2.1. Матеріали, склад та інструменти.

Штукатурний розчин - це раціонально підібрана однорідна суміш в'яжучої речовини з дрібним заповнювачем (піском) і водою. Штукатурні розчини повинні мати властивість хорошого зчеплення (міцності) з поверхнею, мало змінюватися в об'ємі при твердінні, щоб не утворювалися тріщини.

Для приготування штукатурних розчинів в основному застосовують такі стандартні в'яжучі:

• портландцемент - ним штукатурять зовнішні стіни , цоколі ;

• шлакопортландцемент ;

• повітряне вапно ;

• гідравлічне вапно ;

• цементно-вапняні (змішані) - застосовують їх для штукатурення зовнішніх стін , зволожуваних частин будівлі , вологих приміщень , цоколів ;

• гіпс - він застосовується в основному як добавка до вапняним розчинів , крім того , гіпс збільшує міцність штукатурки ;

• вапняно-гіпсові - призначаються для штукатурення дерев'яних , кам'яних , фібролітових , комишитових поверхонь .

Вода для приготування розчинів не повинна містити шкідливих домішок (значної кількості солей, кислот, органічних домішок). Не можна застосовувати стічні й болотні води.

У сучасному будівництві розрізняють штукатурки:

• звичайні - призначені для вирівнювання поверхонь та захисту від атмосферних впливів ;

• спеціальні - використовуються в якості ізоляційних та екрануючих шарів ;

• декоративні - служать для посилення естетичної виразності будівель і споруд, а також оформлення інтер'єрів відповідальних об'єктів.

Залежно від вимог до якості обробки поверхонь штукатурки поділяють на:

• прості - в тимчасових будівлях, складських приміщеннях і при подальшому облицюванню дерев'яних стін плитковими матеріалами;

• поліпшені - у житлових і громадських будівлях масового будівництва;

• високоякісні - в будівлях і спорудах за індивідуальними проектами.

Товщина шару простої штукатурки не повинна перевищувати 12 мм, поліпшеної — 15 мм, високоякісної — 20 мм.

3. Малярні роботи

Малярські роботи - це нанесення на поверхню частин будівлі та споруди лакофарбового шару, що утворює при висиханні плівку. Лакофарбові покриття оберігають металеві поверхні від корозії, а обштукатурені поверхні і деревину - від руйнування.

Залежно від місця проведення робіт і характеру експлуатації оброблених поверхонь ,фарбування підрозділяють на внутрішні і зовнішні. До зовнішнього фарбування, як правило, пред'являють більш високі вимоги щодо атмосферо-і морозостійкості, наприклад до фарбування фасадів будівель або огорож балконів і лоджій.

До початку малярської обробки повинні бути: повністю закінчені всі монтажні і загальнобудівельні роботи по влаштуванню стін, перекриттів, перегородок, покрівлі; оштукатурені цегляні стіни і стики панелей перекриттів, перегородок, а також місця пропуску стояків санітарно-технічних трубопроводів; встановлені дверні та антресольні блоки і вставлені шафи; змонтовані і опресовані системи опалення, водопроводу і каналізації; встановлена ​​електротехнічна арматура і прилади; очищені приміщення від будівельного сміття і залишків матеріалів.