- •Тема 1. Предмет і метод історії економіки та економічної думки
- •1.1. Об'єкт історії економіки та економічної думки
- •1.2. Джерела історії економіки та економічної думки
- •1.3. Методи історії економіки та економічної думки
- •1.4. Типологічні чинники історії економіки та економічної думки
- •1.5. Основні принципи історико-економічного пізнання
- •1.6. Періодизація історії економіки та економічної думки
- •Тема 2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій
- •Тема 3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (vііі ст. До н.Е. – V ст. Н.Е.)
- •3.1. Економічний розвиток країн Стародавнього Сходу
- •3.2. Економічна думка Стародавнього Сходу
- •3.3. Економічний розвиток античних держав
- •3.4. Економічні вчення античної Греції
- •3.5. Економічний розвиток Стародавнього Риму
- •3.6. Проблеми раціональної організації рабовласницької латифундії у працях давньоримських філософів
- •3.7. Криза рабовласницької системи
- •Тема 4. Господарство та економічна думка суспільств Європейської цивілізації в період середньовіччя (V – хv ст.)
- •4.1. Генезис феодалізму в Західній Європі
- •4.2. Розвиток феодальної економіки Західної Європи у XI-XV ст.
- •4.3. Економічні погляди епохи середньовіччя
- •4.4. Виникнення та розвиток економічної думки в Київській Русі. “Руська правда”
- •Тема 5. Формування передумов ринкової економіки в країнах Європейської цивілізації (хvі – перша половина хvіі ст.)
- •5.1. Передумови становлення нової моделі господарського розвитку: ренесанс та реформація
- •5.2. Меркантилізм як економічна політика європейських держав у XV – XVII ст. Ранній меркантилізм
- •5.3. Великі географічне відкриття: передумови і економічні наслідки
- •5.4. Первинне накопичення капіталу в Західній Європі
- •5.5. Другий етап розвитку меркантилізму. Меркантилізм в Україні та Росії
- •5.6. Розвиток сільського господарства в країнах Європи
- •5.7. Зародження класичної політичної економіки. Школа фізіократів
- •Тема 6. Розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав (друга половина хvіі – перша половина хіх ст.)
- •6.1. Індустріалізація західного миру. Промисловий переворот в Англії
- •6.2. Особливості економічних поглядів зрілої класичної політекономії. Економічна система а. Сміта та д. Рікардо.
- •6.3. Особливості індустріалізації Франції
- •6.4. Становлення машинної індустрії у Німеччині. Зародження історичної школи Німеччини. Ф. Ліст
- •6.5. Особливості індустріалізації сша. Колоніальне господарство
- •6.6. Розвиток пізньої класичної політичної економіки в Англії, Франції та сша
- •Тема 7. Ринкове господарство країн Європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції ( друга половина хіх – початок хх ст.)
- •7.1. Основні тенденції розвитку світової економіки та прогрес світової науки.
- •7.2. Економічна думка Англії на межі хіх – хх ст.
- •7.3. Франція на рубежі хіх – хх ст.
- •7.4. Швидке економічне піднесення Німеччини. Австрійська школа неокласичної політичної економії
- •7.5. Розвиток ідей марксизму наприкінці хіх – та початку хх ст.
- •7.6. Перетворення сша у провідну індустріальну державу світу та розвиток економічної науки
- •Тема 8. Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрямки економічної думки в Україні (друга половина хіх – початок хх ст.)
- •8.1. Основні положення та економічні наслідки реформи 1861 р. У Російській імперії. Зародження класичної політекономії в Україні. І. Вернадський. М. Бунге
- •8.2. Економіка західноукраїнських земель
- •8.3. Підприємництво та комерційні інститути в Україні. Еволюція ринкової економічної теорії
- •Тема 9. Господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільств Європейської цивілізації (перша половина хх ст.)
- •9.1. Економічні наслідки першої світової війни
- •9.2. Світова економічна криза і її наслідки
- •9.3. Модель державного регулювання Дж. М. Кейнса
- •Ціна попиту
- •9.4. Зародження нової історичної школи.
- •Тема 10. Розвиток національних економік країн Європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина хх ст.)
- •10.1.Інтернаціоналізація господарської діяльності і економічна інтеграція
- •10.2 Транснаціональні корпорації. Військово-промисловий комплекс та зростання воєнних витрат
- •10.3. Економіка сша після другої світової війни та основні тенденції її розвитку
- •Тема 11. Світове господарство та основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх – початок ххі ст.)
- •11.1. Економічна політика м. Тетчер і р. Рейгана
- •11.2. Сучасний інституціоналізм
- •Тема 12. Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи та його трактування в економічній думці
- •12.1. Умови формування економічної думки в срср
- •12.2. Економічні реформи кінця 1940-х – середини 1960-х рр. Та їх відображення в економічних дослідженнях.
- •12.3. Криза адміністративно-командної системи господарювання. “Перебудова”
- •Тема 13. Формування засад ринкового господарства в Україні (90-ті роки XX ст.).
- •Стан економіки України на момент проголошення незалежності
- •Перехід від командно-адміністративної до ринкової економіки та спроби його обґрунтування в економічній літературі
- •Рекомендована література Базова:
- •Допоміжна:
4.4. Виникнення та розвиток економічної думки в Київській Русі. “Руська правда”
Багатий матеріал розуміння економічного життя, виробничо-господарської діяльності Київської держави дає видатна пам’ятка суспільно-економічної та юридичної думки XI – XII ст. “Руська правда”. Перша частина цього документа (“Кратка правда”) поєднує в собі дві частини: “Правду Ярослава Мудрого”, яка з’явилась у 30-х рр. XI ст., і “Правду Ярославичів”, прийняту синами Ярослава Ізяславом, Святославом та Всеволодом на з’їзді в Києві у 1072 р. Друга частина “Руської правди” (“Пространна правда”) належить до XII ст. і включає в себе “Суд Ярослава” і “Устав Володимира Всеволодовича”, прийнятий у 1113 р. після повстання нижчих верств населення Київської держави. “Пространна правда” знайомить нас з організацією феодального господарства в Київській Русі. У документі відзначається, що на той час існує феодальне землеволодіння у трьох основних формах: князівському, боярському та монастирському. Згідно з цими видами власності на землю формуються два типи феодальних господарств: вотчинне, одержане в спадщину нащадками феодала після його смерті, і полісне, одержане в подарунок за вірну службу князеві.
“Руська правда” приділяє особливу увагу захисту власності феодалів, перш за все князів та бояр, у чому проявлялась класова природа законодавства Київської Русі. Більшість статей “Руської правди” захищає приватну власність князів та феодальної знаті на землю, кріпосних селян, утверджує право на отримання податків і натуральних повинностей.
Безпосереднім виробництвом у вотчинному господарстві займаються робочі люди. “Руська правда” виділяє серед них такі категорії: рядовичі – недавні общинники, що потрапили у феодальну залежність в результаті розшарування общини і входять до складу князівської челяді; смерди – робочі люди, які мають свій наділ і господарство, засноване на власній праці; закупи – смерди, які втратили свої засоби виробництва і вимушені брати їх в позику у феодала; холопи – повністю залежні від феодала селяни на основі кріпосного права. Наявність феодальної експлуатації та позаекономічного примусу до праці у Київській Русі підтверджують дані про рентні відносини. Головними платниками данини та ренти згідно з “Руською правдою” були смерди.
Деякі статті “Руської правди” декларують торгові взаємовідносини. Відзначається наявність перших феодальних товариств, де товарно-грошові відносини базуються на взаємній довірі учасників. Про розвиток товарно-грошових відносин у Київській Русі свідчить наявність лихварства. ”Руська правда” сповіщає про забезпечення майнових інтересів кредиторів. Беручи гроші в кредит (борг), необхідно було сплачувати процент, розмір якого регулювався законодавством. Залежно від предмета позики виділяються такі різновиди процента: “рез” (гроші), “присоп” (жито), “настав” (мед).
“Руська правда” встановлювала і розміри процентів. Місячний “рез” сплачувався при короткострокових позиках і мав норму 20%. При позиці на рік утримувався високий “рез” – “в третину”, тобто приблизно 60%. Деякі статті свідчать про наявність верств населення, які віддавали великі суми грошей лихварям під проценти ( такі гроші дістали назву “істо” ), а також про наявність у Київській Русі двох різновидів кредиту: грошового та комерційного.
“Руська правда” – багатогранний твір, що поєднав у собі правові та юридичні ідеї з економічними, дав можливість нащадкам зрозуміти економічний і політичний стан Київської Русі.