3.4.3. Організація служби експлуатації системи

Експлуатація зрошуваної системи організується згідно вузлової схеми [3], с. 23…25. На плані системи треба показати вузли водорозподілу, тобто ті гідротехнічні споруди, за допомогою яких здійснюється подача води в міжгосподарські канали молодшого порядку і в точки виділу води господарствам. Точкою виділу води господарству називається пункт, в якому вода з міжгосподарської мережі передається у внутрішньогосподарську.

Територіально система ділиться на експлуатаційні дільниці (ЕД), кожна з яких включає в себе один або декілька вузлів водорозподілу з підкомандними їм точками водовиділу, дільницями каналів, спорудами та зрошуваними землями. Розбивка системи на ЕД робиться з урахуванням зручності управління та обслуговування водозабору, водорозподілу і подачі води в господарства. Зрошувана площа, яку обслуговує одна ЕД, повинна бути не менше 5 – 7 тис. га. Границі ЕД встановлюються з урахуванням границь адміністративних районів і господарств-водокористувачів, а також границь командування вузлів водорозподілу.

Окремо визначається дільниця головного живлення (ДГЖ), в яку входять джерело живлення (дільниця річки або водосховища), головний водозабір (НС – насосна станція або самопливна ГТС – гідротехнічна споруда), напірний трубопровід НС або дільниця магістрального каналу від головної ГТС до головного гідрометричного поста.

Розміщення контор УЗС і ЕД визначається з урахуванням зручності керівництва і проведення всіх видів експлуатаційних робіт на системі. Точки виділу води господарствам, вузли водорозподілу, границі ЕД, розміщення контор УЗС і ЕД повинні бути показані на плані зрошувальної системи (рис.1).

Цей розділ пояснювальної записки повинен мати схему структури служби експлуатації розроблену по зразку, показану на рис. 3, а також відомість експлуатаційних дільниць по формі табл. 1.

Штат експлуатаційної служби складається з керівних працівників, спеціалістів і службовців, які виконують функції управління та працівників, які безпосередньо організовують і здійснюють технічну експлуатацію і ремонт меліоративних систем. Його рекомендується установити згідно додатку ІІ і привести згідно форми табл. 4.

Таблиця 1.

Відомість експлуатаційних дільниць зрошувальної системи

№ ЕД	Місце розташування контори ЕД	Об’єкти обслуговування
		Довжина міжгосподарських каналів, км	№ вузла водорозподілу	Назва господарства	№ точки водо-виділу	Площа зрошення, га
						брутто	нетто
1 ЕД	ПСП „Свобода”	6,3	I	ПСП „Дніпро”	1	1600	1500
			ІІ	ПСП ім. Т. Шевченка	2	3000	2700
				ПСП „Свобода”	3	2800	2600
				Разом по вузлу II		5800	5300
			Всього по I ЕД			7400	6800
ІІ ЕД	ПСП ім. Л. Українки	10,2	III	ПСП ім. Л. Українки	4	2100	1900
			VІ	ПСП „Україна”	8	2200	2000
				ПСП „Перемога”	9	2600	2400
			Разом по вузлу VI			4800	4400
			Всього по ІІ ЕД			6900	6300
ІІІ ЕД	ПСП „Зоря”	4,8	V	ПСП „Супутник”	7	4000	3600
			IV	ПСП „Іскра”	5	2400	2200
				ПСП „Зоря”	6	3600	3300
			Разом по вузлу IV			6000	5500
			Всього по ІІІ ЕД			10000	9100
ДГЖ	ПСП „Дніпро”
УЗС	ПСП ім. Л. Українки	21,3	Всього по системі			24300	22200

Рис. 3. Структура служби експлуатації зрошувальної системи