Активність особистості та її джерела, спрямованість особистості
Активність живих істот – один з основних і необхідних проявів життя, внутрішня спонукальна сила, спрямована на задоволення потреб організму. Проте активність людини докорінно відрізняється від активності тварин. У тварин вона є проявом інстинктивних біологічних потреб організму людини провідними в її активності є свідомі й цілеспрямовані прагнення.
Активність людини і форми її виявлення розвинулись історично й мають соціально спрямований характер.
Щодо джерела активності особистості у психології існували різні погляди.
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Основні положення цієї теорії обґрунтовують думку, що джерелом активності людини є інстинктивні спонукання, які вона має від народження і які передаються спадково. Це світ інстинктів, біологічних і фізіологічних потягів, неусвідомлюваних імпульсів, природа яких «невідома». Засадовим стосовно його вчення є визначення пріоритету біологічного в людині. Позитивним у вченні З.Фрейда можна вважати його звертання до царини підсвідомого у психіці людини, яке істотно позначається на її життєдіяльності.
Розроблюючи проблему активності особистості, вітчизняна психологія виходить з визнання того, що джерелом активності особистості є:
Спрямованість – ___________________________________________
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Залежно від того, які мотиви в діяльності та поведінці відіграють домінуючу роль, розрізняють такі види спрямованості:
особистісна спрямованість – характеризується переважанням у особистості мотивів, спрямованих на забезпечення особистого благополуччя. Наприклад, успішно закінчити навчання, щоб зробити хорошу кар’єру;
колективна спрямованість – зумовлена переважанням мотивів, спрямованих на забезпечення успіху в спільній роботі. Наприклад, намагання здобути командну перемогу у змаганнях;
ділова спрямованість – відображає переважання мотивів, які породжені діяльністю і зорієнтовані на неї: інтерес до праці, бажання оволодіти конкретним видом діяльності.
Потреба – __________________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________
Так без задоволення елементарних потреб людина не могла б існувати як живий організм. Потреби людини дуже різноманітні. Це потреби в їжі, теплі, кисні, безпеці, продовженні роду, одержанні інформації, спілкуванні, любові, визнанні, повазі, авторитеті тощо.
Потреби людини мають індивідуальний характер, наприклад, фізіологічна потреба в їжі. Одним до вподоби гостра їжа, другим – солодка, третім – солона тощо. Є особи, які віддають перевагу стравам із м’яса, другі – з риби, треті – молочним стравам.
Однією з найвідоміших класифікацій у психології, яку запропонував Маслоу виділяють класифікацію людських потреб, яка ієрархічно побудована за групами, послідовність яких вказує на порядок появи потреб у процесі індивідуального розвитку.
Ієрархія людських потреб (за Маслоу)
П
ОТРЕБИ
У САМОАКТУАЛІЗАЦІЇ
Реалізація своїх цілей,
здібностей, розвиток
власної особистості
ЕСТЕТИЧНІ ПОТРЕБИ
Гармонія, симетрія,
порядок краса
ПІЗНАВАЛЬНІ ПОТРЕБИ
Знати, вміти, розуміти, досліджувати
ПОТРЕБИ ПОВАГИ, ШАНУВАННЯ
Компетентність, досягнення успіхів,
схвалення, признання, авторитет
ПОТРЕБИ У НАЛЕЖНОСТІ ТА ЛЮБОВІ
Належність до суспільства,
знаходитися поруч із людьми,
бути визнаним та прийнятим до них
ПОТРЕБИ У БЕЗПЕЦІ
Відчувати себе захищеним,
позбутися страху, невдач, агресивності
ФІЗІОЛОГІЧНІ ПОТРЕБИ
Голод, спрага, статевий потяг
Мотив (від лат. moveo, movere – рухати, приводити в дію, штовхати)
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Інтерес (лат. interesse – бути всередені) – _______________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Переконаність особистості – _________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Формування переконань відбувається в процесі життя під впливом виховання, навчання і самовиховання, свідомої праці людини над собою.
Переконання як метод впливу на іншу людину через звернення до її свідомості, інтелекту широко використовується лікарями і має свої особливості. Передусім ми маємо закликати – переконуваного до його власного критичного судження. Щоб досягти мети, нам необхідно також надати йому інформацію, логічно впорядковану, яка може бути доведена і мати чіткі висновки. Але й цього для переконання не достатньо. Взагалі переконання та знання лише тоді й можна вважати істинними, коли вони злилися з почуттями і волею людини. Відсутність ясності, нещирість, неправда – головні недоліки, які стоять на перешкоді до досягнення мети в процесі переконання людей.
На основі інтересів, переконань людини складається власний ідеал, який є основним стимулом її самовдосконалювання та формування.
Ідеал – _________________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Ідеали людей формуються під впливом суспільних умов життя, у процесі навчання та виховання. Виховання тих чи інших ідеалів залежить від вольових якостей особистості і соціального середовища. Як ідеали, так і деякі інші якості особистості можуть змінюватися з часом лише частково.
Вагомий вплив в розвитку та становленні особистості відіграють установки, які вони набувають в процесі реальності.
Установка – _______________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Соціальні установки формуються впродовж життя під впливом культурного середовища, виховання, на підставі власного досвіду, а також прочитаного чи почутого людиною. Установка до різних фактів життя може виявлятися у стандартизованих судженнях, некритично засвоєних людиною під час спілкування з іншими людьми, в упередженні, виокремленні того, що має для неї важливе життєве значення. Саме тому особистість може бачити в об’єктах та явищах життя те, що вона хоче бачити, а не те, що є насправді.
Природа психіки і предмет психологічної науки: історичні аспекти розвитку психології; рефлекторна природа психіки; основні форми прояву психіки (самостійна робота № 1)
Основні теорії особистості (самостійна робота № 2)
Свідоме та несвідоме. Самосвідомість особистості (самостійна робота № 3)
Розвиток і виховання особистості. Періодизація психічного розвитку та етапи життєвого шляху особистості (самостійна робота № 4)