4. Вимоги до інженерно-геологічних вишукувань

Вимоги до інженерно-геологічних вишукувань:

1. Інженерно-геологічні вишукування повинні проводитись у відповідності з рекомендаціями БНіП 11-02, СП 11-105, МГСН 2.07, Інструкцією [26] і цим документом.

2. Результати інженерно-геологічних вишукувань повинні містити дані, необхідні для обґрунтованого вибору типів і розмірів фундаментів і габаритів несучих конструкцій підземних частин будівлі з урахуванням прогнозу змін інженерно-геологічних умов і можливого розвитку небезпечних геологічних і інженерно-геологічних процесів (у період будівництва та експлуатації об'єкта), а також необхідні інженерно-геологічні дані для оцінки впливу будівництва на навколишню забудову і геологічне середовище.

3. Загальну оцінку інженерно-геологічних умов майданчика будівництва та попередній вибір типу фундаментів слід виконувати на основі вишукувань на передпроектній стадії. На цій же стадії слід проводити оцінку можливого прояву небезпечних геологічних і інженерно-геологічних процесів (карстово-суфозійних, зсувних та ін), за наявності яких будівництво висотного будинку на даному майданчику не рекомендується.

4. Можливість будівництва висотних будівель і вибір типу фундаментів в районах прояву небезпечних геологічних процесів і в районах зі складними інженерно-геологічними умовами слід розглядати згідно з вказівками п. 1.3 цього документа і вирішувати з урахуванням геологічного ризику можливих втрат відповідно до Рекомендацій . При цьому складність інженерно-геологічних умов повинна оцінюватися у відповідності з додатком Б до СП 11-105 за сукупністю геологічних та гідрогеологічних факторів.

5. У технічному завданні на інженерно-геологічні вишукування, який складається згідно з вимогами БНіП 11-02, необхідно вказати конструктивні характеристики об'єкта, його геотехнічну категорію (відповідно до п. 1.4 категорію 3), а також привести, з одного боку, характеристику очікуваних впливів об'єкта будівництва на природне середовище з зазначенням меж цих впливів у просторі і в часі, а з іншого боку, - впливів середовища на об'єкт відповідно до вимог БНіП 22-01.

Технічне завдання, що затверджується замовником, має бути складене організацією, яка проектує підстави, фундаменти і підземні частини будинку, та погоджене організацією, яка виконує інженерні вишукування.

6. Програма інженерно-геологічних вишукувань повинна складатися з участі спеціалізованих організацій з геотехніки. При цьому слід враховувати геотехнічні особливості висотних будівель.

У програмі інженерно-геологічних вишукувань на території будівництва слід передбачати проходження наступних свердловин:

• розвідувальних з відстанню між ними не більше 50 м і не менше двох по протилежних кутах обраного майданчика;

• інженерно-геологічних в кількості не менше п'яти: по кутах і в центрі габаритів висотної частини будівлі в плані при відстані між ними не більше 20 м.

Число розвідувальних та інженерно-геологічних свердловин, відстані між ними як у межах висотної частини будинку, так і в межах іншої майданчика забудови призначають залежно від вивченості і складності геологічних умов майданчика з урахуванням розмірів і призначення будівлі.

Розміщення свердловин у плані будинку повинне забезпечувати оцінку неоднорідності нашарувань грунтів, а також враховувати конструктивні особливості будівлі та характер розподілу навантажень.

7. У складі вишукувань слід передбачати виконання статичного зондування для уточнення інженерно-геологічної будови підстави між свердловинами, виявлення неоднорідності грунтів, їх міцності та деформаційних характеристик, а також оцінки несучої здатності паль. Кількість точок зондування має становити не менше десяти, причому при виявленні значної неоднорідності і складних грунтових умов це число слід збільшувати.

8. До складу робіт при вишукування слід включати геофізичні дослідження для уточнення геологічної будови масиву грунтів між свердловинами, зокрема визначення глибини залягання карстівних порід, їх тріщинуватості і закарстованості, наявності і товщини прошарків слабких грунтів і водотривів, напрямку і швидкості руху підземних вод.

9. Для визначення деформаційних параметрів грунтів необхідно передбачати польові випробування штампами у кількості не менше трьох або пресиометрами в кількості не менше шести для кожного виділеного інженерно-геологічного елемента. Програма польових випробувань повинна включати визначення модулів загальної та пружної деформації відповідно по гілкам навантаження та розвантаження графіків "осідання і навантаження".

10. Лабораторні дослідження ґрунтів повинні моделювати роботу ґрунту в основі будівлі в умовах мінливого напружено-деформованого стану. Зокрема, випробування ґрунту в компресійних приладах і приладах тривісного стиснення необхідно проводити з урахуванням природного напружено-деформованого стану ґрунтового масиву і структурної міцності ґрунту в діапазоні діючих у підставі будинку напружень і передбачати реконсолідацію зразків ґрунту та урахування iсторiї навантаження об’єму ґрунту в натурі. Рекомендується розробляти та застосовувати сучасні способи відбору зразків, що забезпечують збереження природного напруженого стану зразка при відборі та транспортуванні.

Програма лабораторних випробувань повинна включати визначення модуля загальної деформації ґрунту, характеристик пружної деформації (модуль пружності і коефіцієнт Пуассона), а також структурної міцності ґрунту на стискання, обумовленої початковим переломом кривої стиснення відповідно до методики, описаної в ДСТУ 12248.

11. Глибину буріння розвідувальних та інженерно-геологічних свердловин, а також глибину зондування та геофізичних досліджень слід визначати з урахуванням передбачуваних габаритів будівлі і навантаження на основу, а також попередньо обраного типу фундаментів висотного будинку. Мінімальну глибину виробок слід призначати з урахуванням глибини котловану, розрахункової глибини стисливої товщі основи і параметрів пальових елементів фундаменту.

12. У випадках, коли активна зона масиву при будівництві висотного будинку і влаштування його підземної частини і огороджувальної конструкції досягає верств переущільнених і скельних грунтів і в розрахунках повинні враховуватися їх специфічні фізико-механічні та фільтраційні характеристики, в програмі вишукувань повинні передбачатися відповідні лабораторні та натурні випробування для визначення цих характеристик.

13. При застосуванні плитного фундаменту глибина розвідувальних та інженерно-геологічних свердловин повинна визначатися з урахуванням глибини котловану та стисливої ​​товщі і повинна становити не менше 1,5 метрів. При навантаженнях P на плиту від 400 до 600 кПа глибина буріння повинна бути нижче глибини закладення її підошви на величину не менше:

- При ширині плити b = 10 м - (1,3 - 1,6) b - для квадратної плити і (1,6- 1,8) b - для прямокутної з співвідношенням сторін = 2;

- При ширині плити b = 20 м - (1,0 - 1,2) b - для квадратної плити і (1,2- 1,4) b - для прямокутної з співвідношенням сторін = 2;

- При ширині плити b> = 30 м - (0,9 - 1,05) b - для квадратної плити і (1,0 - 1,25) b - для прямокутної з співвідношенням сторін = 2.

Для проміжних значень b, P і або для значень цих величин, що виходять за вказані межі, глибина виробок призначається за інтерполяцію та екстраполяцію або безпосередньо визначається за величинами.

14. Для пальового фундаменту і комбінованого пальово-плитного фундаменту глибина інженерно-геологічних виробок повинна бути не менш ніж на 5 м нижче проектованої глибини закладення нижніх кінців паль при рядовому їх розташуванням і навантаженнях на кущ паль до 3 МН і на 10 м нижче - при навантаженнях на кущ більше 3 МН і пальових полях розміром до 10 x 10 м. При пальових полях розміром більше 10 x 10 м і застосуванні комбінованих пальово-плитних фундаментів глибина виробок повинна перевищувати передбачуване заглиблення паль на величину не менше 15 м.

Для розрахунків опади пальового фундаменту по схемі умовного фундаменту глибина розвідувальних виробок повинна призначатися.

15. При наявності верств специфічних ґрунтів (техногенних ґрунтів, пухких пісків, слабких глинистих, органо-і органічних грунтів) глибина виробок визначається з урахуванням необхідності їх проходження і встановлення глибини залягання підстилаючих ґрунтів та визначення їх характеристик.

У зонах можливого прояву карстово-суфозійних процесів необхідно пробурити не менше двох свердловин і розкрити товщу теригенно-карбонатних ґрунтів до глибин залягання незакарстованних і невивітрілих карбонатних порід і верств глин.

16. При розташуванні майданчика будівництва на похилому елементі рельєфу або поблизу його бровки гірничі виробки (точки зондування) необхідно розміщувати як на самому схилі, так і в зонах, прилеглих до його брівки і підошві, із заглибленням частини виробок нижче зони можливого активного розвитку зсуву в незміщувані породи не менше ніж на 3 - 5 м. Бурові роботи, польові та лабораторні дослідження ґрунтів, гідрогеологічні та геофізичні дослідження повинні бути спрямовані на виявлення і вивчення всіх факторів, що мають визначальне значення в зсувному процесі (динаміка підземних вод, наявність слабких глинистих і суфозійно-нестійких піщаних ґрунтів та ін.) Повинні бути визначені міцнісні та реологічні характеристики ґрунтів, проведені прогнозні розрахунки стійкості схилу, а в необхідних випадках організовані стаціонарні спостереження.

17. При влаштуванні під висотною будівлею розвиненої підземної частини при складанні програми інженерно-геологічних вишукувань слід враховувати додаткові вимоги, які пред'являються до вишукувань для підземних і заглиблених споруд, які містяться в п. 4.5 Інструкції[26].

18. Враховуючи значні глибини стисливої ​​товщі основи висотних будівель, допускається при спеціальному обґрунтуванні в програмі вишукувань частину польових досліджень ґрунтів (зондування, випробування ґрунтів штампами) виконувати з дна котловану.

19. При застосуванні пальових і комбінованих пальово-плитних фундаментів слід виконувати випробування паль статичними навантаженнями в обсязі, що залежить від їх загального числа і неоднорідності підстави, але не менше трьох випробувань паль на об'єкт.

20. На майданчику будівництва висотного будинку, як правило, слід виконувати дослідні геотехнічні роботи, склад та обсяг яких визначаються спеціальною програмою, яка розробляється за участю спеціалізованої організації з геотехніки в процесі проектування залежно від інженерно-геологічних умов і прийнятої схеми влаштування фундаментів.

21. При будівництві висотного будинку поблизу існуючої забудови необхідно виконувати інженерно-геологічні вишукування та обстеження стану конструкцій, основ і фундаментів будівель і споруд, що потрапляють в зону впливу висотного будівництва, а також здійснювати прогноз змін напружено-деформованого стану ґрунтового масиву і гідрогеологічного режиму підземних вод.

22. Для території розташування висотного будинку необхідно передбачати проведення моніторингу геологічного середовища, включаючи спостереження за деформаціями поверхні ґрунтів у межах мульди осідання, спостереження за рівнем ґрунтових вод, за небезпечними геологічними та інженерно-геологічними процесами. Вимірювання осідань повинні виконуватися до їх стабілізації, наступ якої оцінюється за графіками залежностей фактичних осідань марок від часу з урахуванням їх порівняння з результатами розрахункового прогнозу осідань.

23. Обсяг і склад вишукувань, передбачених програмою, можуть уточнюватися в процесі їх виконання за погодженням з генеральним проектувальником.

ВИСНОВКИ

Інженерні вишукування – комплексна дисципліна, яка вивчає такі види інженерних вишукувань як економічні, екологічні, архітектурно – містобудівні, геодезичні, геологічні, гідрометричні, меліоративні, транспортні, розглядає соціальні, демографічні, історико–архітектурні вишукування тощо. Основною концепцією є визначення вишукувань як збирання та систематизації інформації про стан середовища для майбутнього будівництва. Мета вивчення дисципліни полягає в отриманні знань про склад та методи проведення відповідних вишукувань, уміння аналізувати одержані результати, вирішувати практичні задачі.

Інженерні вишукування для будівництва забезпечують комплексне вивчення природних і техногенних умов території (регіону, району, майданчика, дільниці, траси) об'єктів будівництва, складання прогнозів взаємодії цих об'єктів з навколишнім середовищем, обґрунтування їх інженерного захисту та безпечних умов життя населення.

На основі матеріалів інженерних вишукувань для будівництва здійснюється розробка передпроектної документації, в тому числі містобудівної, та обґрунтувань інвестицій у будівництво, проектів і робочої документації будівництва підприємств, будівель та споруд, включаючи розширення, реконструкцію, технічне переозброєння, експлуатацію та ліквідацію об'єктів, ведення державних кадастрів та інформаційних систем поселень, а також рекомендацій для прийняття економічно, технічно, соціально та екологічно обґрунтованих проектних рішень.

Інженерні вишукування, включають інженерно-геологічні та інженерно-гідрологічні дослідження з метою виявлення особливостей геоморфологічної будови і ділянок з розвитком несприятливих інженерно-геологічних процесів і явищ, обстеження існуючих будівель.

Інженерно-геодезичні вишукування

Т

Рис.31. Топогеодезичні роботи.

опогеодезичні роботи проводяться з метою отримання точної інформації про місцевості (рельєф, існуючі будівлі і споруди) у графічному і цифровому видах, з подальшим її використанням у проектуванні та інших завданнях.

П

Рис.32. Топогеодезичні роботи.

роведення обмірювальних і геодезичних робіт при проектуванні, будівництві, реконструкції, адміністративному обліку та інших видах діяльності, на основі новітніх технологій у цій сфері може використовуватися в наступних областях:

- проектування нового будівництва (топографічна зйомка місцевості);

- реконструкція, реставрація та капітальний ремонт будівель і споруд (плани поверхів, розрізи, фасади існуючих споруд);

- геодезичні роботи (винесення проектних точок в натуру);

- будівництво (контроль будівельного монтажу, геодезичне забезпечення будівництва, виконавча документація);

- експертиза нерухомості (визначення точних площ та об’єм об'єкта, складання креслень);

- адміністративний облік територій (землевідведення, кадастрова зйомка);

- геоінформаційні системи ГІС (підоснова, інформаційна база).

Інженерно-геологічні вишукування

Інженерно-геологічні вишукування виконуються для проектування цивільних (багатоповерхової і котеджної забудови), промислових, енергетичних, сільськогосподарських і шляхових об'єктів будівництва.

У перелік вишукувальних робіт можуть входити:

• збирання та обробка матеріалів вишукувань минулих років;

• маршрутні спостереження (рекогносцирувальна обстеження);

• польові роботи (буріння і випробування свердловин, польові дослідження властивостей грунтів);

• геофізичні дослідження;

• лабораторні дослідження (визначення властивостей грунтів і підземних вод);

- дослідження грунтів підстав фундаментів існуючих будівель і споруд;

- складання прогнозу змін інженерно-геологічних умов;

- оцінка небезпеки і ризику від геологічних та інженерно-геологічних процесів.

Для проведення інженерно-геологічних вишукувань Замовник надає:

- технічне завдання на інженерно-геологічні вишукування, отримане у проектувальників споруди.

- топографічний план ділянки з підземними комунікаціями і нанесеними контурами проектованої будівлі (масштаб - 1:500).

- в якості результату виконаних вишукувальних робіт Замовнику надається технічний звіт (висновок) про проведені інженерно-геологічні дослідження.

Виробництво інженерних вишукувань у повному їхньому комплексі повинно бути підпорядковане обгрунтуванню вирішення ряду проектних завдань.

До числа завдань, що вирішуються з використанням матеріалів інженерно-геологічних вишукувань, відносяться:

• обгрунтування технічної можливості та економічної доцільності будівництва об'єкту в даному районі;

• порівняння можливих варіантів розташування об'єкта, що проектується, і вибір з них оптимального;

• обгрунтування компонування будівель і споруд проектованого об'єкта за вибраним варіантом;

• аргументація розрахункових схем основ і середовища будівель і споруд;

• здійснення авторського нагляду за виробництвом будівельних робіт.

Необхідно також мати на увазі, що рішення деяких проектних завдань не вимагає обов'язкового проведення польових інженерно-геологічних робіт.

Для реалізації будівельного проекту, а саме будівельних робіт необхідна проектна документація.

Основним документом, що встановлює склад, порядок розробки, погодження та затвердження проектної документації на нове будівництво та реконструкцію будівель і споруд цивільного призначення і на нове будівництво, реконструкцію та технічне переоснащення об'єктів виробничого призначення в Україні, є ДБН А.2.2-3-2004 «Склад, порядок розробки, погодження та затвердження проектної документації для будівництва».

Розробляти проектну документацію може тільки ліцензована організація. Так само генеральний проектувальник веде авторський нагляд за реалізацією проектних рішень при будівництві.

Для виконання проектних робіт на відповідній стадії замовник зобов'язаний надати вихідні дані:

• архітектурно-планувальне завдання (АПЗ);

• технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта (ТУ);

• завдання на проектування;

• правовстановлюючі документи фірми-замовника, а також документацію, що підтверджує права на ділянку або приміщення / будівля.

На стадії проектування замовник може доручити проектувальникам виконати будь-які передпроектні роботи щодо розміщення об'єкта на будь-якій території без спеціальних дозволів та погоджень.

Такі передпроектні роботи не можуть бути стадією проектування і підлягають тільки розгляду та схваленню замовником і органами містобудування та архітектури.

Для технічно нескладних об'єктів проектування виконується:

• в одну стадію - робочий проект (РП);

• у дві стадії - для об'єктів цивільного призначення - ескізний проект (ЕП), а для об'єктів виробничого призначення - техніко-економічний розрахунок (ТЕР) та для обох - робоча документація (Р).

Для об'єктів III категорії складності проектування здійснюється в дві стадії: проект (П); Р.

Для об'єктів IV і V категорії складності, технічно складних відносно містобудівних, архітектурних, художніх та екологічних вимог, інженерного забезпечення, впровадження нових будівельних технологій, конструкцій та матеріалів, проектування виконується в три стадії:

для об'єктів цивільного призначення - ЕП, а для об'єктів виробничого призначення - техніко-економічне обґрунтування (ТЕО); П; Р.

ЕП розробляється для принципового визначення вимог до містобудівних, архітектурних, художніх, екологічних та функціональних рішень об'єкта, підтвердження можливості створення об'єкта цивільного призначення.

ТЕО розробляється для об'єктів виробничого призначення, які потребують детального обґрунтування відповідних рішень та визначення варіантів і доцільності будівництва об'єкта.

П розробляється для визначення містобудівних, архітектурних, художніх, екологічних, технічних, технологічних, інженерних рішень об'єкта, кошторисної вартості будівництва і техніко-економічних показників.

РП розробляється для визначення конкретних містобудівних, архітектурних, художніх, екологічних, технічних, технологічних, інженерних рішень об'єкта, розрахункової вартості будівництва, техніко-економічних показників і виконання будівельно-монтажних робіт (робочі креслення).

РП застосовується для технічно нескладних об'єктів, а також об'єктів з використанням проектів масового застосування.

Р розробляється для виконання будівельно-монтажних робіт. Р розробляється на підставі затвердженої попередньої стадії.

ЕП, ТЕО, ТЕР, П, РП (затверджувана частина) погоджуються з місцевими органами містобудування та архітектури відповідно до місцевих правил забудови відносно архітектурно-планувальних рішень, розміщення, раціонального використання наміченої для відведення території, відповідності передбачених рішень вимогам архітектурно-планувального завдання, містобудівній документації .

На стверджувальній стадії погоджується напрямок мереж інженерних комунікацій.

Утвердженню підлягає тільки одна стадія, визначена в АПЗ.

ЕП, ТЕР, П, РП (затверджувана частина) їх затвердження підлягає обов'язковій комплексній державній експертизі відповідно до законодавства незалежно від джерел фінансування будівництва.

Комплексна державна експертиза проводиться службами Укрінвестекспертизи, як відповідального виконавця, із залученням представників органів державного нагляду з питань санітарно-епідеміологічного благополуччя населення, екології, пожежної безпеки, охорони праці та енергозбереження.

По об'єктах, які становлять ядерну та радіаційну небезпеку, крім зазначених видів експертизи, проводиться державна експертиза ядерної та радіаційної безпеки.

Будівництво розпочинається після затвердження проектної документації. Основним документом для початку будівельних робіт є дозвіл державного будівельно-архітектурного контролю (ДАБК) на будівельні роботи.

ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. РСН 64-87. Инженерные изыскания для строительства. Технические требования к производству геофизических работ. Электроразведка.

2. ДБН А.2.1-1-2008. Інженерні вишукування для будівництва.

3. Зміна № 1 СНиП 1.02.07-87 Инженерные изыскания для строительства (Інженерні вишукування для будівництва);

4. ДК 004-2003 Український класифікатор нормативних документів (ICS: 2001, IDT);

5. Справочник современного изыскателя / Под общ. ред. Л.Р. Маиляна. — Ростов н/Д: Феникс, 2006. — 590 с.: ил. — (Строительство и дизайн);

6. СП 11-105-97 Часть VI. Правила производства геофизических исследований.

7. «Инструкция по применению каротажных методов при инженерных изысканиях для строительства» РСН 46-79. - Москва 1979.

8. «Свод правил по инженерно-геологическим изысканиям для строительства» СП 11-10 5- 97, часть VI « Правила производства геофизических исследований». – Москва 2004.

9. СНиП 11-02-96 «Инженерные изыскания для строительства. Основные положения».

10. ГОСТ 25358-82 «Метод полевого определения температуры».

11. РСН 75-90 «Инженерные изыскания для строительства. Технические требования к производству геофизических работ. Каротажные методы».

12. Физические свойства горных пород и полезных ископаемых (петрофизика). Под редакцией Н.В.Дортман. М., Недра, 1976.

13. Грушинский Н.П., Сажина Н.Б. Гравитационная разведка. М., "Недра", 1988.

14. Якубовский Ю.В., Ляхов Л.Л. Электроразведка. М.,Недра, 1988.

15. Литвиненко О.К. Геологическая интерпретация геофизических данных. М., Недра, 1983.

16. Гурвич И.И., Боганик П.Н. Сейсмическая разведка. М., Недра, 1980.

17. Итенберг С.С. Интерпретация результатов геофизических исследований скважин. М., Недра, 1987.

18. Толстой М.Н., Тимошин Ю.В. и др. Основы геофизических методов разведки. Киев, "Вища школа", 1985.

19. Логачев А.А., Захаров В.П. Магниторазведка. Л., Недра, 1979.

20. Ларионов В.В., Резванов Р.А. Ядерная геофизика и радиометрическая разведка. М., Недра, 1976.

21. Радиоактивные элементы в горных породах. Новосибирск, Наука, 1976.

22. Основы методологии комплексирования геофизических исследований при поисках рудных месторождений. М., Недра,1978.

23. Горбунов Л.М. и др. Геофизические методы поисков и разведки. Л., "Недра", 1982.

24. Матвеев Б.К. Электроразведка при поисках месторождений полезных ископаемых. М., Недра, 1982.

25. Вахромеев Г.С. Основы методологии и комплексирования геофизических исследований при поисках рудных месторождений. М., Недра, 1978.

26. Геофизические поиски рудных месторождений // Под редакцией Кличникова В.А. и др.). Алма-Ата, 1970.

27. Комаров В.А. Электроразведка методом вызванной поляризации. Л., Недра, 1980.

28. Семенов А.С. Электроразведка методом естественного электрического поля. Л., Недра, 1980.

29. Руководство по применению методов переходных процессов в рудной геофизике // Под ред. Каменецкого Ф.М., Л., Недра, 1977.

30. Гамма-методы в рудной геологии // Под ред. Очкура А.П., Л., Недра, 1976.

31. Родионов Д.А., Коган Р.И., Голубева В.А. и др. Справочник по математическим методам в геологии. М., Недра, 1987.

32. Садовский М. А., Николаев А. В. Новые методы сейсмической разведки. Перспективы развития. - Москва: Вестник АН СССР, 1982.

33. Ян В. Д.Спектральная сейсморазведка в инженерно-геологических изысканиях / материалы II Междунар. конф. "Предотвращение аварий зданий и сооружений". - Магнитогорск: 2007.

84