3. Економічний та культурний вплив Гетьманщини на Московію.

Економічний та культурний рівень козацької країни невпинно зростав. Літом 1654 року архидіакон Павло Алеппський, супроводжуючи свого батька, антіохійського патріарха Макарія, мандрував Україної і захоплювався вражаючими економічними і культурними надбаннями козацького народу. У своїх нотатках до подорожі він згадує «правда, мало зустрічається дорослих чоловіків, але повсюди багато дітей, всюди млини, будинки для подорожуючих, притулки для бідноти і сиріт, всюди городи, сади, рибні ставки, багато птиці та усілякої поживи»( К. Осипов Б. Хмельницкий М.1949. с. с.420). Особливо були вражені подорожуючі поширенням освіти серед народу. «по усій землі козаків, - писав Павло Алеппський, ми помітили, що всі вони, за невеликими виключеннями, навіть більшість їх жінок і дітей вміють читати і писати і знають порядок церковної служби; крім того священники навчають сиріт, і не залишають їх вештатися вулицями»(там же). Особливо були вражені мандрівники високою освітченністю українського вищого духовенства. «Серед настоятелів монастирів є люди вчені, законодавці, оратори, що знають логіку та філософію та займаються глибокими питаннями» Сильне враження здійснила на Павла Аллепського друкарня Печерського монастиря у Києві. Гетьманщина здійснює у цей час неоціненний досі, колосальний культурний вплив на культурно відсталу Московію. Сотні спеціалістів, науковців, культурних і духовних діячів України ведуть просвітницьку роботу на теренах Московії. Так, коли у Москві приступили до виправлення церковних книг, переклад яких став різнитися від грецького оригіналу, то своїми силами не змогли виконати цю складну, фахову, роботу. У 1649 році Олексій Михайлович просив надіслати йому із Києва для виконання цих робіт вчених монахів. Українські спеціалісти, зокрема Єпифаній Славинецький, успішно провели виправлення богословських книг, а також уклали латино-словянський словник, переклали ряд книг з історії, географії, педагогіці і почали переклад біблії. Українці заснували у Москві, за Київським зразком, школу де працювали монахи Славинецький, Арсеній та інші.

4. Руїна.

Поняттям "Руїна" історіографія позначає трагічний період в історії України, пов'язаний з третьою чвертю XVІІ ст. "Руїна" об'єднує поняття громадянської війни та іноземної інтервенції в Україну з боку Росії, Польщі, Туреччини. Смерть Б. Хмельницького ослабила підвалини української держави. Цим скористалася Москва, щоб посилити наступ на вольності українського народу, почастішали вторгнення в Україну польських військ, турків, кримських татар. Соціальні протиріччя та боротьба старшинських угруповань за владу загострились і переросли у справжню громадянську війну. Усе це вело до великих людських жертв, руйнування міст і сіл, запустіння цілих районів. Козацька старшина, дбаючи насамперед про станові інтереси, прагнула загарбати землю селян і рядових козаків, перетворити їх на своїх кріпаків. У боротьбі за владу і багатства представники різних старшинських угруповань не гребували будь-якими засобам і, що особливо небезпечно для долі України, намагалися опертися на збройні сили інших держав. У зв'язку з цим українські гетьмани-нерідко перетворювалися на справжніх маріонеток Московського царства, Польщі, Туреччини, Кримського ханства.