
- •1.Поняття, види, об’єкти і суб’єкти менеджменту. Управління та менеджмент
- •2. Основні принципи, закони та методи менеджменту
- •3. Менеджер в організації: його ролі, функції, якості та базові навики
- •4. Поділ управлінської праці: сфери та рівні менеджменту
- •7. Процесний, системний та ситуаційний підходи у теорії менеджменту
- •8. Внесок українських вчених у теорію менеджменту та особливості формування системи менеджменту в Україні в сучасних умовах
- •9. Організація як об’єкт управління: поняття, класифікація, основні характеристики
- •10. Внутрішнє середовище організації та його складові
- •11. Загальне зовнішнє середовище організації та його складові.
- •12. Робоче зовнішнє середовище організації та його складові.
- •13. Етичне, соціальне і культурне середовище організації.
- •14. Міжнародне середовище організації.
- •15. Поняття, види та роль комунікацій в організації
- •16. Комунікаційні схеми у менеджменті.
- •17. Комунікаційний процес і його елементи.
- •18. Шляхи забезпечення ефективних комунікацій в організації.
- •20. Етапи процесу ухвалення раціональних управлінських рішень
- •21. Моделі процесу ухвалення управлінських рішень.
- •22. Методи прогнозування та моделювання при ухваленні управлінських рішень.
- •23. Методи групового ухвалення рішень: переваги і недоліки.
1.Поняття, види, об’єкти і суб’єкти менеджменту. Управління та менеджмент
Менеджмент (керувати, пох. від лат manus – рука) – це цілеспрямований вплив на колектив працівників або окремих виконавців з метою виконання поставлених завдань та досягнення визначених цілей; це влада та мистецтво керувати; це спосіб та манера спілкування з людьми; це процес планування, організування, мотивування, контролювання та регулювання необхідний для формування та досягнення цілей організації. На сьогодні існує понад 50 визначень.
Види за напрямком здійснення: виробничий, фінансовий, адміністративний, туризму, міжнародний, персоналу, PR-менеджмент та маркетинг.
Об’єктами є різноманітні форми суспільних відносин, поведінка і діяльність людей. Суб’єктами – окремі особи, групи осіб, а також керуюча і керована підсистеми організацій.
Управління є цілеспрямованою дією на об’єкт з метою змінити його стан або поведінку у зв’язку зі зміною обставин. Управляти можна технічними системами, комп’ютерними мережами, автомобілем, літаком, людьми. Менеджмент є різновидом управління та означає управління людьми (працівниками, колективами працівників, групами, організацією).
2. Основні принципи, закони та методи менеджменту
Принципи: цілеспрямованість, врахування потреб та інтересів, ієрархічність, взаємозалежність, динамічна рівновага, економічність, активізація, системність, єдиновладдя.
Закони: спеціалізація управління, інтеграція управління, оптимальне поєднання централізації і децентралізації управління, демократизація, економія часу в управлінні, пропорційність розвитку систем управління.
Методи є способами і прийомами впливу керуючої системи на керовану на різних рівнях і ланках управління; вплив на колектив працівників та окремих виконавців для досягнення місії організації та її цілей. Класифікація:
- за напрямком впливу на керований об’єкт методи поділяються на методи прямого впливу (накази, розпорядження, інструкції) і методи непрямого впливу(створюють умови для впливу – плани, стимули).
- за способом врахування інтересів працівників: методи матеріального впливу, владного впливу(націлені на упорядкування функцій, обов’язків, прав працівників, регламентацію), морального впливу.
- за формою впливу: кількісні(калькуляції, кошториси, бюджет, матер. стимули), якісні (вказівки, інструкції, моральні стимули)
- за характером впливу поділяються на групи: економічні методи(екон. плани, ек. стимули, бюджет), технологічні (технологічні документи, конструкторські документи), соц.-псих. методи (соціальні плани, моральні стимули, методи формування колективів та соц.-псих. клімату), адміністративні (організаційні способи впливу, розпорядчі методи впливу, дисциплінарні).
3. Менеджер в організації: його ролі, функції, якості та базові навики
Менеджер – це особа, що відповідає за процес менеджменту у межах певної організації, її завданням є організація конкретної роботи певного числа працівників у рамках підприємства та обмежених ресурсів.
Американський економіст Генрі Мінцберг виділив 10 управлінських ролей (видів діяльності), які він згрупував у три групи:
1.Міжособистісні ролі: головний керівник, лідер, ланка, яка зв’язує з зовнішніми організаціями та особами.
2. Інформаційні ролі: приймач інформації, розповсюджувач, представник (при зовнішніх контактах організації)
3. Ролі пов’язані з прийняттям рішень: підприємець, який веде пошук можливостей удосконалення організації; ліквідатор порушень у діяльності організації; розповсюджувач ресурсів; відповідальний за переговори, які веде організація.
Основні функції: планування та ухвалення рішень (визначення цілей організації і шляхів їхньої ефективної реалізації), організація діяльності (визначення того, як найліпше пов’язувати види діяльності і ресурси), мотивація і лідерство (мотивація членів організації найліпше працювати в її інтересах), контролювання (спостереження і коригування діяльності для сприяння досягненню цілей).
Виділяють 4 групи якостей менеджера: професійно-ділові, адміністративно-організаційні, соціально-психологічні, моральні.
Базові управлінські навики:технічні, між особові навики, навики концептуального мислення, діагностичні, комунікативні, навики ухвалення рішень, уміння правильно розподіляти час.