Я

Методичні особливості конкретно-соціологічних досліджень освіти

к вже наголошувалося, соціологія освіти, як і  будь-яка галузь соціологічного знання, має не тільки свій предмет, але і  особливості методики дослідження. Можна відзначити, що методика, як і методологія соціологічних досліджень системи освіти, тісно пов'язана з  різними освітніми моделями, що реалізовуються в  суспільстві в  той або інший період його розвитку. В результаті соціологічні дослідження проблем освіти можуть носити системний, інституційний, діяльнісний або інший характер. Залежно від  цього змінюється фокус аналізу, варіюються методи збору інформації. Проте, як в соціологічних дослідженнях в цілому, так і  для вивчення питань освіти найбільш поширеним є метод опитування.

Відомо, що опитування – це метод збору соціологічної інформації, при якому відбувається соціально-психологічна взаємодія соціолога і респондента у формі питань і відповідей. При цьому дослідник дістає можливість вивчити як світ свідомості респондентів, так і світ соціальних фактів і дій. Саме пізнавальними можливостями опитування пояснюється його високий ступінь затребуваності в дослідженнях проблем освіти, адже за допомогою опитування можна отримати інформацію про минуле, сьогодення і майбутнє, що виявляється принципово важливим для визначення тенденцій і перспектив розвитку освіти. Опитування дозволяє фіксувати типові невипадкові соціальні явища і процеси в системі освіти, що цінно для дослідження освіти як соціального інституту та її соціальних функцій.

З методичної точки зору опитування відносно простий метод, що дозволяє зберегти анонімність і «незалежність» респондента, а також дає можливість досягти високої математичної точності результатів і відкриває перспективи їх зіставлення.

Опитувальні методики вельми різноманітні і застосовуються на обох рівнях соціологічного пізнання освіти – макро- і мікро-. Для вивчення проблем макрорівня найбільш доцільним виступає анкетне опитуванння, оскільки проблеми даного рівня охоплюють великі соціальні спільноти. До допомоги анкетування вдаються у разі вивчення ключових тенденцій у системі освіти, питань її реформування, «портретування» основних суб'єктів освітнього простору тощо.

На мікрорівні, разом з анкетуванням, активно використовується інтерв'ю. Його різноманітність дозволяє дослідникові «зануритися» в суб'єктивний світ респондента, його сприйняття процесів, що протікають в системі освіти в цілому та її окремих елементах, «відчути» настрій респондента і т. п.

У цілому, інтерв'ю як вид опитування дає глибшу і розгорнену панораму суб'єктивного світу респондентів, а анкетне опитування – більш вдалий метод для опису масової картини. Тому в рамках соціологічних досліджень проблем освіти доцільно комбінувати анкетне опитування і інтерв'ю.

Достатньо широко при вивченні сфери освіти використовується експертне опитування. Даний метод є ефективним, коли завдання, що вимагають рішення, не можуть бути повністю формалізовані. Експертні ж оцінки виступають у вигляді відповідей, думок, рекомендацій, проектів рішень і т. д. і використовуються як підстава для ухвалення рішень. В умовах динамічних змін, активного реформування і модернізації вітчизняної системи освіти даний метод набуває особливої актуальності.

Таким чином, опитування як метод збору соціологічної інформації є найбільш поширеним при вивченні проблем освіти. Проте необхідно відзначити, що його недолік полягає в тому, що інформація заломлюється через призму свідомості респондентів, що вимагає додаткового об'єктивування отримуваної інформації за допомогою деталізованого методологічного і методичного опрацьовування підготовчих матеріалів, а також використання додаткових методів збору соціологічної інформації.

В якості додаткових методів в соціологічних дослідженнях сфери освіті використовують спостереження, аналіз документів, тестування і  експеримент.

Соціологічне спостереження дозволяє вивчати всі процеси і явища в освіті не як такі, що вже склалися, а як такі, що формуються, відбуваються в даний момент часу. В результаті при спостереженні дослідник отримує дані за принципом «тут» і зараз».

Безумовно, в деяких ситуаціях мікрорівня соціологічного аналізу такий метод збору соціологічної інформації може грати ключову роль, адже діяльнісні, поведінкові аспекти в освітніх практиках соціальних суб'єктів мають принципове значення для розвитку системи освіти, зокрема, це стосується інноваційної поведінки або поведінки в умовах впровадження інновацій тощо.

Разом з цим за допомогою спостереження достатньо ефективним виявляється отримання попереднього матеріалу для уточнення напряму планованого дослідження; виявлення чинників, що обумовлюють розвиток особистості та її навколишнього середовища; перевірка результатів впровадження рекомендацій тощо. З методичної точки зору спостереження може виступати критерієм емпіричної обгрунтованості детерминантів поведінки соціальних суб'єктів в освітньому середовищі, надавати можливості отримання ілюстративних даних. Воно незамінне, коли інші методи застосувати неможливо (наприклад, екстремальна ситуація) і не вимагає спеціальної підготовленості респондентів.

Проте спостереження може бути використане виключно для вивчення невеликих совокупностей, що і обмежує можливості його застосування у сфері досліджень освіти.

Ще один метод збору інформації, який використовується як додатковий при вивченні проблем освіти, – аналіз документів. Увага до такого методу пов'язана з тим, що освіта як соціальний інститут достатньо формалізована з погляду різного роду документів, що відображають її функціонування (наприклад, статистичні показники чисельності навчальних закладів, викладацького складу, учнів та ін.; накази різного рівня, розпорядження, звіти і т. п.). Соціолог може аналізувати їх з погляду як кількісних, так і якісних показників. Це дає можливість прослідкувати деякі тенденції в розвитку освіти без безпосереднього залучення суб'єктів освітнього процесу.

Аналіз документів у сфері освіти може бути ефективний на розвідувальному етапі (або в розвідувальному дослідженні); зіграти велику роль для розробки гіпотез дослідження; допомогти доповнити відомості про освіту як об'єкт дослідження для отримання цілісного уявлення про неї; дати можливість здійснити ретроспективний аналіз. У методичному плані аналіз документів дозволяє забезпечувати порівняння даних, отриманих різними методами; має можливість узгодження якісних і кількісних стратегій дослідження; дозволяє значно контролювати надійність даних в ході проведення дослідження.

Проте, використовуючи аналіз документів у соціологічних дослідженнях проблем освіти, слід пам'ятати, що документи практично не дозволяють вивчати процес діяльності. Для них доступний лише результат. Тому при здійсненні даного методу важливий досвід дослідника, його інтуїція, глибина знань і методологічна позиція.

Ще одним методом збору соціологічної інформації в соціологічних дослідженнях освіти є тести. Даний спосіб збору соціологічної інформації прийшов у соціологію з психології, проте використання тестів у соціології має свою специфіку. Наприклад, застосування індивідуальних, особових тестів на відміну від групових у соціології не зовсім доцільне. Групові ж тести широко застосовуються в соціологічних дослідженнях, у тому числі – і у сфері освіти.

Значення тестування як методу збору соціологічної інформації визначається, перш за все, його можливостями, функціями, які воно виконує в соціології. І головна така особливість – вимірювання саме соціально-психологічних характеристик, практично невимірних іншими методами. За допомогою тестів можна вивчати соціально-психологічні характеристики педагогічних і навчальних колективів, на підставі чого давати рекомендації по удосконаленню їх життєдіяльності.

З методичної точки зору тести зручні для математичної обробки; забезпечують можливість отримання кількісної оцінки на основі квантифікації якісних параметрів особи; характеризуються оперативністю; сприяють об'єктивності оцінок, оскільки не пов'язані з суб'єктивними установками дослідника; забезпечують зіставність інформації і т. д. Проте при виборі даного методу збору соціологічної інформації в дослідженнях з питань освіти слід мати на увазі, що його головними недоліками є обмежені можливості інтерпретації результатів тестування при зіставленні з середньостатистичною нормою (соціокультурні, демографічні ознаки).

Аналогічну тестам позицію займає в соціологічних дослідженнях сфери освіти такий метод збору соціологічної інформації, як експеримент. У соціологію він прийшов з природничих наук. Значення експерименту в соціології пов'язане з його суттю і функціями. В ході отримання соціологічної інформації через звернення до такого способу її збору, як експеримент, дослідник має можливість цілеспрямовано впливати на об'єкт дослідження через вплив контрольованих змінних величин. При цьому досягається ефект практично-перетворюючої діяльності, що важливо у сфері освіти. Широко використовується експеримент і для перевірки наукових гіпотез, особливо пояснювальних.

Методичні особливості експериментів у сфері освіти полягають не тільки у оволодінні технологіями їх розробки і проведення, але і знанням різних методів, за допомогою яких вимірюватиметься ефективність експерименту. Крім того, об'єкт експериментування у сфері освіти може носити локальний характер: не всі об'єкти соціальної дійсності можуть бути піддані експериментуванню. Реалізація експерименту в освіті передбачає глибокі соціально-психологічні, соціологічні знання про об'єкт і його соціальні взаємодії. Це багато в чому визначає трудомісткість експерименту, а також високий рівень вимог до його організації і проведення.

В цілому, зупиняючи свій погляд на тому або іншому методі збору соціологічної інформації при проведенні соціологічних досліджень у сфері освіти, слід мати на увазі, що кожен з  розглянутих методів дозволяє найяскравіше висвітити ту  або іншу сторону освітнього процесу (наприклад, спостереження – поведінкові особливості суб'єктів освітньої діяльності; аналіз документів – змістовну сторону функціонування системи освіти і  ретроспективний аналіз; експеримент – вплив тих або інших чинників на  освітні процеси і  т.  д.). Вибір методу збору інформації залежить від  особливостей досліджуваного об'єкта, змісту, мети і  завдань дослідження, ресурсних можливостей дослідника.

Разом з цим в сучасних умовах соціологічні дослідження проблем освіти мають тенденцію до поєднання кількісних і якісних стратегій.

В цілому, система освіти є комплексним феноменом, соціологічні дослідження якого носять системний характер і  вирішують як теоретичні, так і  емпіричні завдання. Конкретні соціологічні дослідження у сфері освіти є заставою її ефективного розвитку.