Різновиди спілкування
характерне для первинних груп, в яких усі члени підтримують між собою безпосередні контакти і спілкуються один з одним. Особливості спілкування визначаються змістом і цілями діяльності, що їх реалізує група.
спостерігається тоді, коли одну із сторін спілкування репрезентує особистість, а іншу – група. Таким є спілкування вчителя з класом, викладача з групою, керівника – з колективом підлеглих, оратора – з аудиторією.
передбачає спілкування груп людей
коли суб’єкти спілкуються віч-на-віч
особи використовують певні допоміжні об’єкти – телефон, Інтернет, листи, інших людей
коли один акт спілкування триває не більше двох годин
тривалість одного акту спілкування складає більше двох годин. Тривалість комунікативних зв'язків визначається цілями спілкування, потребами взаємодії та характером інформації, якою оперують співрозмовники
суб’єкти спілкування досягли поставленої мети, повністю вичерпано зміст теми, причому його учасники однозначно оцінюють результати взаємодії як вичерпні
зміст теми розмови залишається нерозкритим до завершення спілкування і не відповідає очікуванням сторін
коли відсутні гострі конфлікти, а суперечки конструктивно долаються
наявні гострі чи хронічні конфлікти у взаєминах
Сутність міжособистісного спілкування
МІЖОСОБИСТІСНЕ СПІЛКУВАННЯ – ________________
_____________________________________________________
______________________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Особистісні орієнтації та рівні спілкування (за а.Б.Добровичем)
А.Б.Добрович визначив особистісні орієнтації людини, які визначають типовий характер її спілкування:
полягає в тому, що індивід отримує задоволення від спілкування не з усіма, хто зустрічається на його життєвому шляху, а тільки з тими, хто поділяє його громадянські інтереси і погляди. Найчастіше це люди інтелектуального складу, для яких важливі логічність і переконливість аргументів та вірність своїм переконанням
вираженість вольових якостей, зокрема потреби в самоствердженні і домінантності в характері особи, часто породжує активно-жорстку орієнтацію, яка постає у виборі для постійного спілкування тих, хто визначає її ведучу роль, у прагненні стверджувати свою волю. Найчастіше, відчуваючи неможливість прямого, безкомпромісного диктату, вони “купують” це право турботою про партнера, причому ця турбота може мати навіть самовідданий характер. Влада постає для таких людей найбільшою цінністю, за неї вони здатні віддати все
полягає в прагненні спілкуватися з престижними людьми, тому що це начебто підносить соціальну цінність самих суб'єктів цієї орієнтації
означає пошуки тих, знайомство з ким може мати якусь матеріальну вигоду; це так звані корисні зв'язки, до яких часто прагнули радянські люди в часи дефіцитів. Такі люди не відмовляються і від більш щирого спілкування, можуть мати друзів, але ніколи не упускають можливості завести корисне знайомство
притаманна малокомунікабельним людям, надмірно чутливим до всього того, що їм здається приниженням або образою
Спілкування можна розглядати на різних рівнях. Усе залежить від того, що береться за основу. Саме тому є чимало класифікацій рівнів спілкування.
Вже відомий підхід до спілкування Б.Ломова, який виокремлює такі рівні:
макрорівень спілкування розглядається як найважливіший аспект способу життя індивіда. Цей рівень передбачає вивчення розвитку спілкування протягом життя людини, виявлення основного змісту діяльності, кола осіб, з якими переважно вона спілкується, соціальних груп, до яких належить. Цей рівень є основним у дослідженні особистості, спрямованості її діяльності, мотиваційної сфери і міжособистісних стосунків.
мезорівень спілкування, на якому вивчаються контакти, в які вступають люди при виконанні певних завдань чи спілкуванні на певну тему. Спілкування в межах певної теми обмежене у часі: воно має початок і кінець, тобто є процесом. Залежно від завдання чи обраної теми загальна картина спілкування виявляється дуже своєрідною а формою і способами.
мікрорівень спілкування охоплює акти спілкування, які є його елементарними одиницями. Таким актом спілкування може бути "запитання – відповіді", "повідомлення інформації – ставлення до неї", "спонукання до дії – дія".
Кожен із перелічених рівнів може проявлятися в різних ситуаціях і в різних сферах: діловій, міжособистісній, рольовій тощо. Зокрема, одна справа, коли партнери виступають як рівноправні учасники спілкування, і зовсім інша, якщо один з них відчуває певну залежність, а особливо, якщо починає проявлятися нерівноправність у формі тиску, агресії, залякування і т. п.
Американський психотерапевт і теоретик психоаналітичного напряму Е.Берн виокремлює шість рівнів спілкування:
1) "нуль спілкування" або "замкнення на себе";
2) ритуали (норми спілкування);
3) розваги;
4) ігри (людина думає одне, а демонструє інше з тим, щоб завести другого в пастку);
5) близькість;
6) робота (ділове спілкування).
На кожному з цих рівнів людина використовує різні способи і засоби спілкування, тому що його мета щоразу змінюється. Він описує життєві ігри людей, використовуючи позиції, які кожен проявляє в певних ситуаціях, – Батька, Дитини та Дорослого.
А
налізуючи
особливості діалогу, А.Добрович пропонує
вирізнити сім рівнів спілкування:
_____________________________________________________
вважається найвищим рівнем людського спілкування, адже на цьому рівні партнер сприймається як носій духовного начала, яке пробуджує високі почуття: від дружби до можливості наблизитися до найвищих цінностей людства.
Є характерним для ситуацій спілкування суб'єкта з дуже шанованою, авторитетною особою, наприклад, відомим спеціалістом уданій галузі, вченим, керівником, письменником тощо. Тут виявляється повна довіра і повага до слів цієї особи, мінімальна установка на критичний аналіз її слів.
__________________________________________________________
спілкування характерний майже для всіх людей у ситуаціях виконання якоїсь спільної справи.
__________________________________________________________
спостерігається у тих ситуаціях, коли один або обидва партнери змушені для вирішення свого завдання займати певну статусну позицію, наприклад, керівника, інспектора, контролера, підлеглого, прохача тощо.
Сама назва рівня говорить про те, що спілкування тут відбувається за певними стандартами, а не за взаємним вловлюванням партнерами актуальних ролей один одного. Іншими словами, йдеться про «контакт масок»: «маска нуля» (я вас не чіпаю – ви мене не чіпайте), «маска тигра» (маска агресивності), «маска зайця» (щоб не накликати на себе гнів або насміхання інших) та ін.
___________________________________________________________
є типовим для тих ситуацій, коли людина хоче дуже сподобатися партнеру і “грає” себе в найкращому варіанті, що властиве, насамперед ситуаціям залицяння.
__________________________________________________________
полягає в тому, що партнери начебто домовляються (заключають конвенцію) про те, що вони поважають один одного.
__________________________________________________________
рівень спостерігається в тих випадках, коли суб'єкт намагається за допомогою різних прихованих комунікативних засобів (підтекстів, замовчування, натяків, іронії) отримати від партнера матеріальну чи психологічну вигоду.
___________________________________________________________
це найнижчий рівень спілкування. Характеризується тим, що ставлення до партнера в спілкуванні визначається тим, чи потрібен він суб'єкту в даний момент.
Кожен із зазначених рівнів автор розглядає в контексті чотирьох фаз поведінки індивіда:
перша фаза – спрямованість на партнера;
друга – психічне відображення партнера;
третя – інформування партнера;
четверта – відключення від партнера, якщо спонукальні мотиви з ним зникли, або повернення до другої фази, якщо вони збереглися.
Враховуючи ту обставину, що партнери діють у контакті, першу фазу комунікативного акту вчений називає взаємоспрямованістю, другу – взаємовідображенням, третю – взаємоінформуванням, четверту – взаємовідключенням.
В цілому, підводячи підсумок аналізу рівнів, слід підкреслити, що в реальній взаємодії спілкування відбувається не на одному рівні або перестрибує з одного на-інший.