Самостійна робота № 15 Внутрішньо утробні інфекції

Клінічні прояви цитомегаловірусної інфекції (збудник цитомегаловірус, ДНК-вмісний, із герпетичної групи) - природжені вади розвитку ЦНС (мікроцефалія, паравентрикулярні кісти, поренцефалія), вади серця, пахвинна грижа, атрезія жовчних шляхів, полікістоз нирок. Неонатальна хвороба включає ЗВУР, жовтяницю (гемолітичну, печінкову), гепатоспленомегалію, геморагії, пневмонію, менінгоенцефаліт, дрібні церебральні кальцифікати навколо шлуночків, а також інтерстиціальний нефрит, анемію, хоріоретиніт, кератокон’юнктивіт. Характерні субклінічні форми захворювання. Клінічні прояви, як правило, маніфестують після закінчення періоду новонародженості. До ускладнень природженої цитомегалії належать глухота, сліпота, енцефалопатії, мікроцефалія, ураження кишок, печінки, нирок, залоз внутрішньої секреції (цукровий діабет, хвороби щитоподібної залози та ін.). Відомо, що інфікування відбувається гематогенно та висхідним шляхом, а після народження - з грудним молоком, при гемотрансфузіях.

Краснуха (збудник - РНК-вмісний вірус) спричинює природжені вади розвитку у 50 % дітей при інфкуванні на 1-му місяці вагітності, у 25-14 % - на 2-3-му місяці та у 3-8 % - у більш пізні терміни. Характерна тріада Грегга: вади очей (катаракта, мікрофтальмія, глаукома та ін.), серця (незарощення артеріальної протоки, стенози легеневої артерії й аорти тощо) і глухота. Неонатальна хвороба включає ЗВУР, пурпуру (тромбоцитопенія), анемію, менінгоенцефаліт, гепатит, жовтяницю. Прояви природженої краснухи у 2/3 дітей виникають після закінчення перинатального періоду. Ускладненнями краснухи, крім ознак тріади Грегга, є гідроцефалія, затримка психомоторного розвитку, діабет, патологія щитоподібної залози. Захворювання на краснуху в ранні терміни є абсолютним протипоказанням для про-довження вагітності.

Клінічні прояви герпетичної інфекції (збудник - вірус простого герпесу, здебільшого ІІ типу, ДНК-вірус) можуть виявлятися у чотирьох формах. Для природженого неонатального герпесу (антенатальне інфікування) характерні мертвонародження, недоношеність, ураження ЦНС (мікроцефалія, гідроцефалія, кальцифікати в мозку), шкірні рубці, мікрофтальмія, гепатоспленомегалія, тромбоцитопенія, частіший розвиток неонатального бактеріального сепсису. Герпетичного висипу на шкірі часто немає. Дисемінований неонатальний герпес (інтранатальне інфікування) має такі прояви на 2-му тижні життя: пневмонія; серцева недостатність; енцефаліт; клінічна картина, що нагадує бактеріальний сепсис; ДВЗ-синдром; герпетичний висип на шкірі; афтозний стоматит; кератокон’юнктивіт. Церебральна форма (інтранатальне інфікування) - розвиток енцефаліту на 3-му тижні життя, герпетичний висип з’являється пізніше, рецидивує.

Шкірно-слизова форма (інтранатальне інфікування) характеризується типовим герпетичним висипом на шкірі, афтозним стоматитом, кон’юнктивітом, кератитом, хоріоретинітом, катарактою, атрофією зорового нерва. В катамнезі у більшості дітей є ознаки перенесеного енцефаліту. До ускладнень герпетичної інфекції належать сліпота, глухота, відставання у психомоторному розвитку.

Вітряна віспа (збудник - ДНК-вмісний вірус вітряної віспи) у вагітної може спричинити ембріопатії: гіпопластичні вади скелета, органів зору, неврологічні, кишково-шлункові аномалії. Неонатальна хвороба у новонародженого має такі прояви: везикулярний висип, гепатит, міокардит, пневмонія, нефрит. З пізніх ускладнень нарівні з затримкою розвитку, енцефалопатіями, цукровим діабетом підвищена частота злоякісних пухлин, лейкозів (хромосомні аберації).

У випадку гематогенного інфікування вірусом гепатиту В можливе народження дитини з низькою масою тіла, розвиток гострого, підгострого та хронічного гепатиту, жовтяниця, гепатоспленомегалія, анемія, геморагічний синдром, а також темна сеча та безбарвні випорожнення. Вірусний гепатит у плода може спричинити атрезію жовчних шляхів з гігантоклітинним гепатитом. Ускладненнями є цироз і пухлини печінки, відставання у психомоторному розвитку. Слід пам’ятати, що вірус гепатиту В міститься в крові, материнському молоці, слині, навколоплідних водах, вагінальних виділеннях.

Природжений туберкульоз (збудник - мікобактерія Коха), що виникає у новонародженого при аспірації інфікованих навколоплідних вод, має прояви не раніше ніж на 2-3-му тижні життя. Виявляються інтоксикація, гіпертермія, гепатоспленомегалія, пневмонія, менінгіт, гіпербілірубінемія, збільшення периферичних і черевних лімфатичних вузлів, асцит. У разі гематогенного інфікування діти при народженні мають додаткові симптоми - гіпотрофію, анемію. При контамінаційному інфкуванні під час проходження через пологові шляхи у новонароджених можливий розвиток неспецифічних клінічних проявів захворювання. Часто при народженні діти здорові, але потребують обов’язкового обстеження.

Для природженого сифілісу (збудник - бліда трепонема), що виникає при гематогенному інфікуванні плода, типовою є тріада: риніт, спленомегалія, пухирчатка (в’ялі пухирі на інфільтрованих ділянках шкіри - кінцівках, обличчі, а також на долонях і ступнях). Ураження ЦНС, органів зору, діарея доповнюють клінічну симптоматику. Періостити, остеохондрити трубчастих кісток, пневмонії, тріщини в куточках рота, у прямій кишці, хоріоретиніт, лімфаденопатія, кондиломи навколо ануса, папульозні висипання, інфільтрати на шкірі ступнів, долонь, обличчя (інфільтрати Гохзингера) виникають у дітей грудного віку. У деяких дітей у неонатальному періоді може бути безсимптомний перебіг захворювання (необхідно провести серологічне дослідження).

При природженому токсоплазмозі (збудник токсоплазма) у новонародженої дитини можливий розвиток неспецифічних ознак, до яких у разі гострого перебігу приєднуються судоми, екзантеми, анемія, геморагії (тромбоцитопенія), набряки, жовтяниця, діарея, пневмонії, міокардит, нефрит, атрофія зорових нервів. З-поміж клінічних проявів підгострого токсоплазмозу домінують ознаки активного енцефаліту, менінгоенцефаліту. Хронічну форму діагностують у разі гідроцефалії, кальцифікатів у мозку, хоріоретиніту, що складають класичну тріаду захворювання. Характерні ускладнення - глухота, сліпота, енцефалопатії з олігофренією, епілепсія. Найвищий ризик інфікування плода в останній триместр вагітності. Приблизно у 89 % дітей діагностують субклінічні форми захворювання.

Інтранатальні бактеріальні інфекції (синдром інфікованого амніона; збудники - стрептокок групи В, стафілококи, ентеро-бактерії), що виникають при контамінаційному висхідному інфкуванні плода, спочатку мають неспецифічні клінічні прояви. У подальшому можлива локалізація запального процесу (пневмонія, менінгіт, остеомієліт, ентероколіт, пієлонефрит) чи сепсис.

Клінічними проявами інтранатального хламідіозу (збудник - хламідія) є гнійний кон’юнктивіт на 5-14-й день життя, риніт, фарингіт, отит. Для хламідійної пневмонії типовими є поступо-вий розвиток, тривалий перебіг, настирливий кашель без інток-сикації та підвищення температури, інфільтративні зміни в ле-генях (на рентгенограмі). Можлива антенатальна пневмонія, що призводить до мертвонародженості та ранньої смерті дитини.