- •Тема 1. Предмет і метод історії економіки та економічної думки
- •1.1. Об'єкт історії економіки та економічної думки
- •1.2. Джерела історії економіки та економічної думки
- •1.3. Методи історії економіки та економічної думки
- •1.4. Типологічні чинники історії економіки та економічної думки
- •1.5. Основні принципи історико-економічного пізнання
- •1.6. Періодизація історії економіки та економічної думки
- •Тема 2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій
- •Тема 3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (vііі ст. До н.Е. – V ст. Н.Е.)
- •3.1. Економічний розвиток країн Стародавнього Сходу
- •3.2. Економічна думка Стародавнього Сходу
- •3.3. Економічний розвиток античних держав
- •3.4. Економічні вчення античної Греції
- •3.5. Економічний розвиток Стародавнього Риму
- •3.6. Проблеми раціональної організації рабовласницької латифундії у працях давньоримських філософів
- •3.7. Криза рабовласницької системи
- •Тема 4. Господарство та економічна думка суспільств Європейської цивілізації в період середньовіччя (V – хv ст.)
- •4.1. Генезис феодалізму в Західній Європі
- •4.2. Розвиток феодальної економіки Західної Європи у XI-XV ст.
- •4.3. Економічні погляди епохи середньовіччя
- •4.4. Виникнення та розвиток економічної думки в Київській Русі. “Руська правда”
- •Тема 5. Формування передумов ринкової економіки в країнах Європейської цивілізації (хvі – перша половина хvіі ст.)
- •5.1. Передумови становлення нової моделі господарського розвитку: ренесанс та реформація
- •5.2. Меркантилізм як економічна політика європейських держав у XV – XVII ст. Ранній меркантилізм
- •5.3. Великі географічне відкриття: передумови і економічні наслідки
- •5.4. Первинне накопичення капіталу в Західній Європі
- •5.5. Другий етап розвитку меркантилізму. Меркантилізм в Україні та Росії
- •5.6. Розвиток сільського господарства в країнах Європи
- •5.7. Зародження класичної політичної економіки. Школа фізіократів
- •Тема 6. Розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав (друга половина хvіі – перша половина хіх ст.)
- •6.1. Індустріалізація західного миру. Промисловий переворот в Англії
- •6.2. Особливості економічних поглядів зрілої класичної політекономії. Економічна система а. Сміта та д. Рікардо.
- •6.3. Особливості індустріалізації Франції
- •6.4. Становлення машинної індустрії у Німеччині. Зародження історичної школи Німеччини. Ф. Ліст
- •6.5. Особливості індустріалізації сша. Колоніальне господарство
- •6.6. Розвиток пізньої класичної політичної економіки в Англії, Франції та сша
- •Тема 7. Ринкове господарство країн Європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції ( друга половина хіх – початок хх ст.)
- •7.1. Основні тенденції розвитку світової економіки та прогрес світової науки.
- •7.2. Економічна думка Англії на межі хіх – хх ст.
- •7.3. Франція на рубежі хіх – хх ст.
- •7.4. Швидке економічне піднесення Німеччини. Австрійська школа неокласичної політичної економії
- •7.5. Розвиток ідей марксизму наприкінці хіх – та початку хх ст.
- •7.6. Перетворення сша у провідну індустріальну державу світу та розвиток економічної науки
- •Тема 8. Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрямки економічної думки в Україні (друга половина хіх – початок хх ст.)
- •8.1. Основні положення та економічні наслідки реформи 1861 р. У Російській імперії. Зародження класичної політекономії в Україні. І. Вернадський. М. Бунге
- •8.2. Економіка західноукраїнських земель
- •8.3. Підприємництво та комерційні інститути в Україні. Еволюція ринкової економічної теорії
- •Тема 9. Господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільств Європейської цивілізації (перша половина хх ст.)
- •9.1. Економічні наслідки першої світової війни
- •9.2. Світова економічна криза і її наслідки
- •9.3. Модель державного регулювання Дж. М. Кейнса
- •Ціна попиту
- •9.4. Зародження нової історичної школи.
- •Тема 10. Розвиток національних економік країн Європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина хх ст.)
- •10.1.Інтернаціоналізація господарської діяльності і економічна інтеграція
- •10.2 Транснаціональні корпорації. Військово-промисловий комплекс та зростання воєнних витрат
- •10.3. Економіка сша після другої світової війни та основні тенденції її розвитку
- •Тема 11. Світове господарство та основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх – початок ххі ст.)
- •11.1. Економічна політика м. Тетчер і р. Рейгана
- •11.2. Сучасний інституціоналізм
- •Тема 12. Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи та його трактування в економічній думці
- •12.1. Умови формування економічної думки в срср
- •12.2. Економічні реформи кінця 1940-х – середини 1960-х рр. Та їх відображення в економічних дослідженнях.
- •12.3. Криза адміністративно-командної системи господарювання. “Перебудова”
- •Тема 13. Формування засад ринкового господарства в Україні (90-ті роки XX ст.).
- •Стан економіки України на момент проголошення незалежності
- •Перехід від командно-адміністративної до ринкової економіки та спроби його обґрунтування в економічній літературі
- •Рекомендована література Базова:
- •Допоміжна:
5.2. Меркантилізм як економічна політика європейських держав у XV – XVII ст. Ранній меркантилізм
Меркантилізм як економічна політика – особливий тип діяльності держави, який сприяє первісному нагромадженню капіталу. Основними етапами розвитку є ранній та пізній меркантилізм.
Ранній меркантилізм (монетарна система) – заохочення ввозу в державу дорогоцінних металів шляхом:
заборони іноземним купцям вивозу золота та срібла у вигляді виручки;
впровадження покарань за вивіз дорогоцінних металів.
Пізній меркантилізм (мануфактурна система) – заохочення ввозу грошей в країну шляхом:
розвитку виробництва експортних товарів;
досягнення переваги експорту над імпортом.
Меркантилізм як теорія націлений на вивчення економічних закономірностей, що діють у сфері обігу. Предметом дослідження виступають процеси первісного нагромадження капіталу, закономірності зростання багатства у сфері обігу, а методом дослідження є емпіризм.
Ранній меркантилізм (теорія грошового балансу). Згідно з цією теорією гроші вважаються основним багатством. Необхідно більше заохочувати надходження грошей з-за кордону і менше їх витрачати. Одним із представників раннього етапу був Вільям Стаффорд (1554 – 1612). Основний твір – “Критичний переказ деяких скарг наших співвітчизників” (1581 р.). В. Стаффорд аналізує зовнішню торгівлю Англії і приходить до висновку, що іноземні купці вивозять за свої товари одержане англійське золото та срібло внаслідок: більш високої купівельної спроможності англійської монети в інших країнах; зростання споживання предметів розкоші, за які англійці розплачуються більшою кількістю грошей, що покидають країну; вивозу сировини, яка в переробленому вигляді ввозиться до Англії і реалізується за вищою ціною. Економіст пропонує ряд заходів, що сприятимуть зростанню маси грошей в країні:
утримання від купівлі іноземних товарів;
сприяння зростанню грошових скарбів Англії;
боротьба з пошкодженням монет.
Але “Все, що придбане у нас іноземцями, йде від нас назавжди. Всупереч цьому, все, що ми придбали одне у одного, залишається вдома. Звідси випливає необхідність державної опіки над вітчизняною торгівлею”. Держава повинна діяти не забороною, а митом і податками, опікувати експортні галузі.
Гаспар Скаруффі (1519 – 1584) запропонував встановити єдину загальноєвропейську грошову одиницю, визнати золото та срібло валютними металами, прирівняти одну вагову частину золота до 12 вагових частин срібла. Щоб налагодити грошовий обіг у міжнародному масштабі, необхідно скликати загальноєвропейську конференцію під керівництвом папи або імператора для вирішення цих проблем. Г. Скаруффі рекомендував ліквідувати національні бар‘єри, які обмежують обіг грошей, а золото і срібло рахувати звичайними товарами.
Важливі ідеї в економічну теорії вніс Флорентійський банкір Бернардо Даванзатті (1529 – 1606). Основний твір – “Читання про монету” (1582 р.). Він розглядає проблеми грошового обігу і приходить до висновку про необхідність: запровадження безмитного карбування монет і обігу зливків золота та срібла; дотримання умови наявності в обігу достатньої кількості грошей; ведення боротьби з фальшивомонетниками. Б. Даванзатті писав, що “будь-яке багатство являє собою дещо, що може бути обернене в гроші”.