6. Шкуратяна н. Г. Шевчук с. В. Сучасна українська літературна мова. – к. , 2007. –

С.605-611.

7. Бевзенко С.П., Литвин. Л.П., Семеренко Г.В.Сучасна українська мова. Синтаксис. – К.,

2005. – С.14-22.

8. Шульжук К. Ф. Синтаксис української мови. – К., 2004. – с.31-43.

9. Сучасна українська літературна мова. Морфологія. Синтаксис . – К., 2010. – С .168-180.

б) додаткова:

1. Івченко М.П. Сучасна українська літературна мова. – К., 1965. – С. 373-378.

2. Венжинович Н.Ф. Сучасна українська літературна мова. – К., 2008. – С. 223-228.

3. Кулик Б.М. Курс сучасної української літературної мови. – Ч.2. – К., 1972. – С . 5-29.

4. Сучасна українська літературна мова. Синтаксис. / За ред. І.К. Білодіда. – К., 1972. –

С. 51-118.

5. Ющук і.П. Українська мова. – к., 2006. – с. 461-472.

6. Шевченко л.Ю., Різун в.В., Лисенко ю.В. Сучасна українська мова: Довідник. – к.,

1993. – С. 202, 212-213, 225, 228-229,  241, 242, 269, 273, 293, 300Ю 305-307, 315.

7. Слинько І.І., Гуйванюк Н.В., Кобилянська М.Ф. Синтаксис сучасної української мови:

Проблемні питання. – К., 1994. – С. 22-69.

ЗАВДАННЯ

1. Укласти короткий конспект відповіді на перше питання плану.

2. Визначити тип семантико-синтаксичних відношень між компонентами словосполучень.

Відповідь закодувати: 1 – атрибутивні, 2 – об’єктні, 3 – обставинні.

Співати пісню, сторінка зошита, приїхати через місяць, тривожні роки, дозволити говорити, орати трактором, поїздка до Києва, цинковий дах, кава по-турецьки, збудувати достроково.

3. Визначити тип синтаксичного зв’язку між компонентами словосполучень попереднього

завдання. Відповідь закодувати: 1 – узгодження, 2 – керування, 3 – прилягання.

4. Виділити із речень усі словосполучення, зробити аналіз будь-яких п’яти із них.

Мої дні течуть тепер серед степу, серед долини, налитої зеленим хлібом. Ниви котять зелені хвилі і хлюпають ними аж в краї неба. Невідступно за мною летить хмарка дрібненьких мушок.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Синтаксис як розділ граматики вивчає будову словосполучень (СС) і речень. Предметом вивчення в синтаксисі є: словоформа (член речення), СС, речення, складне синтаксичне ціле.

СС – синтаксична одиниця, що утворюється поєднанням двох або більше повнозначних слів на основі підрядного зв’язку, тому не всі сполучення слів є словосполученнями. Не будуть СС: - предикативна основа (підмет і присудок); - сурядне сполучення (білий і чорний); - фразеологізм (накивати п’ятами); сполучення службового і самостійного слів (на столі); - аналітичні форми слова (буду говорити); - напівпредикативні сполучення (квіти, покладені на стіл). Зверніть на це увагу, коли будете виділяти СС із речення, виконуючи п’яту вправу.

Словосполучення має спільні та відмінні ознаки як зі словом, так і з реченням (їх необхідно визначити). Укладаючи конспект відповіді на перше питання, необхідно: 1)записати визначення СС; 2)вказати ознаки СС і коротко їх схарактеризувати: структура СС; відношення між компонентами; функція, яку виконує ця одиниця в мові; відношення до речення; схема СС.

Перед тим, як виконувати третю й четверту вправи, слід засвоїти класифікації СС.

СС за своєю структурою можуть бути простими і складними за ступенем синтаксичного злиття компонентів – синтаксично вільними та невільними (лексичними та фразеологічними) за типом семантико-граматичних відношень між компонентами – атрибутивними, об’єктними, обставинними, суб’єктними, комплетивними за типом підрядного зв’язку – СС з керуванням, узгодженням, приляганням за граматичною природою головного слова – іменними (іменниковими, прикметниковими, числівниковими, займенниковими), дієслівними, прислівниковими.

Друга і третя вправи виконуються цифровим кодуванням.

Студенти повинні знати: визначення словосполучення; їх ознаки; класифікації словосполучень; послідовність граматичного розбору словосполучення.

Студенти повинні вміти: виділяти словосполучення з речення та аналізувати їх; самостійно будувати словосполучення; правильно вживати їх у мовленні; виправляти помилки, що пов’язані з порушенням синтаксичних норм при побудові словосполучень.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Дайте визначення синтаксису.

2. Назвіть основні синтаксичні одиниці.

3. Що таке словосполучення?

4. Назвіть основні ознаки словосполучення.

5. Що спільного у словосполучення і слова, словосполучення та речення? Чим різняться ці

одиниці?

6. Які сполучення слів не є словосполученнями? Чому?

7. Які словосполучення називаються простими, які – складними?

8. Дайте визначення синтаксично вільних і невільних сполучень.

9. Які типи семантико-граматичних відношень можуть встановлюватися між

компонентами словосполучення?

10. У чому полягає різниця між узгодженням, керуванням і приляганням як способами

граматичного зв’язку?

11. Що таке повне й неповне узгодження? Наведіть приклади.

12. Які види керування виділяються за характером його вираження?

13. Яке керування називається сильним, яке – слабким?

14. Назвіть види словосполучень за морфологічною природою головного слова.

Самостійна робота № 11

Тема: ТИПИ УСКЛАДНЕНИХ РЕЧЕНЬ

План

1. Поняття про ускладнене речення, його ознаки.

2. Речення, ускладнені однорідними членами.

3. Речення, ускладнені відокремленими членами.

4. Речення, ускладнені вставними та вставленими конструкціями.

5. Речення, ускладнені звертаннями.

ЛІТЕРАТУРА

а) основна:

1. Сучасна українська літературна мова / За ред. М.Я. Плющ. – К., 2001. – С. 350-367.

2. Сучасна українська мова / За ред. О.Д. Пономарева. – К., 2001. – С. 273-303.

3. Доленко М.Т., Дацюк І.І., Кващук В.Т. Сучасна українська мова. – К.,1987. –

С. 291-302.

4. Каранська М.У. Синтаксис сучасної української літературної мови. – К., 1995. –

С. 90-101, 141-149.

5. Волох О.Т., Чемерисов М.Т., Чернов Є.І. Сучасна українська літературна мова:

Морфологія. Синтаксис. – К., 1989. – С. 275-286, 318-324.