4 міс	дифтерії,кашлюку,правця поліомієліту
5 міс	гепатиту В дифтерії,кашлюку,правця поліомієліту
12-15 міс	кору, паротиту, краснухи
18 міс	дифтерії,кашлюку,правця поліомієліту
З роки	поліомієліту

Примітка:

1. У випадку, коли дитина не мала протипоказань (постійних або тимчасових) до щеплень (хвороба, епідпоказання), щеплення повинні проводитися в строк відповідно календарю.

2.У випадку хвороби дитини, щеплення проводяться не раніше , як через 2 – 4 тижні після одужання. Цей термін залежить від хвороби, важкості її протікання .Наприклад : після перенесеного вірусного гепатиту щеплення протипоказані на протязі 6 міс., після важкої пневмонії -1-2 міс., після ОРЗ – 2 тижні та ін.)

3. При порушенні строків згідно календаря щеплень, різни види щеплень проводяться не раніше ніж через 2 міс одне від другого.

2. В дитячому садку виявлений хворий на коросту.

Складіть план протиепідемічних заходів.

Відповідь

План протиепідемічніх заходів стосується трьох ланок епідпроцесу.

( Схема № 1)

Ця схема загальна для всіх захворювань. Ви повинні відібрати заходи, які стосуються заходів при корості. А саме:

І. Заходи по відношенню до хворого :

1. Виявлення активне і пасивне : профосмотри, виявлення корости при поступленні в стаціонар, щотижневий огляд дітей дитячих установ, шкіл на коросту та педикульоз, медичний огляд при направленні в дитячи табори та ін.

2. Збір епіданамнезу.

3. Направлення термінового повідомлення в сес.

4. Госпіталізація за епідпоказаннями : обов’язкова госпіталізація хворих з шкіл інтернатів, будинків дитини, дітей з гуртожитків.

5. Лікування до повного одужання.

ІІ. Заходи по відношенню до ІІ ланки епідпроцесу:

1. Ретельна поточна та заключна дезінфекція у вогнищі , особливо речей, які є факторами передачі : іграшки, предмети побуту, ручки дверей та ін.

ІІІ. Заходи по відношенню до сприйнятливих.

Сприйнятливість до корости дуже висока, особливо у дитячих колективах. Тому проводиться

1. ретельний огляд всіх контактних як в сім’ї к і у вогнищі інфекції в дитячих садках, школах, лікарнях,

2. Профілактичне лікування всім дітям та дорослим

Запам’ятай ! Короста – це інфекція зовнішніх шкірних покровів. Збудник – коростяний кліщ. Механізм передачі інфекції - контактний. Фактори передачі : предмети побуту, натільна та постільна білизна та ін. при непрямому контакті.

Особливу увагу слід приділяти активному виявленню хворих, оперативному обстеженню джерел інфекції і контактних осіб, а також проведенню профілактичних і лікувальних заходів в осередку.

Активне виявлення захворювання здійснюють під час обстеження осіб, які перебували в контакті з хворим на коросту, звернення хворих до поліклініки, амбулаторії, медико-санітарних частин, під час прийому на стаціонарне лікування в лікувально-профілактичні заклади різного профілю, проведення масових профілактичних оглядів, у тому числі декретованих контингентів, щомісячних оглядів дитячих колективів, щоденних оглядів дітей у дошкільних колективах. Реєстрацію корости, виявлення джерел інвазії й усіх осіб, які були в контакті з хворим, лікування, диспансерний нагляд за контактними особами в осередку захворювання здійснюють лікарі дерматовенерологічних диспансерів (відділень, кабінетів). На кожного хворого заповнюють амбулаторну карту (форма № 025/1), повідомлення до СЕС (форма № 089/1), історію хвороби для стаціонарного хворого (форма № 3), термінове повідомлення на оброблення осередку (форма № 058/1).

Лікар-епідеміолог перевіряє своєчасність і кратність оглядів контактних осіб, ізоляцію хворих, якість дезінфекції, виявляє джерела інвазії та обставини зараження, що створюють осередок.

У разі виявлення корости у школярів і дітей, які відвідують дошкільні дитячі заклади, їх ізолюють на час проведення повноцінного лікування. Лише після проведення всього комплексу лікувально-профілактичних заходів, що підтверджується довідкою від лікаря-дерматовенеролога, діти можуть бути допущені в дитячі колективи.

Усі відомості про джерело збудника, членів сім'ї та інших осіб, які перебувають з хворим в одній кімнаті або мали з ним тісний побутовий чи статевий контакти, заносять у медичну карту амбулаторного хворого і передають дільничним медичним сестрам для виклику на обстеження.

Оперативним уважають залучення до обстеження і лікування джерел збудника і контактних осіб протягом перших 3 діб. Лікування хворих на коросту здійснюють амбулаторне і стаціонарно.

Медичний контроль вилікування здійснюють протягом 1,5 міс — це тривалість максимального інкубаційного періоду. Перший огляд проводять через 3 дні після завершення лікування, а наступні — що 10 днів. Контактних осіб необхідно оглядати що 10 днів протягом 1,5 міс. Останнім часом пропонують проводити профілактичне лікування осіб, які можуть перебувати в інкубаційному періоді, і таким чином не допустити виникнення нових випадків в осередку. Таке лікування є обов'язковим у багатодітних сім'ях, де контакти між дітьми дуже тісні. Для профілактичного лікування використовують один із відомих протикоростяних препаратів.

Велике значення має організація поточної та заключної дезінфекції, що спрямована на знищення збудника в навколишньому середовищі.

У профілактиці корости і контролю за нею важливе значення має санітарно-просвітня робота, яку необхідно проводити цілеспрямовано, використовуючи різні форми, включаючи пресу, кіно, телебачення.

Епідеміологічний нагляд зводиться до обстежень колективів, амбулаторних і стаціонарних хворих, оглядів під час формування воїнських контингентів тощо.