5. Шпалерні роботи

Шпалерні роботи - це наклейка на внутрішні поверхні частин будівлі та споруди шпалер і синтетичних плівок. Ці роботи виконують після малярних робіт, за винятком остаточного фарбування столярних виробів. Шпалери і синтетичні плівки наклеюють на різні поверхні: бетонні, штукатурені, дерев'яні, обшиті картоном і т. д. У порівнянні з малярним фарбуванням обробка приміщень шпалерами і синтетичними плівками характеризується більшою індустріальністю та декоративністю.

Вид, сорт, якість і колір шпалер і синтетичних плівок повинні відповідати вказівкам проекту та затвердженим зразкам. На наклеєних поверхнях не допускається наявність плям, міхурів, пропусків, доклеек, неточного збігу малюнка і різнотонних суміжних смуг, якщо їх чергування не передбачено проектом, нерівностей ліній обріза у лиштв примикань, електроарматури та інших елементів оздоблення.

Вологість конструкцій, обклеюваних рулонними матеріалами, не повинна перевищувати для деревини 12%, а для решти матеріалів 8%. Самі ж шпалери і плівки повинні бути однорідними за кольором, нелипкими, без плям, без подряпин, надривів і складок. Фарбувальний шар повинен бути міцним на стирання і при згинанні шпалер або плівок фарбували. На полотнищах не допускаються нечіткі або нерівні краї малюнків і зморщені фарби. Шпалери повинні зберігатися в закритих сухих приміщеннях в горизонтальному положенні при температурі не нижче 10 ° С.

Процес обклеювання стін і стель шпалерами або синтетичними плівками в основному включає три технологічні операції: підготовку поверхонь до обробки шпалерами або плівками; заготовку шпалерних матеріалів і клеять складів; наклеювання шпалер або плівок на поверхні і остаточне оформлення їх лицьової частини.

6. Улаштування підлог

Улаштування підлог — це одна з опоряджувальних операцій, до якої ставлять вимоги залежно від призначення споруди в цілому і кожного приміщення окремо. Так, у житлових приміщеннях підло­га повинна мати малий коефіцієнт теплозасвоєння; в санітарних вузлах, басейнах, магазинах — мати підвищену водостійкість; в те­атрах, бібліотеках — бути безшумною.

Підлоги повинні бути довговічними та важкоспалимими, надій­но протистояти стиранню верхнього шару, мати високі показники з тепло- і звукоізоляції, хороші експлуатаційні і санітарно-гігієнічні властивості, відповідати художньо-декоративним вимогам.

1. Матеріали ,склад та інструменти

Підлога складається з таких основних конструктивних елемен­тів: покриття (чистої підлоги) — верхнього елемента підлоги, що сприймає експлуатаційне навантаження; прошарку — проміжного шару, що з'єднує покриття з нижніми елементами підлоги (мас­тика, клей, цементно-піщаний розчин); рівняльного шару — шару завтовшки 8...15 мм з цементно-піщаного, полімерцементного та ін­ших розчинів, ізоляційного шару — гідро-, тепло- і звукоізоляцій­ного покриття; підстильного шару (підготовки) — елемента підло­ги, що розподіляє навантаження на грунт (гравій, шлак, щебінь). Технологія влаштування підлог залежить насамперед від мате­ріалу покриття. Саме за ним підлоги поділяються на суцільні, з штучних i рулонних матеріалів. До суцільних підлог належать підлоги бетонні, мозаїчні, цементно-піщані, асфальтобетонні, металоцементні, ксилолітові, полімербетонні, наливні; до підлог із штучних матеріалів — покриття з деревини, кераміки, скла, при­родного каменю, шлакоситалу, полівінілхлоридних плиток, бетон­них плит тощо; до підлог із рулонних матеріалів — покриття з лі­нолеуму та синтетичних килимів. Улаштування підлоги починають лише після завершення попе­редніх будівельних робіт, виконання яких може призвести до по­шкодження або руйнування підлоги, а також при плюсовій темпе­ратурі в приміщенні.