3.1. Матеріали, склад та інструменти.

Для фарбування використовують різні матеріали, які поділяють на сполучні, пігменти і наповнювачі, готові фарби і лаки, допоміжні матеріали.

Сполучні служать для зчеплення між собою частинок пігменту і утворення тонкої барвистої плівки, міцно тримається на поверхні, що фарбується. Їх поділяють на сполучні для водних і неводних складів забарвлень і емульсії.

Пігменти і барвники призначені для додання плівкоутворювальним сполучним речовинам заданого кольору. Пігментами називають сухі тонкоподрібнені фарбувальні порошки, які не розчиняються як у воді, так і в органічних розчинниках (спиртах, скипидарі, маслах та інше), але добре змішуються з ними, утворюючи суспензії або пасти необхідного кольору.

Лаки - це розчини смол, модифікованих рослинними оліями в органічних летких розчинниках, застосовувані в якості сполучного матеріалу при приготуванні емалей, а також в чистому вигляді для лакувальної обробки дерев'яних, металевих і раніше пофарбованих поверхонь. Фарби - речовини для забарвлювання предметів у той чи інший колір, для малювання картин, для захисту виробів або будов від дії зовнішнього середовища.

Допоміжні матеріали використовують в забарвлюючих складах, що готуються безпосередньо перед вживанням і для підготовчих робіт перед малярської обробкою. До них відносять ґрунтовки, пасти, шпаклівки, розчинники, розріджувачі, сикативи, пластифікатори, гідрофобізатори і т.д.

Малярські роботи, як і інші будівельно-оздоблювальні процеси, необхідно виконувати в суворій відповідності з проектом виробництва опоряджувальних робіт, картами трудових процесів і технологічними картами. При цьому в практиці організації виробництва цього виду робіт прийняті в основному два методи: поточно-розчленований і поточно-циклічний.

4. Облицювальні роботи

Облицювальні роботи - це роботи, пов'язані з закріпленням опоряджувальних матеріалів на лицьових поверхнях конструкцій. Призначення облицювання - створити нормальні санітарно-гігієнічні умови в експлуатованих приміщеннях, захистити будівельні конструкції від атмосферних, механічних і хімічних впливів, зменшити тепло-і звукопровідність, а також підвищити естетичні якості обробки.

Облицювальні роботи роблять поточно-циклічним методом, при якому весь комплекс робіт виконують однотипні ланки, без поділу на операції. Кваліфікаційний склад ланок встановлюють відповідно до проекту виробництва робіт.

1. Матеріали, склад та інструменти.

Облицювальні роботи виконують як у заводських умовах, так і в умовах будівельного майданчика. Облицювання поділяється на внутрішнє і зовнішнє, воно може бути або з природного декоратив­ного каменю, або з штучних матеріалів. Як облицювальні найчас­тіше використовують такі породи каменю, як мармур, граніт, лаб­радорит, габро, вапняк, туф і піщаник; із штучних матеріалів — облицювальні плити і плитки: керамічні (матові, глазуровані, мармуроподібні), цементно-піщані, мозаїчні, скляні, пластмасові, гіп­сові, азбестоцементні, деревні та пластикові листи. Конструкція облицювання складається з трьох основних еле­ментів: підготовки, проміжного прошарку і облицювального по­криття .Як підготовку найчастіше використовують це­ментно-піщаний розчин, за допомогою якого вирівнюють опоря­джувальну поверхню, а як проміжний прошарок — цементно-піща­ний розчин або мастики. Залежно від призначення облицювальні покриття можуть бути захисними, санітарно-гігієнічними і декоративними. Найчастіше ці покриття відповідають усім цим вимогам. Технологія облицювальних робіт залежить від виду облицю­вальних матеріалів, способу їх закріплення та місця виконання ро­біт (завод чи будівельний майданчик). Облицювальні роботи, виконувані на будівельному майданчику, поділяють на такі процеси: підготовка облицювальних матеріалів та приготування клеючих сумішей і кріплення; готування опоря­джувальної поверхні; облицювання поверхні.