Тема 11. Нетрадиційні операції комерційного банку

Загальну характеристику та види нетрадиційних банківських послуг, лізингові операції, сутність та економічне значення лізингу, факторингові операції. основні поняття та елементи факторингу. Класифікаційна характеристика видів та форм факторингу студенти вивчають аудиторна, на лекціях.

Самостійно необхідно ознайомитися з механізмом здійснення факторингової операції, факторинг у зовнішньо­економічній діяльності, вартість факторингової послуги, ризики, що виникають при здійсненні факторингової операції, основні поняття та елементи форфейтингу, механізм здійснення форфейтингової операції, вртість форфейтингової послуги, переваги та недоліки форфейтингового фінансування, ризики, що виникають при здійсненні операції форфейтингу, посередницькі, консультаційні та інформаційні послуги, посередницькі, консультаційні та інформаційні послуги, операції банку з дорогоцінними металами, банки як суб'єкти ринку дорогоцінних металів, загальну характеристику банківських операцій з дорогоцінними металами,. Облік операцій з банківськими металами.

На самостійне вивчення відводиться 10 години.

Питання для самостійного вивчення.

1. Механізм здійснення факторингової операції.

2. Основні поняття та елементи форфейтингу.

3. Посередницькі, консультаційні та інформаційні послуги.

4. Операції банку з дорогоцінними металами.

Інформаційні джерела

1. Банківські операції: Навчальний посібник / Сковира Л.А. – К.: Аграрна освіта, 2010. – с. 122 - 132

2. Котковський В.С., Нєізвестна О.В. Банківські операції: Навчальний посібник – К.: Кондор, 2011. – 139 – 152

3. Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України від 16.04. 1991 р. № 959/ХИ-ВР.

4. Про систему валютного регулювання і валютного контролю: Декрет Кабінету Міністрів України від 19.02. 1993 р. № 15-93.

5. Положення про відкриття та функціонування кореспондентських рахунків банків-резидентів і нерезидентів в іноземній валюті та кореспондентських рахунків банків-нерезидентів у гривнях: Затв. постановою Правління НБУ від 26.03. 1998 р. № 118.

6. Положення про валютний контроль: Затв. постановою Правління НБУ від 08.02. 2000 р. № 49.

7 .Інструкція про порядок відкриття, використання та закриття рахунків у національній та іноземній валюті: Затв. постановою Правління НБУ від 12.11. 2003 р. №492.

Методичні рекомендації

Спочатку прочитайте матеріал підручника (Інтернет – видань). Осмисліть інформацію, виділіть головне, складіть конспект.

1. Механізм здійснення факторингової операції.

Факторинг - це операція, що поєднує в собі кредитування клієнта з метою формування обігового капіталу, а також ряд посередницько-комісійних послуг. Суть факторингу полягає в тому, що банк купує у клієнта право на вимогу боргу. Як правило, банком купуються дебіторські рахунки, пов'язані з поставкою товарів чи наданням послуг. Також банк може надавати клієнту ряд інших послуг, таких як ведення бухгалтерії, інформаційні, юридичні послуги.

У факторингу беруть участь три сторони:

· фактор (спеціалізована установа, спеціальний відділ комерційного банку);

· постачальник;

· покупець.

Розрізняють два види факторингу:

1. Конвенційний, який є комплексною системою обслуговування клієнта і зосереджує в собі бухгалтерські, юридичні, консультаційні та інші послуги. Фактично за клієнтом зберігаються лише виробничі функції;

2. Конфіденційний, що обмежується тільки дисконтуванням рахунків-фактур. Переваги цього виду факторингу для клієнта полягають у тому, що він є більш незалежним від банку.

Факторингова послуга може надаватись банком як в поєднанні з фінансуванням, так і без фінансування. При факторингу без фінансування клієнт подає фактору документи, що підтверджують відвантаження товару, а фактор зобов'язується отримати на користь клієнта грошові кошти. Тобто роль фактора зводиться до інкасування фінансових документів. Факторинг з фінансуванням полягає в тому, що фактор купує рахунки-фактури клієнта і виплачує йому грошові кошти у розмірі 80-90% від суми боргу. Решта 10-20%, що лишилися, банк утримує як компенсацію ризику до погашення боргу. Після погашення боргу банк повертає утриману суму клієнтові.

Факторингова послуга оформляється шляхом укладання угоди між банком і клієнтом, в якій має бути зазначено вид факторингу: закритий чи відкритий. При відкритому факторингу дебіторам надсилається повідомлення про укладання угоди і пропонується здійснити платежі безпосередньо фактору. При закритому факторингу дебітори направляють кошти клієнту, а той розраховується з фактором.