
- •3. Особливості проведення уроків читання в початкових класах. Організація первинного читання.
- •4. Вивчення стану навичок читання молодших школярів. Причини відставання, шляхи усунення.
- •5. Розвиток техніки читання у молодших школярів.
- •8. Структурні компоненти уроку читання в початкових класах, передбачуваний зміст. Етапи опрацювання прозового тексту.
- •Хід уроку: Структурні компоненти уроку, їх зміст:
- •11. Види переказу на уроках читання в початкових класах. Творча робота на основі тексту.
- •10. Техніка мовлення. Формування навичок виразного читання в молодших школярів.
- •Зламана гілка.
- •12. Методика вивчення віршів на уроках читання в початкових класах. Хорова декламація, підготовка, методика проведення.
- •Аналіз частин вірша.
- •І.Манжура
- •13. Методика опрацювання байки в початкових класах.
- •Аналіз моралі.
- •Читання за ролями.
- •Висновки.
- •Чиж і Голуб
- •15. Урок позакласного читання в початкових класах - основна форма керівництва самостійним дитячим читанням.
- •18. Лінгводидактичне спрямування уроку української мови в початкових класах.
- •19. Організація аналітико-синтетичної діяльності молодших школярів на уроці української мови.
- •20. Взаємопов’язане вивчення компонентів мовної системи – визначальна умова ефективності шкільного навчання. Комплексний підхід до вивчення слова на уроці української мови в початкових класах.
- •Звуки і букви.
- •23. Види навчальної наочності на уроці української мови в початкових класах. Методика застосування.
19. Організація аналітико-синтетичної діяльності молодших школярів на уроці української мови.
У способах керівництва навчально-виховним процесом важливим є використання відповідних до теми аналізу та синтезу, доцільне їх поєднання в структурі уроку. Це основа всієї навчальної діяльності учнів на уроці мови. Однак у практиці навчання часто переважає на уроках аналітична діяльність учнів. Застосовуються різні форми аналізу – звуковий, звуко-буквений, морфемний, морфологічний, синтаксичний, орфографічний; вправи у виділенні виучуваних фактів – вибіркові диктанти та списування з певними аналітичними завданнями тощо. Нерідко аналіз не відповідає характеру виучуваного мовного матеріалу. У процесі аналізу діти розбирають даний матеріал, запропонований вчителем. Така діяльність не стимулює їх до творчого використання різних форм, до творення мовних структур, тобто в цілому заторможується процес застосування знань, умінь та навичок у мовленнєвій практиці. Тому треба аналіз доповнювати синтезом (конструюванням) – звуковим, звуко-буквеним, морфемним, морфологічним, синтаксичним, орфографічним тощо; слідкувати за тим, щоб і аналіз, і синтез відповідали лінгводидактичній основі виучуваного мовного матеріалу.
Наводимо далі приклади різнорівневих мовних синтетичних вправ:
Звукове, звуко-буквене конструювання –
доберіть слова, які б починались голосним звуком;
доберіть слово, в якому було б чотири звуки;
доберіть слово, в якому було б два голосних;
доберіть слово, в якому був би один м’який (або твердий) приголосний звук;
доберіть слово, в якому був би один склад з ненаголошеним голосним звуком;
доберіть слово, в якому було б два склади;
доберіть слово, в яких звуків було б менше, ніж букв (і навпаки);
д
оберіть слово за схемою та інш.
2). Конструювання за будовою слова –
доберіть слово, яке б складалося з кореня (з кореня і суфікса; з кореня і префікса; з кореня і закінчення);
п
обудуйте слова за схемою: ;
побудуйте слова з коренем -літ – за схемою: ¬ -літ (відліт, приліт, виліт, наліт);
побудуйте слова за схемою від- (відліт, відділ, відхід);
доберіть слова за схемою: -ик (столик, ключик, ножик);
3). Конструювання частин мови –
доберіть іменники жіночого роду І відміни;
доберіть прикметники в родовому відмінку;
доберіть дієслова другої дієвідміни;
прочитайте схеми, визначте, яка це частина мови, доберіть два-три приклади:
? одн., ж.р., І відм., називн.в.
? одн., чол.р., закінч. –ий.
4). Конструювання речень –
складіть речення з 2-5 слів;
складіть речення з підметом діти;
складіть речення з присудком сідає;
складіть речення із словами тепла їжа;
складіть речення за темою та підметом (“Літо” – ліс);
доповніть речення словами, що відповідають на питання – який? яка? яке?
з поданих слів складіть речення (поновлення деформованого);
складіть речення за схемами:
— — куди? Вчитель