Основні етапи становлення психології як науки

І етап		Таке визначення психології дано понад дві тисячі років тому. Наявністю душі намагалися пояснити всі незрозумілі явища в житті людини
ІІ етап		Виникла у VII ст. у зв'язку з розвитком природничих наук. Здатність думати, бажати називали свідомістю. Основним методом вивчення вважали спостереження за собою (інтроспекція), опис фактів
ІІІ етап		Виникла у XX ст. Завдання – спостереження за тим, що можна побачити, а саме: поведінкою, вчинками, реакцією людини. Мотиви, що зумовлюють дії людини, не враховувалися
ІV етап		Сформувалася на базі філософії діалектичного матеріалізму. Основою сучасної психології є теорія відображення

2. Предмет психології та її завдання

Як наука, психологія виникла на межі XIX і XX ст., експериментальне вивчення психічних явищ і закономірностей почалося з середини ХІХ ст., а предметом психології людство цікавиться протягом всього свого розвитку. Тому в цілому в своєму історичному русі психологія відстоювала самостійність і чистоту свого предмету серед інших наук, неодноразово вимушена була самовизначатися.

П редметом психології – _____________________________________

___________________________________________________________

________________________________________________________________

Етапи становлення предмета психології як науки

Час виникнення	Провідне поняття	Стисле визначення
		Двійник тіла, що живе власним життям та покидає тіло під час сну, смерті, непритомності
		Нематеріальна, не залежна від тіла пізнавальна та життєдайна основа. В античну епоху ототожнювалась з атомом, вогнем, повітрям, а в епоху середньовіччя – із свідомістю як здатністю до рефлексії.
		Сукупність мотиваційних, пізнавальних та емоційних властивостей індивіда
		Сукупність реакцій у відповідь на зовнішні подразники. Згідно з поглядами біхевіористів має бути протиставлена свідомості
		Система уявлень індивіда про себе, що регулює його стосунки з іншими людьми, ставлення до себе, образ власного “Я” з притаманними йому когнітивними, емоційними та оцінково-вольовими компонентами
		Соціально зумовлена система психічних якостей індивіда, яка формується і виявляється у предметній діяльності та спілкуванні. Містить комунікаційні, мотиваційні, характерологічні, самосвідомі сні, інтелектуальні, досвідні, психофізіологічні властивості суб’єкта творчої діяльності

П сихіка – _______________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________

Для того, щоб скласти більш чітке уявлення про те, що таке «психіка», необхідно розглянути структуру (компоненти, форму) психічних явищ.

Основні компоненти прояву психіки

це різні форми чи види взаємодії внутрішнього і зовнішнього психічного, внаслідок чого у психіці відображаються предмети та явища. Психічні процеси є компонентами діяльності людини, що часто стають особливими діями (перцептивними, мнемічними, розумовими, вольовими та ін.).

До психічних процесів відносяться: пізнавальні психічні процеси (відчуття, сприймання, пам’ять, мислення, уява) та емоційно-вольові (емоції, почуття, воля).

це різні види інтегрованого відображення людиною взаємодії внутрішніх і зовнішніх психічних впливів у певний статичний період часу. Причому більшість із них існує без чіткого усвідомлення відображеного предметного змісту. До психічних станів відносять бадьорість, втому, апатію, депресію, ейфорію, відчуження, нудьгу, страх, відчай, сум тощо.

Психічні стани так чи інакше характеризують психіку людини, визначають своєрідність різних психічних процесів

сталі психічні утворення людини, що формуються в процесі життєдіяльності, виховання та самовиховання. Наприклад, на ґрунті будь-якого психічного процесу (відчуття, сприймання, пам’яті, уяви, мислення й волі) можуть виявитися такі властивості людини, які виражаються у формі чутливості, сприйнятливості, уважності, емоційності, балакучості, мовчазності, вдумливості, розсудливості, фантазерства тощо. Так, до психічних властивостей особистості відносяться: темперамент, характер, здібності.