6. Роль темпераменту в діяльності людини. Формування характеру (самостійна робота № 5) Література:

1. Вітенко І.С., Вітенко Т.І. Основи психології. – 2008. – С. 226-246.

2. Вітенко І.С. Загальна та медична психологія. – К., 1994. – С. 55-87.

3. Максименко С.Д., Соловієнко В.О. Загальна психологія. – К., 2001. – С. 219-250.

4. Степанов О.М., Фіцула М.М. Основи психології і педагогіки: Навчальний посібник. – К.: Академвидав, 2006. – С. 194-230.

5. Психологія: Підручник/ Ю.Л.Трофімов. – К.: Либідь, 2003. – С. 100-122

Дата_____________________

ЛЕКЦІЯ № 3

ТЕМА: ПІЗНАВАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ (відчуття, сприймання, мислення, пам'ять, увага, уява)

ЕМОЦІЙНО-ВОЛЬОВА СФЕРА ОСОБИСТОСТІ. СТРЕС

План

1. Загальна характеристика пізнавальних процесів. Поняття про відчуття. Фізіологічне підґрунтя відчуттів

2. Класифікація та різновиди відчуттів. Загальні закономірності та властивості відчуттів

3. Поняття про сприймання. Різновиди сприймання

4. Основні закономірності (властивості) сприймання. Спостереження і спостережливість

5. Мислення. Соціальна природа мислення. Розумові дії. Операції та форми мислення. Види мислення

6. Пам’ять. Теорії, види та процеси пам’яті. Індивідуальні особливості та типи пам’яті

7. Увага, фізіологічна основа уваги. Види та властивості уваги

8. Поняття про уяву та уявлення. Види уяви

9. Емоції та почуття, їх вплив на психічний стан людини, фізіологічна сутність. Прояви емоційного стану людини. Вищі почуття

10. Поняття про волю. Довільні дії та їхні особливості. Основні якості волі

11. Нейрофізіологічні механізми відчуттів та сприймання (самостійна робота № 6)

12. Індивідуальні особливості та розлад мислення (самостійна робота № 7)

13. Шляхи формування творчого мислення та його якості (самостійна робота № 8)

14. Психологія мислення і дослідження в галузі штучного інтелекту (самостійна робота № 9)

15. Фізіологічні основи уяви. Уява та органічні процеси. Фантазія (самостійна робота № 10)

16. Зв’язок пізнавальної та афективної сфер особистості (самостійна робота № 11)

17. Регулятивне значення емоцій і волі в самотворенні особистості (самостійна робота № 12)

18. Загальна характеристика регуляторних процесів (самостійна робота № 13)

19. Стрес. Ступені стресу. Комплексні способи подолання стресу (самостійна робота № 14)

1. Загальна характеристика пізнавальних процесів. Поняття про відчуття. Фізіологічне підґрунтя відчуттів

Пізнавальна діяльність – ____________________________________

________________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________

Відображення реальності в людській свідомості може відбуватися на рівні чуттєвого та абстрактного пізнання.

Чуттєве пізнання характеризується тим, що предмети і явища об’єктивного світу безпосередньо діють на органи чуття людини – її зір, слух, нюх, тактильні та інші аналізатори і відображуються у мозку. До цієї форми пізнання дійсності належать пізнавальні психічні процеси відчуття та сприймання.

Вищою формою пізнання людиною дійсності є абстрактне пізнання, що відбувається за участю процесів мислення та уяви. Важливу роль у пізнавальній діяльності людини відіграє пам’ять, яка своєрідно відображає, фіксує й відтворює те, що відображується у свідомості у процесі пізнання. Важливою характеристикою пізнавальної діяльності є емоційно-вольові процеси, які спонукають особистість до активних дій, вольових актів.

В ІДЧУТТЯ – це _________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Виникаючи при дії подразника на органи чуття, відчуття є реакцією нервової системи на цей вплив, тобто рефлекторним.

Фізіологічне підґрунтя відчуттів

Вчення про вищу нервову діяльність розкриває науково-природничі підвалини відчуттів. І.Сєченов та І.Павлов своїми дослідженнями показали, що відчуття – це своєрідні рефлекторні дії, фізіологічним підґрунтям яких є нервові процеси, що виникають у результаті впливу подразників на органи чуття, або аналізатори.

Фізіологічною основою відчуттів є ________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Аналізатори – це органи організму, які аналізують навколишню дійсність і виокремлюють у ній ті чи інші різновиди енергії: зоровий аналізатор виокремлює світлову енергію, або коливання електромагнітних хвиль, слуховий – звуки, тобто коливання повітря, смаковий, нюховий – хімічні властивості речовин, шкірні – теплові, механічні властивості предметів та явищ. Що спричинюють ті чи інші відчуття.

У кожному аналізаторі знаходяться три відділи:

• Периферійний (рецепторний) відділ: складають органи чуття – око, вухо, ніс, шкіра, спеціальні рецепторні апарати, розміщені в органах травлення, дихання, серцево-судинній системі. Реагує на дію конкретного специфічного виду подразника і переробляє його у певне збудження. Перетворює енергію подразника на нервовий процес.

• Передавальний (провідниковий) відділ: чутливі нерви.

• Центральний (мозковий) відділ, складається з ядра, в якому скупчено рецепторні клітини, і периферійної частини, тобто розсіяних на інших ділянках кори нервових клітин. Ядерна зона аналізатора виконує тонкий аналіз і синтез, наприклад розрізнення кольору світла. Розсіяні клітини здійснюють грубий аналіз і координують взаємодію різних аналізаторів.