Тема: складні форми синтаксичної організації мовлення

План

1. Сутність тексту.

2. Складне синтаксичне ціле, його будова і засоби зв’язку.

3. Період.

4. Абзац.

ЛІТЕРАТУРА

а) основна:

1. Сучасна українська літературна мова / За ред. М.Я. Плющ. – К., 2001. – С. 395-408,

413-419.

2. Сучасна українська мова / За ред. О.Д. Пономарева. – К., 2001. – С. 349-360, 371-390.

3. Доленко М.Т., Дацюк І.І., Кващук В.Т. Сучасна українська мова. – К.,1987. – С. 329-334.

4. Шульжук К. Ф. Синтаксис української мови. – К., 2004. – С. 371-377.

5. Бевзенко С.П., Литвин. Л.П., Семеренко Г.В.Сучасна українська мова. Синтаксис. – К.,

2005. – С.241-243, 253-259.

6. Кулик Б.М. Курс сучасної української літературної мови. – Ч.2. – К., 1972. –

С. 239-245, 268.

б) додаткова:

1. Івченко М.П. Сучасна українська літературна мова. – К., 1965. – С. 461-465.

2. Шкуратяна Н. Г. Шевчук С. В. Сучасна українська літературна мова. – К. , 2007. –

С.770-773.

3. Ющук І.П. Українська мова. – К., 2006. – С. 615-620, 628-637.

4. Вихованець І.Р. Граматика української мови: Синтаксис. – К., 1993. – С. 48-50, 69, 353.

5. Шевченко Л.Ю., Різун В.В., Лисенко Ю.В. Сучасна українська мова: Довідник. – К.,

1993. – С. 198, 204-206, 257-258, 299-300.

6. Українська мова: Енциклопедія. – К., 2004. – С. 6-7, 472, 602-603.

ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати рекомендовану літературу.

2. Укласти короткі конспекти відповідей на третє та четверте питання.

3. Підібрати з літератури приклад складного синтаксичного цілого. Проаналізувати за

планом: а) виділити композиційні частини: зачин, розгортання, кінцівку (якщо є);

б) схарактеризувати зміст розгортання щодо зачину: доповнення інформації;

пояснення чи коментар; аргументація судження; оцінка явища чи

висловлювання власного ставлення до нього; асоціація, принагідне

зауваження;

в) визначити особливості побудови розгортання: сурядна залежність між

реченнями, послідовна чи змішана;

г) виділити лексичні, морфологічні та синтаксичні засоби зв’язку між реченнями

у складі синтаксичної єдності.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Текст – об’єднаний за змістом і граматично писемний чи усний мовленнєвий масив, основними властивостями якого є зв’язність і цілісність. Рівень тексту вважається найвищим рівнем синтаксису і всієї мовної системи. Його одиницею є складне синтаксичне ціле (надфразна єдність, прозова строфа тощо).

Складне синтаксичне ціле (ССЦ) – відрізок мовлення, яка складається з двох і більше речень, об’єднаних спільністю теми та будовою, що висловлює одне розгорнуте повідомлення. Зверніть увагу не те, що надфразна єдність будується за тричленною структурою: зачин, розгортання думки чи повідомлення, кінцівка (вона не є обов’язковою). Між розгортанням і зачином можуть бути різні смислові зв’язки (див. пункт б плану аналізу ССЦ).

При побудові складних синтаксичних цілих між окремими реченнями встановлюється сурядна або послідовна залежність (паралельний та ланцюжковий зв’язок). При першому виді залежності реченням властива відносна самостійність, вони поєднуються передусім семантично. Такі ССЦ використовуються переважно для опису одночасності чи послідовності змінюваності подій. ССЦ з послідовною залежністю (ланцюжковим зв’язком) є більш поширеними у мовленні, у них розгортання думки відбувається послідовно: кожне наступне речення доповнює попереднє. ССЦ може бути також зі змішаним зв’язком

Засобами зв’язку у ССЦ можуть виступати: а) лексичні компоненти (синоніми, лексичні повтори); б)морфологічні компоненти (вказівні займенники та прислівники; однакові видо-часові та способові форми дієслів-присудків;); в)синтаксичні компоненти (порядок слів і речень, неповнота речень; єдність місця і часу; паралелізм конструкцій тощо).

Виконуючи третє завдання, слід спочатку опрацювати теоретичний матеріал щодо ССЦ. Потім підібрати з художньої літератури приклад такої конструкції (обов’язково зазначити автора й назву твору). Лише після цього можна аналізувати ССЦ за поданим планом. Не забувайте, що всі твердження повинні аргументуватися конкретними прикладами.

До складних форм синтаксичної організації мовлення належать також період та абзац.

Період – розгорнута, багатокомпонентна синтаксична побудова, що характеризується цілісністю теми, повнотою і динамізмом змісту. Він представляє собою варіант простого чи складного речення, в якому виділяються дві смислові частини: перша, основна, містить ряд аргументів, які мають підвести читача (слухача) до певного висновку, і сам висновок. Структурно перша частина періоду – це ряд однотипних складників (членів речення, частин складного речення), а друга частина – структурно компактний елемент розгорнутої синтаксичної одиниці. При цьому перша частина вимовляється з поступовим підвищенням голосу і прискоренням темпу, а друга – з пониженням тону й уповільненням темпу.

Із синтаксичною єдністю не можна ототожнювати абзац, що представляє собою частину тексту, яка характеризується тематичною цілісністю і відносною закінченістю змісту.

Укладаючи конспекти відповідей, необхідно записати визначення періоду та абзацу, зазначити їхні властивості, навести приклади.

Студенти повинні знати: визначення періоду, складного синтаксичного цілого, абзацу; структурні та семантичні особливості складних форм синтаксичної організації мовлення; засоби зв’язку між реченнями у складі синтаксичного цілого.

Студенти повинні вміти: виділяти в тексті період та складне синтаксичне ціле; характеризувати особливості складних форм синтаксичної організації мовлення.

Самостійна робота № 13