26

УДК 502.3/.7

Моніторинг кліматичних умов навколишнього середовища.– Курсова робота. Кафедра екологічної безпеки.- Львів, ЛДУБЖД, 2013.

26 с. текст. 2 част., 7 рис.,

Розглянуто систему спостережень кліматичних умов середовища та чинники їх формування. Детально описано та наведено схеми приладів, які використовуються на метеорологічних станціях для отримання даних про кліматичні зміни у навколишньому середовищі.

ЗМІСТ

Розділ 1	Теоретичні засади моніторингу кліматичних умов навколишнього природного середовища…………………………..	4
	1.1 Кліматичний моніторинг………………………………………..	4
	1.2. Групи аналізу змін клімату…………………………………….	5
	1.3. Клімат та чинники його формування………………………….	9
	1.4. Державна гідрометеорологічна служба……………………….	11
Розділ 2	Метеорологічні прилади…………………………………………….	14
	2.1. Вимірювання температури, види термометрів………………..	14
	2.2. Вимірювання вологості повітря, прилади для вимірювання вологості повітря…………………………………………………….	15
	2.3. Вимірювання атмосферного тиску…………………………….	18
	2.4. Визначення напряму та швидкості вітру………………………	21
	2.5. Вимірювання атмосферних опадів і випаровування………….	23
	2.6 Спостереження за хмарами……………………………………...	24
	Список використаних джерел

Розділ 1. Теоретичні засади моніторингу кліматичних умов навколишнього природнього середовища

1.1 Кліматичний моніторинг

При глобальних перетвореннях довкілля значну роль відіграють кліматичні зміни, спричинені природними та антропогенними факторами (парниковий ефект, озонові діри, техногенні забруднення довкілля). Перебуваючи в тісному взаємозв’язку з усіма компонентами природного середовища, клімат (багаторічний режим погоди, властивий даній місцевості) відчутно впливає на них, на умови життя і самопочуття людини[1].

З’ясування антропогенних змін і коливань клімату неможливе без вивчення його природної динаміки, яка грунтується на даних про стан кліматичної системи “атмосфера-океан-поверхня суші ( з річками й озерами) - літосфера - біота” і взаємодією елементів цієї системи за тривалий час. Спостереження за станом кліматичної системи, оцінювання та прогнозування її подальшого розвитку здійснюють за допомогою кліматичного моніторингу.

Кліматичний моніторинг- система спостережень, оцінювання і прогнозування зміни клімату.

До кліматичного моніторингу належить збирання даних про клімат минулого. Для цього визначають копалини, а також кільця деревини, донні відкладення, на яких позначаються коливання й зміни клімату протягом сотень і тисяч років.

На підставі виникнення певних особливостей клімату, зокрема внаслідок впливу на нього антропогенного перетвореної підстилаючої поверхні (будівництва великих гідротехнічних споруд, змін площ лісових насаджень, будівництва міст), а також можливого впливу інтенсивних теплових викидів, трансформацій складу та оптичних властивостей атмосфери( візуального сприйняття, спричиненого викидами аерозольних часток і газових домішок) роблять висновки про обсяги антропогенного втручання[2].

Природні й антропогенні зміни клімату впливають на стан біосфери загалом, функціонування популяцій рослин і тварин, змінюють умови життєдіяльності людини і стан її здоров’я.

Кліматичний моніторинг пов’язаний з екологічним. Віно потребує спеціальної системи спостережень, спроможної забезпечити виконання наукових і практичних завдань, зокрема надати широку кліматичну інформацію. З цією метою, як правило, створюють службу збору кліматичних даних, сфера діяльності якої простягається і за межі моніторингу антропогенних змін клімату. Для пізнання сутності й антропогенної складової змін і коливань клімату необхідний великий масив даних про параметри елементів біосфери, процеси, які характеризують її зміни. Особливо це важливо при простежуванні змінюваності клімату в просторі і часі. Прогнозування сезонних і річних коливань клімату відбувається на основі інформації, яку забезпечує глобальна система спостережень. При цьому слід мати на увазі, що спостереження спрямовані на вивчення змінюваності клімату, повинні обов’язково враховувати інерційність кліматичної системи[2].

Моніторинг клімату зосереджується на реалізації таких завдань:

• збирання даних про стан кліматичної системи;

• аналізування і оцінювання природних та антропогенних змін і коливань клімату (включаючи порівняння клімату минулого з сучасним);

• виокремлення антропогенних ефектів у зафіксованих змінах клімату;

• виявлення природних і антропогенних факторів, що зумовлюють зміну клімату;

• виявлення критичних елементів біосфери, вплив на які може спричинити кліматичні зміни.