
- •Основне правило – вміння слухати
- •До основних бар’єрів при проведенні переговорів належить:
- •Здійснення трьох фаз проектної стадії управлінського консультування – діагностики, пошуку виходу, освоєння – потребує такої комбінації стилів управління:
- •Зазначте правильну пару форми і стилю управлінського консультування:
- •Короткострокове управлінське консультування передбачає тривалість впливу на об’єкт:
- •Оберіть правильне твердження:
- •2. Навчальне консультування. 3. Процесне консультування.
Оберіть правильне твердження:
Предметом діагностики на підприємстві з позицій консультування є: аналіз виробничих і економічних результатів, фінансового стану, витрат на виробництво і реалізацію продукції (робіт, послуг), оцінка ефективності.
Передпроектна стадія процесу управлінського консультування передбачає: діагностичне обстеження, збирання та аналіз інформації, визначення структури АІС, розроблення технічної документації, обґрунтування, розробка та затвердження технічного завдання на розробку АІС).
Перманентна діагностика проводиться: на протязі управлінського консультування(УК).
Проектна стадія процесу управлінського консультування передбачає: 1. Діагностика – жорстке управління 2. Пошук виходу – м'яке управління 3. Освоєння – жорстке управління.
Побудова дерева цілей та вибір головної мети – це складова наступного процесу: проектна стадія.діагностика
Персональна діагностика проводиться: індивідуальним консультантом
Перші консалтингові фірми з’явилися в: Перша консалтингова фірма («Служба діловіх досліджень») з'явилась на початку ХХ ст. в Чикаго. У 1914 році Едвіном Бузом була організована служба ділових досліджень, що стала однією з перших консалтингових компаній в світі - "Booz Allen Hamilton", а в 20-х роках такі фірми з'явилися в Європі (в першу чергу в Англії та Німеччині).
Післяпроектна стадія процесу управлінського консультування передбачає: завершення.Аналіз змін, що мали місце у клієнта в результаті реалізації проекту; Оформлення кінцевого звіту; Розрахунки по зобов’язанням; Плани на майбутнє (пошук ідей для нових проектів з цим самим клієнтом); Самоаналіз діяльності консультанта по проекту з метою удосконалення його роботи
Предметом діагностики на підприємстві з позицій консультування є: проблеми, тому що господарська діяльність являє собою перманентний процес рішення проблем.
Перевагою зовнішнього консультанта є: Зовнішні консультанти мають великий досвід роботи, вони не бояться працювати на всіх рівнях організації, найскладніші проблеми найкраще вирішувати саме з ними. Їм виплачується лише гонорар за конкретний проект,тим самим витрати на навчання і розвиток своїх спеціалістів знижуються. Крім того, зовнішні консультанти мають численні контакти и можуть організувати ефективний пошук партнерів.
Процес прийняття на себе відповідальності за спілкування разом із співрозмовником – це: можливо емпатія
«Партисипативне» консультування полягає в тому, що: В даний час під консультуванням найчастіше розуміється спільна робота консультанта та клієнта по розробці і впровадженню нововведень (колективні, спільні зусилля) – «партисипативне» консультування
Розробляючи пропозиції за напрямком «стратегічне управління» консультанти: Консультант забезпечує належну підтримку та оснащення експертів. Зокрема, Консультант надає достатнє адміністративне, секретарське та перекладацьке забезпечення, щоб експерти могли зосередитися на своїх основних обов’язках. Це забезпечення включає обладнання для офісу, організованого проектом, таке як комп’ютери, меблі, телефони, принтери, факси, фотокопіювальні пристрої тощо. Крім того, це забезпечення передбачає виготовлення звітних/підсумкових матеріалів проекту (друк, копіювання, палітурні роботи) та переклад робочих документів і звітів проекту. Тим експертам, які не володіють українською чи російською мовою, має надаватися належна перекладацька підтримка, щоб вони могли ефективно працювати з Бенефіціарами. Слід передбачити достатню суму на ці витрати у ставках винагороди Консультанта.Консультант також повинен перерахувати кошти, необхідні для забезпечення його діяльності за контрактом, і забезпечити, щоб його працівникам регулярно і своєчасно виплачувалася винагорода.
Розробка оптимальних маршрутів доставки продукції, напівфабрикатів в межах клієнтської організації – це консалтингові послуги в сфері: Виробництва
Роль консультанта при консультації навчання відноситься: Консультація фахівця цілком орієнтована на зміст проблеми. Клієнт тимчасово передає рішення проблеми фахівцю, приймаючи участь у семінарі по виявленню способів рішення проблеми. Роль консультанта – фахівець, що передає клієнту готове рішення з коментарями і поясненнями
Складання звітності організації та приведення її до певних стандартів; розробка, організація і впровадження сучасних систем бюджетування – це консалтингові послуги у сфері: впровадження рішень
Складання звітності організації та приведення її до певних стандартів; розробка, організація і впровадження сучасних систем бюджетування – це консалтингові послуги у сфері: бух. обліку,або фінансового управління
Спеціалісти по економіці й управлінню, зайняті в штаті тїєї чи іншої організації (складають аналітичну, науково-запроваджувальну підсистему організації) – це: -внутрішні консультанти(як суб"єкти управлінського консультування)
Серед позицій з яких розглядають незалежність консультанта від комерційної організації замовника не розглядають: Незалежність консультанта стосовно організації-замовника є перевагою. Консультант повинен мати можливість оцінити будь-яку ситуацію і пропонувати чесні й об'єктивні рекомендації щодо того, що варто робити клієнту, з огляду на дану ситуацію (тому консультант починає роботу з діагностики поточної ситуації, аналізу організаційної структури, взаємодії підрозділів, їх функціональних сфер, рівня прийняття управлінських рішень)
Типові задачі, з якими стикається клієнтська організація: 1) задача на виправлення ситуації, що погіршилася; 2) задача на удосконалення існуючої ситуації; 3) задача на створення зовсім нової ситуації.
Технічна й фінансова пропозиція клієнту робиться консультантами в рамках: передроектна стадія
Термін «консультантоозброєність» визначають як: У 80- ті рр. з’явився термін «консультантоозброєність», що визначається відношенням загального числа жителів країни до числа консультантів
Управлінський консалтинг зародився в епоху: в ході промислової революції, коли почали з’являтися перші фабрики, а також пов’язані із цим інституціональні й суспільні перетворення
Умови для розвитку управлінського консалтингу на виробничих підприємствах створив розвиток:наукового управління
Управлінське консультування – це: комплекс знань, пов’язаних із науковим пошуком, проведенням досліджень, експериментів із метою поширення і отримання нових знань, встановлення закономірностей, наукових узагальнень, обґрунтувань проектів для успішного організаційного розвитку навчального закладу.
Унікальним критерієм правильного вибору стилю консультування «Консультація у процесі» є: Клієнт констатує, що саме визначення суті та змісту проблеми представляється складним і заплутаним; клієнт готовий дозволити консультанту брати участь не тільки у визначенні суті проблеми, але й у процесі її рішення; клієнт хоче діяти конструктивно і в якомусь ступені має уміння вирішувати проблеми; клієнт знає, які можливі рішення чи способи дієві в даній проблемній ситуації; консультант схвалює мету і цінності організації клієнта; клієнт дав правильну інформацію з ситуації в організації; клієнт продумав і схвалив можливі наслідки одержаної допомоги
У ході управління процесом впровадження консалтингової пропозиції здійснюється: Головна задача консультанта на даному етапі забезпечення єдності впровадження консультантських пропозицій та повсякденної роботи персоналу. Для цього ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ: побудова сітьових графіків, різного роду таблиць тощо. Роботу з впровадження краще доручити тому з керівників, який найбільше зацікавлений в результатах впроваджень. Якщо передбачаються докорінні зміни в роботі організації, доцільно створювати спеціальні комісії, робочі групи, вводити елементи матричної чи проектної організаційної структури. Докорінна організаційна перебудова потребує складання «Програми запроваджень» з такими розділами: цілі і під-цілі, заходи, строки та ресурси, керівники програми, відповідальні виконавці, співробітники, безпосередньо зайняті у процесі запровадження, критерії успішності досягнення цілей, вихідна інформація, необхідна для досягнення цілей та під- цілей.
Форми управлінського консультування: 1. Експертне консультування.