6. Шкуратяна н. Г. Шевчук с. В. Сучасна українська літературна мова. – к. , 2007. –

С.680-698.

7. Бевзенко С.П., Литвин. Л.П., Семеренко Г.В.Сучасна українська мова. Синтаксис. – К.,

2005. – С.124-157.

8. Шульжук К. Ф. Синтаксис української мови. – К., 2004. – С.150-182.

9. Сучасна українська літературна мова. Морфологія. Синтаксис . – К., 2010. – С .250-297.

б) додаткова:

1. Івченко М.П. Сучасна українська літературна мова. – К., 1965. – С. 410-423.

2. Венжинович Н.Ф. Сучасна українська літературна мова. – К., 2008. – С. 236-242.

3. Кулик Б.М. Курс сучасної української літературної мови. – Ч.2. – К., 1972. – С . 126-177.

4. Сучасна українська літературна мова. Синтаксис. / За ред. І.К. Білодіда. – К., 1972. –

С. 224-262.

5. Ющук і.П. Українська мова. – к., 2006. – с. 530-565.

6. Шевченко л.Ю., Різун в.В., Лисенко ю.В. Сучасна українська мова: Довідник. – к.,

1993. – С. 211-218, 233-235, 247-253, 313-314, 317-319.

7. Слинько І.І., Гуйванюк Н.В., Кобилянська М.Ф. Синтаксис сучасної української мови:

Проблемні питання. – К., 1994. – С. 296-416.

ЗАВДАННЯ

1. Укласти короткий конспект відповідей на 2-5 питання плану (див. методичні

рекомендації).

2. Розмежувати однорідні й неоднорідні означення. Поставити потрібні розділові знаки в

реченнях з однорідними й неоднорідними означеннями.

Я пам’ятаю вчительку мою, просту і скромну і завжди спокійну (В.Сосюра).

Крізь прозорі хмаринки іноді пробивається рожевий сонячний промінь (О.Копиленко).

Де-не-де ще тремтів на гілці одинокий скручений дудочкою листок (О.Донченко). Вода

шуміла і билась між камінням білими кипучими хвилями (І.Нечуй-Левицький). Саме

життя виробило в ньому цей характер – різкий упертий готовий до будь-яких

труднощів (О.Гончар). Море світиться чорним важким оксамитом (Л.Українка).

3. Визначити в реченнях ускладнюючий компонент. Відповідь закодувати: 1 – однорідні

члени речення, 2 – відокремлені члени речення, 3 – вставні конструкції, 4 – вставлені

конструкції, 5 – звертання.

Геть блідий, Андрій Сидорович опустився на стілець (В.Дрозд).У кожному ділі є

свої майстри і своє, так би мовити, натхнення (О.Гончар). Раптом з далини почувся –

ніби уявився – глибокий звук (М.Рильський). До тебе, Україно, наша бездольная мати,

струна моя перша озветься (Л.Українка). День ні хмарний, ні сонячний, не золотий, а

якийсь ніби срібний (І.Нечуй-Левицький). За винятком баби Оришки, малий Чіпка нікого

не любив (П.Мирний). І мені (та й вам, шановний) буде жаль розлучатися з сим світом

(Б.Олійник). Десь за ланами гомонів, затихаючи, грім (С.Васильченко). Луки, гори,

пишні сади – все зелене і принишкле (О.Гончар). На превеликий жал, у мене нема

знайомих в Кишиневі (М.Коцюбинський).

4. Зробити синтаксичний аналіз речень (за схемою письмового розбору). Див. зразок.

До тебе, Україно, наша бездольная мати, струна моя перша озветься

(Л.Українка). Луки, гори, пишні сади – все зелене і принишкле (О.Гончар). На

превеликий жаль, у мене нема знайомих в Кишиневі (М.Коцюбинський).

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Особливу групу простих речень становлять ускладнені речення, які характеризуються семантичним та структурним ускладненням (мають більшу кількість синтаксичних позицій), наявністю напівпредикативних і сурядних зв’язків. Вони мають одну предикативну основу, але можуть трансформуватися у складні речення.

Усі ускладнені речення розподіляються між двома групами: структури, в яких ускладнюючі компоненти є членами речення (речення з однорідними та відокремленими членами), та структури, в яких ускладнюючі компоненти не являються членами речення

(речення зі вставними та вставленими конструкціями, речення зі звертаннями).

Укладаючи конспект відповіді на 2 питання, необхідно: дати визначення однорідних членів речення; вказати їх ознаки; зазначити засоби вираження однорідності.

Відповідаючи на 3 питання, слід: визначити сутність та різновиди відокремлених членів речення; загальні та часткові умови відокремлення.

Розглядаючи вставні слова та словосполучення, зазначте їх загальне значення та семантичні розряди. Характеризуючи вставлені конструкції, потрібно: звернути увагу на їх відмінності від вставних слів і речень; назвати структурні типи та різновиди за значенням.

Розкриваючи сутність звертань, необхідно схарактеризувати їх значення і функції, стосунки з іншими членами речення, способи вираження та різновиди (власне звертання та риторичне звертання).

Усі теоретичні положення повинні підкріплюватися прикладами.

Студенти повинні знати: ознаки ускладнених речень; поняття однорідності та засоби її вираження; сутність та різновиди відокремлених членів речення, загальні та часткові умови їх відокремлення; відмінності вставних та вставлених конструкцій, їх структурні та семантичні різновиди; визначення звертання, його функції, способи вираження й види.

Студенти повинні вміти: визначати ускладнюючі компоненти в реченні; розрізняти однорідні та неоднорідні члени речення; ставити розділові знаки в реченнях з ускладнюючими компонентами; робити синтаксичний аналіз ускладнених речень.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Які речення називаються ускладненими? У чому виявляється їх ускладненість?

2. Доведіть, що ускладнене речення – це різновид простого.

3. Які члени речення називаються однорідними? Назвіть загальні ознаки однорідності.

4. Коли повторювані однотипні форми не є однорідними?

5. Як об’єднуються між собою однорідні члени речення?

6. Назвіть критерії розрізнення однорідних і неоднорідних означень.

7. У чому полягає сутність проблеми однорідних і неоднорідних присудків?

8. Що таке узагальнюючі слова при однорідних членах речення? Які слова можуть бути

узагальнюючими?

9. Яких правил слід дотримуватися, вживаючи однорідні члени речення?

10. Що таке відокремлення? Від чого воно залежить?

11. Які члени речення можуть бути відокремленими?

12. Чим можуть виражатися відокремлені означення? Коли вони відокремлюються?

13. Коли узгоджені означення не відокремлюються?

14. За яких умов відокремлюються неузгоджені означення?

15. Чим подібне і чим відрізняється відокремлення прикладок від відокремлення

узгоджених означень?

16. Які формальні та смислові ознаки відокремлених додатків?

17. Коли відокремлюються обставини? Чим вони можуть виражатися?

18. Чи завжди відокремлюються обставини, виражені дієприслівником і

дієприслівниковим зворотом?

19. Які конструкції називаються вставними? Для чого вони вживаються в мові?

20. Назвіть різновиди вставних слів і словосполучень за значенням.

21. Як відрізнити вставлені конструкції від вставних?

22. За яких умов вживаються вставлені конструкції в реченні і як вони виділяються на

письмі залежно від інтонації?

23. Що означають звертання і яка їх роль у реченні?

24. Назвіть і схарактеризуйте види звертань та способи їх вираження.

Самостійна робота № 12