- •12Принципи териториальної організації виборів в Украхні.
- •13 Субекти виборчого процесу
- •14.Стадії виборчого процесу
- •16 Призначення Виборів Президента України: строки,порядок ,субекти
- •17 Територіальна організація виборів президента україни
- •18Порядок формування виборчих комісій для проведення виборів Президента України
- •19)Висунення та реєстрація кандидатів на пост Президента України: строки,порядок ,субекти
- •20)Встановлення результатів виборів президента україни та їх офіційне оприлюднення
- •21)Призначення виборів народніх депутатів:строки,порядок,субекти
- •22) Територіальна організація виборів народних депутатів україни
- •23 Порядок формування виборчих комісій лдя проведення виборів народних депутатів україни
- •24Висунення та реєстрація кандидатів в народні депутати україни: строк порядок,субекти
- •25. Встановлення результатів виборів народних депутатів України та їх офіційне оприлюднення.
- •26. Правове регулювання, принципи та процедура формування Кабінету Міністрів України.
- •Стаття 8. Призначення на посаду Прем'єр-міністра України
- •Стаття 9. Призначення на посаду членів Кабінету Міністрів України
- •27. Правове регулювання, принципи та процедура призначення посадових осіб місцевих державних адміністрацій. Стаття 2. Основні завдання місцевих державних адміністрацій
- •Стаття 3. Принципи діяльності місцевих державних адміністрацій
- •Стаття 5. Склад і структура місцевих державних адміністрацій
- •29. Правове регулювання , принципи та процедура формування Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Стаття 3. Принципи діяльності Ради міністрів Автономної Республіки Крим
- •Стаття 5. Склад Ради міністрів Автономної Республіки Крим
- •30. Правове регулювання , принципи та процедура формування виконавчих комітетів сільських, селищних, сільських рад.
- •31. Правове регулювання організації діяльності Верховної Ради України.
- •32. Конституювання Верховної Ради України.
- •33. Поняття, види, порядок скликання і проведення сесій Верховної Ради України.
- •34. Організаційно-правові форми роботи комітетів Верховної Ради України.
- •35. Відповідальність за порушення порядку діяльності Верховної Раді України.
- •36. Поняття і зміст законодавчого процесу.
- •48. Етапи референдного процессу
- •50. Визначення результатів референдумів.Значення.
- •51. Поняття і зміст конституційного судового процесу
- •52.Правове регулювання.Принципи конс.Суд.Процесу.
- •53.Субєкти конст.Суд.Процесу
- •54.Строки у конст.Суд.Процесі.
- •56.Процедура усунення презедента з поста вру
- •Процедура імпічменту[ред. • ред. Код]
- •57.Підстави і процедура відставки кму
- •58. Дострокове припинення повноважень представницьких колегіальних органів публічної влади
- •59. Процедура дострокове припинення повноважень депутатів
- •60. Дострокове припинення повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування
31. Правове регулювання організації діяльності Верховної Ради України.
Верховна Рада - парламент України здійснює ряд функцій, напрямків діяльності й має для їх реалізації відповідні повноваження, передбачені Конституцією України.
Правові, організаційні та матеріально-технічні норми і нормативи, складають стандарт забезпечення діяльності Апарату. Система джерел правового регулювання статусу Апарату – правові акти, які закріплюють і регулюють питання організації і діяльності апарату парламенту, визначають елементи його правового статусу. Це нормативні, інтерпретаційні акти та акти застосування норм права. Не менш важливе значення мають міжнародно-правові акти, згода на обов’язковість яких на території України наданаВерховною Радою та статутні акти.
Основним джерелом конституційно-правового статусу Апарату є Конституція України.
Центральним нормативним актом, який регулює конституційно-правовий статус Апарату, є Закон України «Про Регламент Верховної Ради України» № 1861-VI від 10.02.2010 рВ аспекті комплексного дослідження певних елементів статусу Апарату особливе значення мають Закони України «Про статус народного депутата України» від 17.11.1992 р. №2790-XII, «Про комітети Верховної Ради України» від 04.04.1995 р. №116/95-ВР, «Про звернення громадян» від 02.10.1996 р. №393/96-ВР, «Про інформацію» від 02.10.1992 №2657-XII, «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 р. №2939-VI, «Про державну службу» від 16.12.1993 р. №3723-XII, «Про засади запобігання та протидії корупції» від 07.04.2011 р. №3206-VI, «Про засади державної мовної політики» від 03.07.2012 р. №5029-VI, Про Державний бюджет України, Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 р. №322-VIII, Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 р. №2456-VI та інші.
32. Конституювання Верховної Ради України.
Наприклад, статтею 75 Конституції України встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент – Верховна Рада України. І хоча в конституційній дефініції Верховної Ради відсутня згадка про її представницький характер, це не можна однозначно вважати недоліком. Представницького мандата парламенту загалом не існує, і відповідного характеру цей орган набуває завдяки мандатам його членів. Інакше кажучи, представницький характер парламенту відбиває сутність депутатського мандата в колегіальному вимірі. Наявність у народного парламенту України представницького мандата випливає зі змісту положення частини першої статті 76 Конституції України, за яким депутати обираються на основі загального, рівного і прямого виборчого права. До того ж представницький мандат народного депутата (депутатський мандат) прямо згадується в низці інших її статей. Представницький характер парламенту засвідчується його власними і, більшою мірою, юридичними титулами членів. Так, найпоширенішою назвою парламенту або його нижньої палати є Національні збори. В інших відповідних назвах також чи не обов'язково наявне слово «збори» (асамблея, конгрес), чим вказується на колегіальний характер органів. Колегіальність парламенту (окремої палати) відображає присутність у його офіційній назві слова «рада». Свідченням колегіальності треба визнати й таку назву верхньої палати парламенту, як Сенат. У свою чергу, колегіальність виступає однією з головних ознак будь-якого представницького органу влади.