1.2 Психічне розвиток дитини молодшого шкільного віку

Проблема психічного розвитку молодших школярів — одне з фундаментальних проблем сучасної дитячої психології. Дослідження цієї проблеми поруч із науковим значенням є також практичний інтерес, оскільки націлене зрештою влади на рішення багатьох педагогічних питань, що з організацією ефективного навчання і виховання молодших школярів. Щоб педагогічне вплив було цілеспрямованим і слушним для дитини, вчителю треба зазначити особливості психічного розвитку дітей, вміти виявляти якісних змін цього процесу.

Образне мислення – особливість дітей цього віку, що має бути використана під час навчання. Співвідношення процесів порушення та гальмування накладає свій відбиток на психіку.

Молодші школярі легко піддаються навіюванню. Їх визначальне значення має авторитет педагога, батьків і старших товаришів.Привязанности до товаришів легко з'являються і як і легко пропадають. Причини дружби у віці бувають найчастіше суто зовнішніми (сидять по одній партою, разом грають В.Гвоздицький і т.д.). Для молодших школярів характерна велика потреба у активної рухової діяльності. Вони прагнуть використовувати кожну можливість побігати, пострибати. Рух неусвідомлено доставляє їм велику радість. Завдяки руху йде гармонійне формування органів прокуратури та систем.

Обсяг уваги молодших школярів вузьке. Вони одночасно можуть сприймати один-два рухи чи елементи руху. Тож у цей період рекомендується навчання цілісного руху, а чи нерасчлененному.

Розвиток мислення та промови. Якщо психічному розвитку дитини немає відхилень, то такої дитини властива пізнавальна активність, спрямовану пізнання навколишнього світу. У у віці основний вид мислення – наочно-образне, у якому вирішення завдань відбувається внаслідок внутрішніх дій зі образами.

У 6-7 літньому віці діти ще неглибоко, поверхово аналізують виявлені з допомогою органів почуттів ознаки; нерідко об'єднують виділені елементи без глибокого розуміння логічних перетинів поміж ними.

До шестирічному віку словниковий запас дитини (від 3 до 7 тис. слів) дозволяє йому легко пояснюватися на теми, які входять у коло її інтересів. Більшість дітей, відвідували дитсадок, володіють навичками усвідомленого аналізу промови: виробляють звуковий аналіз слова,расчленяю слово на складові її звучання тощо.

Пам'ять. Навчальна діяльність дитини міцно пов'язана з діяльністю пам'яті. Знання, набуті у процесі навчання, ставлення до предметах, явищах і діях стають змістом пам'яті. У молодшому шкільному віці продуктивнішим продовжує залишатися мимовільне запам'ятовування, основу якого – пізнавальний інтерес до школи, навчальним предметів. Проте він може запам'ятовувати довільно, особливо коли запам'ятовування стає умовою гри.

Створення у початковій школі належних умов, необхідні формування в молодших школярів розгорнутої і повноцінної навчальної діяльності, сприятиме психічному розвитку дітей, і навіть вирішення інших завдань освіти, що виникають у період його перебудови. Матеріали цієї книжки можна використовувати як на наукове обґрунтування під час вирішення з завдань, зокрема такий, яка передбачає психолого-педагогічне вивчення школярів (1, 22).