Підсумки і наслідки

25 квітня 1920 відбулася конференція в Сан-Ремо, на якій Месопотамія була оголошена мандатною територією Британської імперії. Після цього в серпні 1920 року Антантою і Османською імперією був укладений Севрський мирний договір.

Після закінчення бойових дій і поразки Османської імперії у війні місцеве арабське населення розраховувало на отримання незалежності. Проте британці створили на території колишніх османських вілайєтів Мосул, Багдад і Басра мандатну територію під своїм управлінням.

У 1918 і 1919 роках в регіоні почали створюватися таємні антиколоніальні організації. Громадські лідери закликали не підкорятися британській колоніальниій владі. У Ан-Наджафі була створена «Ліга ісламського пробудження», «Мусульманська національна ліга» була створена для активізації опору колоніальній владі. У лютому 1919 року в Багдаді коаліція шиїтських купців, сунітських вчителів та державних службовців, сунітських і шиїтських улемів, а також іракських офіцерів сформувала організацію «Вартові незалежності». У травні 1920 року спалахнуло антибританське повстання, яке було придушене британською владою.

Повстання змусило Британію переглянути свою політику в Іраці. Було прийнято рішення передати частину повноважень з управління місцевими дружнім політикам. У підсумку британці призначили королем Іраку Фейсала ібн Хусейна, арабського лідера, що брав участь в арабському повстанні проти османської влади під час Першої світової війни.

Між Туреччиною і Британією почався територіальний спір через район Мосула, який, на думку Анкари, був включений до складу Іраку неправомірно. 29 жовтня 1924 Рада Ліги Націй, на який була покладена місія вирішення спору, залишив Мосул у складі Іраку, за це Туреччині надавалося право протягом 20 років отримувати 10% доходів іракського уряду від видобутку мосульської нафти.

Джерела і література:

Герої Крут. Лицарський подвиг юних українців 29 січня 1918 року / Упор. І. Ільєнко. — Дрогобич: Видавнича фірма"Відродження", 1995. — 348 с., іл.

Тинченко Ярослав. Перша українсько-більшовицька війна (грудень 1917 — березень 1918) — Київ-Львів, 1996. — с. 174–182

Українська Народна Енциклопедія. Під ред. І. Ходака. — Львів: «Червона Калина», 1996. — 643 с.

Київ. Історична енциклопедія. 1917–2000 рр. 3MEDIA, 2002

Солдатенко В. Ф. Українська революція. Історичний нарис: Монографія. — К.: Либідь, 1999. — 976 с.

Дорошенко Д. Історія України 1917–1923 рр. В 2-х т. — К.: Теипора, 2002.

Мазепа І. Україна в огні й бурі революцій. — К.: Темпора, 2003.

Винниченко В. Відродження нації: історія Української революції (березень 1917 — грудень 1919 рр.) — К., 1990.

Голубко В. Армія Української Народної Республіки 1917–1918. Утворення та боротьба за державу. — Львів, 1997

Божко О. Крути в документальних свідченнях.// Київська старовина. — 1996, № 2-3

Дещинський Л., Голубко В. З історії створення збройних сил Української Народної Республіки (березень 1917 — квітень 1918 рр.) // Розбудова держави. — 1996. — № 6

Збаразький С. Крути. Мюнхен-Нью-Йорк, б.д.

Крути. Січень 1918 року: док., матеріали, дослідж., кіносценарій / Іст.-культурол. Т-во «Герої Крут»; упоряд. Я.Гаврилюк. — К.: Вид. центр «Просвіта», 2010. — 880 с.

Коваленко Олександр. «Ми рвали одвічнії пута…» // Київ. — 1994. — № 8—9. — С. 144—148.

Документальний фільм "Україна: забута історія - Крути - Молода кров" http://www.youtube.com/watch?v=0vMF7Vho8B8

↑ Перейти к: 1 2 3 4 5 История Первой мировой войны 1914—1918 гг. / под редакцией И. И. Ростунова. — 1975. — Т. 2. — С. 231.

↑ E. Ф. Лудшувейт. Турция в годы первой мировой войны 1914—1918 гг.. — Военно-политический очерк. — Москва, 1966. — P. 87.

↑ Edward J. Erickson. Ottoman Army Effectiveness in World War I: A Comparative Study. — New York, NY: Taylor & Francis, 2007. — P. 154. — ISBN 0-415-77099-8 (англ.)

↑ Paul G. Halpern. A Naval History of World War I. — Routledge, 1995. — P. 132. — 591 p. — ISBN 1-85728-498-4 (англ.)

↑ Edward J. Erickson. Ordered to Die: A History of the Ottoman Army in the First World War. — Westport, CT: Greenwood Publishing Group, 2001. — P. 43. — ISBN 0-313-31516-7 (англ.)

↑ А. Готовцев. Важнейшие операции на ближневосточном театре в 1914-1918 гг. — Москва, 1941. — P. 106.

↑ Перейти к: 1 2 3 4 5 История Первой мировой войны 1914—1918 гг. / под редакцией И. И. Ростунова. — 1975. — Т. 2. — С. 364.

↑ Перейти к: 1 2 3 4 История Первой мировой войны 1914—1918 гг. / под редакцией И. И. Ростунова. — 1975. — Т. 2. — С. 366.

↑ Перейти к: 1 2 3 Erickson Edward J. Ordered to Die: a history of the Ottoman army in the first World War. — Greenwood Press, 2001. — P. 166. (англ.)

↑ История Первой мировой войны 1914—1918 гг. / под редакцией И. И. Ростунова. — 1975. — Т. 2. — С. 518.

↑ Перейти к: 1 2 3 История Первой мировой войны 1914—1918 гг. / под редакцией И. И. Ростунова. — 1975. — Т. 1. — С. 390—391.

↑ Перейти к: 1 2 Лиддел Гарт. Правда о войне 1914-1918 гг. — P. 118.

↑ История Первой мировой войны 1914—1918 гг. / под редакцией И. И. Ростунова. — 1975. — Т. 1. — С. 392.

↑ Edward J. Erickson. Ottoman Army Effectiveness in World War I: A Comparative Study. — New York, NY: Taylor & Francis, 2007. — P. 67—68. — ISBN 0-415-77099-8 (англ.)

↑ Sumner, Ian. The Indian Army 1914-1947. — Osprey Publishing, 2001. — P. 5. — ISBN 1841761966 (англ.)

↑ Sumner, Ian. The Indian Army 1914-1947. — Osprey Publishing, 2001. — P. 6. — ISBN 1841761966 (англ.)

↑ Перейти к: 1 2 3 Chris Baker. «The Long, Long Trail. The British Army of 1914-1918. Mesopotamia» (англ.). 1914-1918.net. Проверено 23 августа 2012. Архивировано из первоисточника 19 октября 2012.

↑ Д. Ллойд Джордж. Военные мемуары. — Перевод с англ.. — Москва, 1934. — Т. 1—2. — P. 531.

↑ Перейти к: 1 2 3 4 История Первой мировой войны 1914—1918 гг. / под редакцией И. И. Ростунова. — 1975. — Т. 1. — С. 399