2. Склад інженерних вишукувань

2.1. Інженерно-геодезичні вишукування

І

Рис.1. Інженерно-геодезичні вишукування.

нженерно-геодезичні вишукування повинні забезпечувати отримання топографо-геодезичних матеріалів і даних про ситуацію та рельєф місцевості, розташування й характеристики існуючих будівель і споруд та інших елементів планування, необхідних для комплексного оцінювання природних і техногенних умов території будівництва й обґрунтування можливості проектування, створення та ведення державних кадастрів, забезпечення управління територією і ризиками надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру тощо.

2.2. Інженерно-геологічні вишукування

Інженерно-геологічні вишукування виконуються з метою вивчення та оцінки інженерно-геологічних умов території (або ділянки) будівництва для:

• визначення характеристик інженерно-геологічних умов території та отримання вихідних даних для проектів будівництва;

• прогнозування змін інженерно-геологічних умов під дією природних і техногенних факторів, визначення допустимих впливів на елементи геологічного середовища та способів досягнення потрібного стану цього середовища;

• оцінювання ризику життєдіяльності людини на конкретних територіях;

• розроблення проектів захисту територій та окремих об'єктів від несприятливих і небезпечних процесів.

З

Рис.2. Буріння розвідувальних свердловин.

а складом інженерно-геологічні вишукування є комплексними і включають види робіт, які направлені на вивчення геологічної будови, стану та властивостей ґрунтів, гідрогеологічних умов, інженерно-геологічних процесів і явищ, а також на розроблення основних прогнозів.

У ході інженерно-геологічних вишукувань використовують маршрутні спостереження, геофізичні роботи, бурові та гірничопрохідницькі роботи, геотехнічні вишукування, лабораторні роботи, польові дослідні роботи, гідрогеологічні вишукування, дослідно-фільтраційні роботи, гідрохімічне випробування та хімічний аналіз підземних вод, стаціонарні спостереження та камеральне опрацювання матеріалів.

2.3. Геотехнічні та інженерно-гідрогеологічні вишукування

До геотехнічних вишукувань відносять роботи, які виконують у комплексі інженерно-геологічних вишукувань або окремо з метою вивченням складу, стану та властивостей ґрунтів як основ, або середовища для влаштування підземних споруд, а також для оцінки стійкості природних або штучних масивів, що формуються, схилів і укосів. Геотехнічні вишукування включають в себе:

• прогноз змін стану і властивостей ґрунтів під впливом різних факторів (зволоження, обводнення та осушення, термічні впливи, статичні і динамічні навантаження);

• визначення складу, стану і властивостей ґрунтів;

• прогнозну оцінку стійкості схилів і укосів;

Рис.3. Обладнання лабораторії для дослідження властивостей порід

• моделювання та розроблення рекомендацій з підвищення стійкості природних і створення штучних геотехнічних масивів ґрунтів;

• розроблення рекомендацій із влаштування основ, фундаментів і захисних споруд;

• розроблення рекомендацій із використання природних і штучних ґрунтових матеріалів у будівництві.

Інженерно-гідрогеологічні вишукування виконують у комплексі інженерно-геологічних вишукувань або окремо з метою одержання відомостей про інженерно-гідрогеологічні умови території і даних для проектів будівництва або проектів захисту будівель, споруд і територій від небезпечних процесів.

Види й обсяги інженерно-гідрогеологічних робіт визначаються цільовим призначенням вишукувань і ступенем гідрогеологічної вивченості території.

До складу інженерно-гідрогеологічних вишукувань входять:

• дослідно-фільтраційні роботи (відкачування, наливання, нагнітання) виконують з метою одержання гідрогеологічних параметрів для розрахунків дренажів, водознижувальних систем, протифільтраційних завіс, водопритоку в котловани й колектори, тунелі, витоків із водосховищ, накопичувачів, а також для розроблення прогнозів;

• гідрохімічне опробування та хімічний аналіз підземних вод виконують для оцінки агресивних властивостей води до бетонів і металів, а також для оцінки видів і ступеня забруднення підземних вод; число відібраних проб і аналізів повинне бути не меншим трьох;

• стаціонарні спостереження проводять з метою отримання інформації про розвиток інженерно-геологічних та гідрогеологічних процесів, їх циклічність, вплив на стан і експлуатаційну придатність будівель і споруд.