2. Якщо відомо, що особа, яка переслідується на транспортному засобі, озброєна, для її затримання працівники міліції повинні:

1. По радіостанції викликати групу зі спеціальним спорядженням та озброєнням.

2. Повністю опустити скло правих дверей патрульного автомобіля.

3. Не рухатись на одному рівні з автомобілем, що переслідується.

4. За наявності на передньому сидінні пасажира в транспортному засобі, що переслідується, перемістити патрульний автомобіль та зайняти позицію ліворуч, частково або повністю виїхавши на смугу зустрічного руху.

5. За наявності пасажира на задньому сидінні автомобіля, що переслідується, і залежно від того, де він сидить (праворуч або ліворуч), патрульний автомобіль переставити в протилежне безпечне положення.

6. На поворотах дороги, залежно від обставин, змінювати дистанцію до автомобіля, що переслідується, щоб вийти з сектора обстрілу.

7. Залежно від положення пасажира, який веде активні дії, виходити з сектора обстрілу.

8. Для забезпечення необхідного сектора при стрільбі з опущеним боковим склом періодично перестроювати патрульний автомобіль з однієї смуги руху на іншу.

3. При відсутності часу на необхідні підготовчі дії

1. При необхідності одночасно переслідувати декількох правопорушників, або підозрюваних наряд міліції не повинен розділятися. Безпечніше вдвох переслідувати одного із двох втікачів, ніж намагатись поодинці затримати обох.

2. При переслідуванні двома працівниками міліції одного правопорушника співробітники не повинні бігти один за одним, між ними повинен зберігатись широкий інтервал. Співробітник, підстраховуючи колегу, який знаходиться збоку від нього на одному із флангів.

3. При участі в переслідуванні міліціонера-кінолога з собакою, інші члени наряду слідують ззаду кінолога.

4. В ситуації, коли озброєний правопорушник сховався в під’їзді житлового будинку або в якій-небудь споруді, не кидайтесь необдумано слідом за ним. Слід вжити всі заходи по блокуванню приміщення, взяти під контроль можливі виходи і терміново викликати допомогу.

5. Ні в якому разі не стійте безпосередньо перед дверима, у які стукаєте.

4. Якщо обставини вимагають негайно розпочати пошук правопорушника в приміщенні, то:

1. Джерело світла тримайте у витягнутій в бік від корпусу руці й вмикайте на короткий проміжок часу. Не спрямовуйте джерело світла на напарників. Пам’ятайте про негативний вплив (щодо очей) різкої зміни освітлення.

2. Не залишайтесь в отворі дверей або на фоні вікон. Після проникнення в темне приміщення слід одра­зу відійти від дверного прорізу та стати в неосвітленому місці.

3. Не перебігайте отвори вікон або дверей на повний зріст.

4. Не виходьте зразу в центр приміщення, а також не заходьте всією групою в об’єкт, що підлягає перевірці, через один і той же вхід, передбачайте хто і яким чином буде страхувати дії тих, хто заходить.

5. При проникненні в коридор, під’їзд, лабіринт знаходьтеся на близький відстані від один одного в межах прямої видимості, забезпечуючи при цьому взаємостраховку. Рухайся короткими ривками, зиґзаґами, переконуючись у безпеці, по сходам просувайся зкраю.

6. Максимально використовуйте наявні прикриття (меблі, прилавки), зброю тримайте готовою до негайного застосування.

7. Намагайтеся залишатися непомітним. Пам’ятайте, що спорядження на ремені і ключі можуть спричинити шум.

8. Виконуючи затримання, наказати порушнику лягти на підлогу чи присісти і тримати руки за головою. Потрібно утримувати його в такому положенні до прибуття допомоги.

9. Після затримання правопорушника негайно проведіть його зовнішній огляд, а також огляд речей та одягу.

Не застосовуйте сльозоточиві речовини до осіб, які знаходяться в стані сп’яніння або наркотичного збудження, а також в приміщеннях, що передбачає потрапляння під вплив газу. В цьому випадку сили сторін вирівнюються.

Рекомендації з питань силового затримання озброєних правопорушників

Дії
правопорушника	співробітника міліції
При спробі обеззброєння співробітника міліції	1. Захват і фіксація руки правопорушника на кобурі 2. Удар і поворот навколо своєї осі 3. Важіль руки в середину, загин руки за спину
При спробі дістати зброю	1. Упереджувальний удар на поразку 2. Захват і фіксація озброєної руки, удар, загин руки за спину
При погрозі зброєю впритул	1. Відволікання уваги 2. Відхід з лінії атаки і блокування 3. Захват озброєного зап'ястя руки та удар, загин руки за спину
При атаці на короткій дистанції	1. Блок-удар на поразку 2. Блок і удар-загин руки за спину 3. Блок і удар-кидок-загин руки за спину
При атаці на середній дистанції	1. Захист пересуванням 2. Блокування і захват зап'ястя озброєної руки в кінцевому положенні 3. Удар і загин руки за спину
При атаці з дальньої дистанції	1. Захист пересуванням: відхід від рукопашного бою, застосування спеціальних засобів, вогнепальної зброї 2. Захист пересування з активними рухами рук контратака на поразку ногою в коліно ноги правопорушника, яка стоїть спереду, комбінації силового затримання на середній, короткій дистанціях правопорушника
При активному опорі одного правопорушника	1. Блок-удар-загин руки за спину 2. Кидок-загин руки за спину 3. Кидок-утримання-больовий прийом на руку 4. Кидок-задушливий прийом - удар на поразку 5. Удари руками і ногами на поразку
При пасивній непокорі одного правопорушника	1. Больові прийоми на пальці та зап'ястя рук, больові точки 2. Задушливі прийоми елементами одягу, плечем і передпліччям 3. Звільнення від захватів - розслаблюючі удари на короткій дистанції - загин руки за спину 4. Супроводження - важелі через передпліччя, дотискування зап'ястя
При активному опорі двох правопорушників одному співробітнику міліції	1. Не входити в захват 2. Захист пересуванням, "шикування" правопоруш­ників в одну лінію, бій проти переднього 3. При пересіканні лінії між правопорушниками - поворот навколо осі з ударами рук 4. При положенні на лінії між правопорушниками - захист від атаки першого, атака ногами на поразку другого, бій з першим правопорушником 5. При захисті від ударів ногами в лежачому стані - активний захист пересуванням, не підставляти спину, руки блокують удари в голову; удар ногою по опорній нозі, захват ступні скручуванням, удар ногою в пах
При активному опорі одного правопорушника двом працівникам міліції	1. Перший - обмеження рухливості, другий - удар, загин руки за спину 2. Перший - задушення, другий - больовий прийом на руку 3. Транспортування способом "ластівка”.

При застосуванні працівником міліції табельної зброї

1. У випадку боротьби з озброєним правопорушником рука праців­ника, якою він стріляє, повинна бути вільною, а зброя - готовою до засто­сування (запобіжник вимкнений).

2. Недопустимі розгубленість, розмахування рукою зі зброєю, направленою стволом униз.

3. Зброю тримайте однією чи двома руками, витягнувши їх уперед, у позі прицілювання (приблизно на рівні плечей), при цьому долонею стріляючої руки стискайте рукоятку пістолета, а долонею другої руки знизу підтримуйте стріляючу руку, по можливості використовуючи укриття. Пістолет у такій ситуації повинен бути націлений на підозрюваного через проріз прицілу і мушку.

4. За наявності в руках правопорушника зброї не дайте можливості йому рухатись. Ні в якому разі не звертайтесь: "Міліція! Руки вгору!", а подайте тільки оклик: "Міліція! Не рухатись!", який чітко пояснює підозрюваному, що від нього вимагається: при будь-якому русі його руки пролунає постріл працівника міліції.

5. За відсутності в руках правопорушника зброї подайте команду "Руки вгору!", внаслідок чого підозрюваний змушений завмерти з піднятими руками без руху. При цьому він не зможе вихопити зброю, що, можливо, захована в нього між лопатками, на шиї тощо.

6. Будьте готовим до того, що загроза застосування працівником міліції зброї змусить правопорушника перейти до наступу із застосуванням рук і ніг.

7. Вибірково підходьте до вибору моменту й місця застосування зброї, лінія вогню повинна виключити можливість ураження сторонніх громадян або інших працівників міліції.

8. Проявляйте обачливість на території розміщення пально-мастильних, вибухонебезпечних та інших подібних матеріалів, влучення в які може призвести до вибуху, пожежі.

9. Після застосування табельної зброї і поранення правопорушника наближайтесь до пораненого правопорушника, тримаючи табельну зброю в бойовій готовності, тільки з боку голови правопорушника, уважно стежачи за його поведінкою. У випадку знаходження біля пораненого правопорушника вогнепальної, холодної зброї або предмета, який можна використати для нанесення удару, обов'язково відкиньте їх у бік.

Приведіть зброю у готовність до застосування (особливо в нічний час):

1. Під час огляду підвалів, горищ, не житлових будівель, будівництв, неосвітлених гаражних кооперативів та інших місць можливого знаходження осіб, причетних до скоєння злочинів, об'єктів (магазини, квартири і т. д.), де спрацювала охоронна сигналізація.

2. У разі прибуття до місця щойно скоєного або скоюваного насильницького злочину, місця укриття особи, яка розшукується у зв'язку зі скоєнням тяжкого злочину.

3. У разі перебування в засідці.

4. Під час доставляння або конвоювання затриманих і за відсутності наручників.

5. При доставлянні в орган внутрішніх справ затриманої на місці скоєння злочину особи, яка фізично явно переважає працівника міліції, або групи осіб одним працівником міліції.

6. Під час перевірки в нічний час документів у водія, який підоз­рюється в угоні, крадіжці автотранспорту або не зупинився на вимогу працівника міліції.

7. Пам'ятайте, що при стрільбі в приміщенні кулі можуть зрикошетити, завдавши поранення співробітнику міліції або іншій особі.

ТАКТИКА ГРУПОВОГО ШТУРМУ

Спеціалізовані групи захоплення і спецзасобу «Зоря» і «Терен», інші різні спецзасоби проникнення з'явилися порівняно недавно, і навіть зараз за неписаним законом підлості їх не виявляється під рукою в потрібний час в потрібному місці. До того ж на спецзасоби твердої надії немає - виявляється, що Черемха практично не діє на людей, що знаходяться навіть в середньому ступені сп'яніння.

Злочинці рятуються від їдкого диму, укриваючи особу рушником, змоченим власною сечею, і дихають через цей рушник. Злочинці зміцнюють віконні отвори панцирними сітками від ліжок, перешкоджаючи занедбаності гранат «Зоря» і патронів з «Тереном». У багатьох випадках «Терен» непридатний взагалі у великих багатоповерхових будинках, поблизу медичних і дитячих установ, шкіл і т. д. Наявність в одному приміщенні із злочинцями мирних громадян (не обов'язково заручників) також виключає застосування Черемхи, гранат Зоря, а також службових собак.

Обложених відволікалося іншими способами - криками, розбиванням стекол і т. д, ті, що при цьому осаджують останнім сильним ударом вибивали двері(чи відстрілювали замок) і уривалися всередину, поставивши колоду-таран на підлогу і прикриваючись ним, увага у темний час доби у вікна приміщення, підмета захопленню, несподівано спрямовувалося світло автомобільних фар. Штурмова група уривалася через секунду після початку моменту відвернення. Для місцевого відвернення уваги супротивника в розкриті двері, обов'язково убік, а не прямо, вкидається будь-який об'ємний предмет - ватник, шинель, пальто і т. д. Перший з тих, що штурмують проривається в розкриті двері пригнувшись, в нижньому рівні, убік, протилежну до тієї, куди був кинутий відволікаючий предмет. Далі він забезпечує проникнення основної групи або діє по обстановці.

Ще в шестидесяті роки застосовувався так званий штурмовий спосіб тараном для роботи в лабіринті незнайомої комунальної квартири або іншого приміщення з вузькими коридорами і безліччю дверей, ведучих в різні боки. Спосіб полягає в тому, що на чолі штурмової групи просуваються один-два бійця у важких бронежилетах. Бійці у бронежилетах постійно контролюють обстановку попереду руху групи, вчасно можуть зорієнтуватися в її змінах і подавити вогнем виниклий опір супротивника. Бійці групи, що йдуть за їх спинами, по черзі - перші номери наліво, другі направо - прориваються в дверях бічних приміщень і розгортаються там. Якщо так не робити, а що виявився на чолі групи увесь час йти у бічні двері вправо-вліво, то бійцям, що несподівано опинилися в авангарді, доводиться витрачати деякий час, щоб зорієнтуватися в обстановці попереду по ходу настання і тут же штурмувати бічні двері, підставивши під невідомість товариша, що йде ззаду. Це затягує час штурму і збільшує втрати.

Усі приготування до штурму треба закінчити в процесі переговорів із злочинцями, причому зробити це швидко і потайно. Під час штурму дорога кожна секунда.

Захоплення об'єкту, особливо того, на якому знаходяться заручники, повинне проводитися максимально швидко, приголомшуючим натиском.

Штурм повинен вийти з першої спроби. При невдалому штурмі другий захід буде малоефективний. У супротивника з'являється можливість проаналізувати обстановку і перегрупуватися. Досвід показує, що другий раз в атаку буде піднятися важче. Втрати особового складу під час повторного штурму буде більше. Невдача позначиться на долі заручників, своїх же поранених товаришів, що залишилися на зайнятому супротивником об'єкті.

Від початку операції і до її завершення командує одна людина, що має дублера-заступника для підстраховування про всяк випадок. Щоб уникнути різнобою і подання суперечливих команд, що шокують підлеглих, в дії цієї однієї людини, командуючої операцією, заборонялося втручатися кому б то не було, незважаючи на чини і ранги. Цією однією людиною, командуючою безпосередньо на місці події, визначався хід цієї події, і по його командах працювали усі - групи захоплення, групи прикриття, снайпери і т. д.

ПАМ'ЯТАЙТЕ: кожна тактична перевага короткочасно і пропадає через секунду після його прояву. Але ця секунда буде за вами. Більше відпрацьованих тактичних моментів на тренуваннях - більше переваги. Нескінченна варіація ваших тактичних прийомів збиває з пантелику членів групи супротивника, що дозволить вам залишати їх в живих усе менше і менше. Вогневе зіткнення проходитиме так, як хочете ви, а не вони.