
- •7(8).05030102 – «Шахтне і підземне будівництво»
- •7(8).05030102 – «Шахтне і підземне будівництво»,
- •1.Вишукування для проектування будівництва
- •2. Склад інженерних вишукувань
- •2.1. Інженерно-геодезичні вишукування
- •2.2. Інженерно-геологічні вишукування
- •2.3. Геотехнічні та інженерно-гідрогеологічні вишукування
- •2.4. Інженерно-гідрометеорологічні вишукування
- •2.5. Вишукування для раціонального використання та охорони навколишнього середовища
- •2.6. Спеціалізовані вишукування
- •3. Види інженерно-геологічних досліджень
- •3.1. Сейсмічні методи інженерних вишукувань
- •3.1.1. Модель середовища і хвильове поле
- •3.1.2. Приймання коливань
- •3.1.3. Системи спостережень
- •3.1.4. Методи сейсморозвідки
- •3.1.5. Спектральна сейсморозвідка
- •3.2. Електричні методи інженерних вишукувань
- •3.2.1. Організація і проектування електророзвідувальних робіт
- •3.2.2. Метод природного електричного поля (пеп)
- •3.2.3. Метод електричного зондування (ез)
- •3.2.4. Метод електропрофілювання (еп)
- •3.2.5. Метод викликаної поляризації (вп)
- •3.2.6. Метод заряду (мз)
- •3.2.7. Електророзвідка на акваторіях
- •3.3. Магнітні методи інженерних вишукувань
- •3.3.1. Пошуки родовищ рудних і нерудних корисних копалин
- •3.3.2. Застосування магніторозвідки для пошуків корисних копалин
- •3.3.3. Магнітні методи дослідження свердловин
- •3.3.4. Вивчення геологічного середовища
- •3.3.5. Методи природного магнітного поля і магнітної сприйнятливості
- •3.3.6. Метод ядерно-магнітного резонансу (ямр) в геоінженерії
- •3.4. Термічні методи інженерних вишукувань.
- •3.4.1 Термометрія
- •3.4.2 Методика і техніка проведення термометрії свердловин
- •3.5. Методи ядерної фізики
- •4. Вимоги до інженерно-геологічних вишукувань
3.2.7. Електророзвідка на акваторіях
При проведенні електророзвідки на акваторіях рекомендується застосовувати методи ВЕЗ і ЕП. Роботи можуть проводитися як з поверхні води (на річкових водоймищах), так і по дну водойми (озера, морський шельф і т.д.).
Рис.18. Електророзвідка на акваторіях.
П
Рис.19. Буріння інженерно-геологічних свердловин в акваторіях портів та на мілководді проводиться за допомогою плавучого понтона "Дацит", на борту якого знаходиться бурова установка УГБ-50М. Буріння здійснюється при глибинах морського дна від 1 до 10 м, на глибину до 30 м.
ри проведенні робіт з поверхні води необхідно мати плавзасоби (човни, плоти), на яких встановлюються струмова лінія (два кінцеві човни) і вимірювальна лінія (центральний човен, заякорений). До ліній на відстані 1-2 м один від одного прикріплюються дерев'яні або пінопластові бони розмірами 3-5 см для підтримки ліній на плаву. Особливу увагу слід приділяти запобіганню знесення ліній течією. Вимірювання проводяться за звичайною схемою, тільки не при розмотуванні, а при змотуванні струмової лінії. В якості електродів використовуються мідні або вугільні пластини розміром близько 10 см.
Рис.20. Геологорозвідка на шельфі В'єтнаму.
Зондування рекомендується виконувати двосторонніми трьохелектродними або дипольними осьовими установками. Вимірювальна установка (за А.Н.Боголюбовим) монтується у вигляді коси з виведенням кінців від струмових і вимірювальних електродів в центрі. Коса виготовляється з серійного геофізичного дроту (ГПСМО або ПСМО) і прикріплюється до буксирного тросу попередньо розміченого.
Прив'язка пунктів спостережень здійснюється за допомогою двох теодолітів, що встановлюються на березі методом прямих зарубок на пункти спостережень. Точність прив'язки - не менше 5 м.
Детальність і точність розчленування розрізу за даними донних ВЕЗ визначається тими ж параметрами, що і у випадку звичайних ВЕЗ. Реєстрація спостережень проводиться в журналах звичайної форми.
Електророзвідувальні роботи на акваторіях доцільно проводити взимку з льоду. Для пристрою заземлень ручним льодобури або механічною установкою бурять лунки. Застосовується звичайна донна установка. Струмові і вимірювальні електроди конусоподібної форми виготовляють з свинцю. Маса електродів підбирається в залежності від швидкості течії.
3.3. Магнітні методи інженерних вишукувань
3.3.1. Пошуки родовищ рудних і нерудних корисних копалин
Магніторозвідка застосовується при пошуках таких корисних копалин, як поліметалічні, сульфідні, мідно-нікелеві, марганцеві руди, боксити, розсипні родовища золота, платини, вольфраму, молібдену та ін Це виявляється можливим завдяки тому, що в рудах в якості домішок часто містяться феромагнітні мінерали або ж вони самі мають підвищену магнітну сприйнятливість. Крім того, за даними магнітної зйомки виявляються зони, сприятливі рудоутворенню (скиди, контакти і т.п.). Відмінні результати виходять при розвідці кімберлітових трубок, до яких приурочені родовища алмазу.