Зламана гілка.

Зламав Івасик гілку ясеневу
і кинув геть,  коли награвся нею. 		Розповідь
Веселий,  він побіг собі додому. 
Вона ж лежить  на глинищі рудому. 
В самотині зітхає гілка тяжко:  уже на ній не сяде більше пташка.  Вже вітерець її не захитає,  «Хитати ще?» - її не запитає. 	Стурбовано, із жалем.

В її прожилках не бродити соку,  не гріти мрію,  ніжну і високу!  Івась у ліжку  спить спокійно,  тихо.  Невже не знає він, що скоїв лихо? 

З відчаєм. Зневажливо

Наводимо далі партитуру (розбивку) виразного читання прозового твору (частини):

О.Копиленко

Ж овте листя.

В кривається багрянцем клен.║ Він стоїть на узліссі замріяний,│ ніби сумує,│ що надійшов жовтень.║ Часом тихо зронить│ вирізьблений свій лист.║ Ось налетить вітер│ і почне безжально зривати│ осінню красу зажуреного клена,│ оголить його│ і гулятиме серед голого гілля.║

А яка ніжна│ золота берізка│ серед синюватих ялинок,│ зелених сосен.║ Вона опустила свої віти│ і теж журиться,│ що скоро прийдуть холоди.║

Д еякі квіточки│ ще не хочуть здаватись,│ поспішають доцвісти,│ поки перші морозці не вдарять по них.║ Але й ці останні квіти│ теж ніби насторожено зажурені.║

Методика опрацювання партитури:

1. Формулюємо головну думку (золота осінь).

2. Визначаємо логічний центр (найголовніші слова для тексту): надійшов жовтень () Знаходимо слова, які пояснюють зазначені: багрянцем, замріяний, сумує, зронить … лист, осінню красу, золота берізка, теж журиться, квіточки … поспішають доцвісти, насторожено зажурені ( ___ ).

3. Ставимо паузи (граматичні і на синтагмах).

4 . Знаходимо додаткові наголоси (_ _ _, ____) в логічних ланках, позначених паузами.

5. Відтворюємо мелодику читання ( ).

6.З’ясовуємо інтонацію читання (з сумом).

Такою розміткою вчитель керується під час первинного читання, щоб забезпечити відповідне наслідування учнями.

Після складання партитури проводимо спеціальне читання (партитурне) для її запам’ятовування: читають текст всі хором (вчитель голосніше); знову читає вчитель і весь клас пошепки, напівголосу; читання учнями за записом на платівці (з паузою після кожного речення, її заповнюють діти); вчитель і учні, що добре читають; читає хороший учень і посередній в парі; індивідуальне читання (оцінки) і т.п.

Досвід свідчить, що логічна розмітка (партитура) тексту доступна молодшим школярам. Вони з цікавістю знаходять “головні слова” в тексті, в реченні, пояснюють позначення, вчаться відтворювати все в своєму мовленні.

Роботу над виразністю мовлення та читання треба проводити систематично, на кожному уроці. Виразність має бути такою ж вимогою до читання, як і правильність, плавність, розуміння (тексту). Крім того, систематична робота в цьому напрямку виховує в дітей вміння глибоко розуміти зміст тексту, його ідейну спрямованість, відчувати красу поетичних образів і виразності засобів. Все це сприяє естетичному вихованню та розвиткові художнього смаку в школярів.