7. Аналіз ефективності використання необоротних активів
Якісна характеристика основних засобів оцінюється за допомогою наступних показників:
- частки активної частини основних засобів;
- коефіцієнта придатності;
- коефіцієнта оновлення – відношення суми введених за звітний період основних засобів до їх вартості на кінець періоду;
- коефіцієнта вибуття;
- фондовіддача;
- фондомісткість;
- фондорентабельність;
- індексу постійного активу – показує частку необоротних активів (в тому числі і основних засобів) у джерелах власних коштів і розраховується за формулою:
(3.9)
де НА – необоротні активи; ВК – власний капітал;
- коефіцієнта довгострокового залучення позикових коштів;
- коефіцієнта реальної вартості майна – показує яку частку у вартості майна становлять засоби виробництва:
(3.10)
де ОЗ – основні засоби за залишковою вартістю; ВЗ – виробничі запаси; НВ – незавершене виробництво; МШП – малоцінні та швидкозношувані предмети; А – вартість активів підприємства.
Коєфіцієнт
рентабельності:
,
де
Кр
– коефіцієнт рентабельності необоротних
активів;
Пч
– чистий прибуток підприємства.
ВАс
– середня вартість необоротних
активів.
Таким
чином, фінансовий менеджер повинен
забезпечувати ефективне використання
грошових коштів, пов”язаних з придбанням,
реконструкцією, розширенням та технічним
переоснащенням необоротних активів.
8. Аналіз складу та структури оборотних активів
оборотні активи – це грошові кошти та еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи призначені для реал-ї чи споживання протягом операц циклу або протягом 12 міс з дати балансу.
Аналіз стану та структури оборотних коштів підприємства має здійснюватись постійно і бути необхідною складовою фінансового аналізу. Аналіз забезпеченості підприємства власними оборотними коштами та прирівняними до них потребує дослідження комплексу таких показників: наявність власних та прирівняних до них коштів; забезпеченість власними оборотними коштами; причини змін загальної суми наявності власних оборотних коштів за період; причини формування залишків або браку власних оборотних коштів; наявність та динаміка надлишку або браку власних оборотних коштів у обороті.
Для аналізу оборотних активів підприємства використовуються такі показники:
- забезпеченість матеріальних запасів власними оборотними коштами:
де ОбК – власні оборотні кошти; ЗЗ – запаси і затрати.
- коефіцієнт маневреності власних коштів:
де ВК – власний капітал.
тривалість одного обороту оборотних коштів – відношення добутку середньої вартості оборотних коштів та тривалості періоду в днях до виручки від реалізації продукції;
кількість оборотів – це відношення виручки від реалізації продукції до середньої вартості оборотних коштів в періоді;
Прискорення оборотності оборотних коштів зменшує потребу в них, дає змогу підприємствам вивільняти частину оборотних коштів. Збільшення числа оборотів досягається за рахунок скорочення періоду виробництва та періоду обертання.