3.3.2. Застосування магніторозвідки для пошуків корисних копалин

П

Рис.21. Аеромагнітна зйомока.

ошуки і розвідка залізорудних родовищ - завдання, краще всього розв'язуване магніторазвідкою. Дослідження починаються з проведення аеромагнітних зйомок масштабу 1 : 100 000. Залізорудні родовища виділяються дуже інтенсивними (сотні і тисячі гам) аномаліями. Деталізація аномалій проводиться наземної зйомкою. При цьому ведеться не тільки якісна, але і кількісна інтерпретація, тобто оцінюється глибина залягання магнітних мас, простягання, падіння, розміри залізовмісних пластів, а іноді за інтенсивністю намагнічування навіть якість руди.

Найбільш сприятливі для розвідки магнетитові руди, менш інтенсивними аномаліями виділяються гематитові родовища.

3.3.3. Магнітні методи дослідження свердловин

Магнітні властивості гірських порід, їх магнітна проникність μ і магнітна сприйнятливість χ визначаються, головним чином, присутністю феромагнітних мінералів - магнетиту і титаномагнетиту. Негативними значеннями χ характеризуються кварц, кальцит, ангідрит, галіт, графіт; позитивними (слабко вираженими) - осадові гірські породи. Високі значення χ характерні для феромагнітних мінералів, метаморфічних і магматичних порід. Магнітні властивості гірських порід визначаються також наявністю елементів, ядра яких мають більші значення відношення магнітних моментів до механічних. Максимальні значення цього відношення мають ядра водню, що створює передумови для ідентифікації колекторів магнітними методами. Існують свердловинні методи природного магнітного поля, магнітної сприйнятливості та ядерно-магнітний метод.

Магніторозвідувальні методи застосовуються для геологічного картування в умовах магнітоактивних порід (основні вивержені, деякі метаморфічні і піщано-глинисті з вмістом уламків порід з підвищеною магнітною сприйнятливістю).

Мікромагнітна зйомка застосовується для розчленування осадових порід і четвертинних відкладів по літологічних ознаках, вивчення тріщинуватості скельних порід і геодинамічних процесів на зсувних і карстонебезпечних ділянках. Використовуються прилади підвищеної чутливості (протонні, квантові магнітометри) і спеціальні прийоми обробки матеріалів.

Наземна профільна магніторозвідка для картування проводиться в залежності від масштабу зйомки і стадії (етапу) проектування при відстані між профілями 20 - 100 м.

Мікромагнітна зйомка на майданчиках проводиться в залежності від масштабу зйомки і стадії (етапу) проектування при відстані між профілями 5 - 10 м з кроком спостережень за профілем 2 - 2,5 м, на окремих відокремлених профілях - з кроком 2 - 5 м, на зсувних ділянках - по мережі від 1'1 до 2'2 м.

Мікромагнітна зйомка при вивченні геодинамічних процесів, пов'язаних з переміщеннями окремих частин масиву грунтів і (або) з перерозподілом напружень, проводиться на закріплених пунктах з періодичністю, що забезпечує контроль за зміною в часі геодинамічної обстановки.

3.3.4. Вивчення геологічного середовища

При вивченні геологічного середовища для вирішення інженерно-геологічних, гідрогеологічних, мерзлотно-гляціологічних та екологічних завдань магніторозвідка використовується перш за все на етапах як загального, так і спеціалізованих видів картування. Висока точність сучасних польових магнітометрів (помилки у визначенні аномалій поля близько 1 нТл) забезпечує можливість поділу по літології порід за ступенем їх немагнітності. Детальні, в тому числі мікромагнітні, зйомки можна використовувати для вивчення ділянок під відповідальне будівництво з метою літолого-петрографічного розчленування порід і виявлення їх тріщинуватості, зруйнованості, закарстованості. Ці ж методики можна застосовувати для виявлення тріщини-карстових підземних вод в скельних породах. Періодично повторювані детальні зйомки зсувів, в які заглиблені металеві стрижні, забезпечують можливість визначення напрямку і швидкості їх руху. Є позитивні приклади картування покладів підземного льоду (великих крижаних внутрішньогрунтових тіл і повторно-жильного льоду). З успіхом використовуються археомагнітне дослідження для вирішення деяких археологічних завдань. Детальна магнітна зйомка і каппаметрія (польові визначення магнітної сприйнятливості) несуть інформацію про концентрацію гумусу і солей у ґрунтах, забруднення ґрунтів важкими металами, відходами промислових виробництв, нафтохімічними продуктами.