- •Тема 1. Предмет і метод історії економіки та економічної думки
- •1.1. Об'єкт історії економіки та економічної думки
- •1.2. Джерела історії економіки та економічної думки
- •1.3. Методи історії економіки та економічної думки
- •1.4. Типологічні чинники історії економіки та економічної думки
- •1.5. Основні принципи історико-економічного пізнання
- •1.6. Періодизація історії економіки та економічної думки
- •Тема 2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій
- •Тема 3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (vііі ст. До н.Е. – V ст. Н.Е.)
- •3.1. Економічний розвиток країн Стародавнього Сходу
- •3.2. Економічна думка Стародавнього Сходу
- •3.3. Економічний розвиток античних держав
- •3.4. Економічні вчення античної Греції
- •3.5. Економічний розвиток Стародавнього Риму
- •3.6. Проблеми раціональної організації рабовласницької латифундії у працях давньоримських філософів
- •3.7. Криза рабовласницької системи
- •Тема 4. Господарство та економічна думка суспільств Європейської цивілізації в період середньовіччя (V – хv ст.)
- •4.1. Генезис феодалізму в Західній Європі
- •4.2. Розвиток феодальної економіки Західної Європи у XI-XV ст.
- •4.3. Економічні погляди епохи середньовіччя
- •4.4. Виникнення та розвиток економічної думки в Київській Русі. “Руська правда”
- •Тема 5. Формування передумов ринкової економіки в країнах Європейської цивілізації (хvі – перша половина хvіі ст.)
- •5.1. Передумови становлення нової моделі господарського розвитку: ренесанс та реформація
- •5.2. Меркантилізм як економічна політика європейських держав у XV – XVII ст. Ранній меркантилізм
- •5.3. Великі географічне відкриття: передумови і економічні наслідки
- •5.4. Первинне накопичення капіталу в Західній Європі
- •5.5. Другий етап розвитку меркантилізму. Меркантилізм в Україні та Росії
- •5.6. Розвиток сільського господарства в країнах Європи
- •5.7. Зародження класичної політичної економіки. Школа фізіократів
- •Тема 6. Розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав (друга половина хvіі – перша половина хіх ст.)
- •6.1. Індустріалізація західного миру. Промисловий переворот в Англії
- •6.2. Особливості економічних поглядів зрілої класичної політекономії. Економічна система а. Сміта та д. Рікардо.
- •6.3. Особливості індустріалізації Франції
- •6.4. Становлення машинної індустрії у Німеччині. Зародження історичної школи Німеччини. Ф. Ліст
- •6.5. Особливості індустріалізації сша. Колоніальне господарство
- •6.6. Розвиток пізньої класичної політичної економіки в Англії, Франції та сша
- •Тема 7. Ринкове господарство країн Європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції ( друга половина хіх – початок хх ст.)
- •7.1. Основні тенденції розвитку світової економіки та прогрес світової науки.
- •7.2. Економічна думка Англії на межі хіх – хх ст.
- •7.3. Франція на рубежі хіх – хх ст.
- •7.4. Швидке економічне піднесення Німеччини. Австрійська школа неокласичної політичної економії
- •7.5. Розвиток ідей марксизму наприкінці хіх – та початку хх ст.
- •7.6. Перетворення сша у провідну індустріальну державу світу та розвиток економічної науки
- •Тема 8. Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрямки економічної думки в Україні (друга половина хіх – початок хх ст.)
- •8.1. Основні положення та економічні наслідки реформи 1861 р. У Російській імперії. Зародження класичної політекономії в Україні. І. Вернадський. М. Бунге
- •8.2. Економіка західноукраїнських земель
- •8.3. Підприємництво та комерційні інститути в Україні. Еволюція ринкової економічної теорії
- •Тема 9. Господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільств Європейської цивілізації (перша половина хх ст.)
- •9.1. Економічні наслідки першої світової війни
- •9.2. Світова економічна криза і її наслідки
- •9.3. Модель державного регулювання Дж. М. Кейнса
- •Ціна попиту
- •9.4. Зародження нової історичної школи.
- •Тема 10. Розвиток національних економік країн Європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина хх ст.)
- •10.1.Інтернаціоналізація господарської діяльності і економічна інтеграція
- •10.2 Транснаціональні корпорації. Військово-промисловий комплекс та зростання воєнних витрат
- •10.3. Економіка сша після другої світової війни та основні тенденції її розвитку
- •Тема 11. Світове господарство та основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх – початок ххі ст.)
- •11.1. Економічна політика м. Тетчер і р. Рейгана
- •11.2. Сучасний інституціоналізм
- •Тема 12. Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи та його трактування в економічній думці
- •12.1. Умови формування економічної думки в срср
- •12.2. Економічні реформи кінця 1940-х – середини 1960-х рр. Та їх відображення в економічних дослідженнях.
- •12.3. Криза адміністративно-командної системи господарювання. “Перебудова”
- •Тема 13. Формування засад ринкового господарства в Україні (90-ті роки XX ст.).
- •Стан економіки України на момент проголошення незалежності
- •Перехід від командно-адміністративної до ринкової економіки та спроби його обґрунтування в економічній літературі
- •Рекомендована література Базова:
- •Допоміжна:
10.2 Транснаціональні корпорації. Військово-промисловий комплекс та зростання воєнних витрат
У післявоєнний період стрімко розвивається міжнародна торгівля і розширюються потоки капіталу. Будь-яка швидкозростаюча фірма незабаром натрапляє на вузькість національного ринку для реалізації своєї продукції і намагається вийти за його межі. Такий вихід спочатку відбувається за рахунок масового нарощування експорту виготовленої у країні продукції. Компанія виходить на міжнародний ринок, продаючи там свої товари та тим самим розширюючи обсяги міжнародної торгівлі. Через деякий час приходить наступний етап, коли компанія починає будувати заводи в інших країнах, експортуючи туди вже не товари, а капітал, тобто здатність ці товари створювати.
Сучасні найбільші компанії світу є вертикально інтегрованими і диверсифікованими концернами: різні стадії створення продукту розташовуються у різних країнах. Тепер автомобільний концерн може виробляти двигуни де-небудь у Бразилії, скло для автомобілів в Італії, кузови у Німеччині, а збірку здійснювати у Великобританії. У цьому випадку компанія перетворюється на транснаціональну корпорацію (ТНК). При цьому інвестиції у реальні активи називаються прямими.
У результаті діяльності ТНК багато традиційних категорій світової торгівлі приймають подвійний характер. Так, якщо японська корпорація будує свій завод для збірки кольорових телевізорів у Малайзії у розрахунку на дешеву робочу силу, то, з погляду Японії, вивіз комплектуючих для збірки входить до складу експорту. Малайзія ж записує ці комплектуючі у свій імпорт. З погляду японської компанії, це просто внутрішньовиробничі переміщення з одного свого цеху в іншій. Різниця полягає тільки у тому, що ці цехи розташовані у різних країнах. За оцінками Комісії ООН, яка займалася вивченням діяльності ТНК у світовому господарстві, у кінці 80-х років більше 40% світової торгівлі було, по суті, внутрішньовиробничими поставками ТНК.
Діяльність ТНК істотно обмежує свободу дій національних урядів. Особливо це стало помітно у 80-90-і роки, коли в економічній політиці більшості країн світу почалося звернення до ліберальніших правил господарювання.
Діяльність ТНК – найважливіший перетворювач світових економічних і соціальних систем. Найбільші з таких компаній є настільки могутніми економічними суб'єктами, що обсяг їх продажів перевищує ВВП більшості країн на планеті. Наприклад, оборот компанії «Дженерал моторз» у 1996 р. перевищив 165 млрд дол., що більш ніж удвічі перевищує ВВП Ізраїлю. Природно, що ТНК вимагають від урядів уніфікувати правила міжнародної гри і ліквідовувати бар'єри на шляху вивозу товарів, послуг, капіталу і робочої сили, а до їх вимог доводиться прислухатися. Уніфікації і лібералізації піддаються всі сектори, що обслуговують діяльність цих міжнародних «монстрів».
ТНК привносять в інші країни, особливо ті, що розвиваються, нові знання, нову культуру, у першу чергу нові відносини у виробництво. На побутовій культурі аграрного суспільства неможливо побудувати не тільки постіндустріальне, але й індустріальне суспільство. Міжнародні корпорації за підтримки національних урядів «ламають» соціальні структури традиційних суспільств і перетворюють їх відповідно до «міжнародних стандартів». Побутова культура і цінності у різних регіонах світу стають все більш і більш схожими.