- •19.Острозька академія
- •20. Розвиток укр.. Мови та полемічної літератури.
- •1)Полемічна література
- •2) Укр мова
- •21. Книгодрукування , Діяльнічть Федорова
- •22.Україні і західноєвропейські культурні впливи в архітектурі та містобудуванні.
- •1) Становище Православної церкви на Землях Великого князівства.
- •2) Вплив новоутвореної греко-католицької церкви на розвиток релігійного життя україни
- •25. Освіта та наука 17 18 ст ..Сковорода..Прокопович….
- •26. Культурно просвітницька діяльність Київо Могилянська
- •27.Внесок в українську культуру , Ваня Мазепа.
- •28. Літописання часів козацько гетьманської держави 17 ст 18 ст
- •29. Феномен українського бароко.Специфіка в українській літературі , мистецтві другої половини XVII-XVIII ст.
- •30. Особливості барокової архітектури в Україні другої половини XVII-XVIII ст.
- •31. Музика. Театральна культура. Кобзарство часів козацько-гетьманської держави другої половини XVII-XVIII ст.
- •32.Початок українського культурного відродження. Роль інтелігенції у розвитку культури українських земель у XIX поч XX ст..
- •33.Кирило-мефодіївське братство, «Руська трійця», громади.
- •34. Місце т. Г. Шевченка в українській і світовій культурі
- •35. Репресії царизму проти української культури (XIX поч XX ст)
- •36. Активізація національного життя на західноукраїнських землях, «Руська трійця», її значення в процесі національно-культурного відродження (XIX поч XX ст)
- •37 . М. П. Драгоманов та його діяльність для вільного розвитку укр. Культури
- •38. Зародження нової української літератури. І.Котляревський, г.Квітка-Основ’яненко та інші (XIX поч XX ст)
- •64. Українська наука: здобутки та проблеми (друга половина 1940-х – 1980-ті рр.)
- •65. Мистецтво. А Роговцева, б. Ступка, к. Степанков (друга половина 1940-х – 1980-ті рр.).
- •66. Музика. Українська естрада. І.Івасюк. Ансамблі «Смервчка», «Червона рута» проблеми (друга половина 1940-х – 1980-ті рр.).
- •67. Кіномистецтво. С. Параджанов. Ю. Ілленко. Л.Биков. (друга половина 1940-х – 1980-ті рр.).
- •68. Культурне життя української діаспори.
- •69. Мовна проблема на сучасному етапі становлення української культури.
- •70. Проблеми розвитку культури в незалежній Україні.
- •71. Фізична культура. Олімпійські чемпіони в незалежній Україні.
- •72. Проблеми та здобутки театрального мистецтва, кіномистецтва часів незалежності.
21. Книгодрукування , Діяльнічть Федорова
Вперше друкована книга в Україні з’явилася у другій половині XVI ст., а до цього книги були рукописні. Переписування книг — це була дуже клопітка, виснажлива робота. На одну книгу йшло дуже багато часу: і рік, і більше. Тому подією величезної культурної ваги стало запровадження книгодрукування в Німеччині у середині XV століття, яке швидко було запозичене практично всіма країнами Європи, у тому числі й Україною. Батьком українського друкарства вважають Івана Федорова. Іван Федоров народився близько 1510 року (точна дата його народження невідома). Вважають, що він навчався у Краківському університеті, який закінчив у 1532 році і здобув ступінь бакалавра. У 1576 році Іван Федоров переїжджає до Острога, де на кошти князя Острозького відкриває друкарню, і за чотири роки (з 1578 по 1581) випускає у світ „Азбуку», „Псалтир», „Новий Завіт» (988 сторінок!), „Книжку зібрань речей найпотрібніших коротко викладених» та „Хронологію». За бажанням і на кошти князя Острозького (засновника Острозької вищої школи) у 1581 році Іван Федоров видає один з шедеврів давньоукраїнського друкарства — повну слов’янську „Біблію» (1256 сторінок, тираж — 2000 примірників). У 1582 році переїжджає знову до Львова, планує відкрити власну друкарню, але смерть перервала всі плани й наміри. 5 грудня 1583 року перший український друкар Іван Федоров помер.
22.Україні і західноєвропейські культурні впливи в архітектурі та містобудуванні.
Розвиток культури українських земель у другій половині ХІV—ХV ст. відбувався в суперечливих умовах. Безпосередній вплив на нього мали політичні, суспільні та господарські відносини.
Так, українські землі потрапили під владу іноземних держав: Польщі, Угорщини, Литви, Османської імперії й Московської держави. Умови розвитку культури в цих державах були різними. Попри негативність цього процесу, він мав і позитивний момент: культура українських земель стала відкритою для зовнішнього впливу. Так, через Польщу сюди проникли західноєвропейські форми — ідеї гуманізму, Відродження тощо. Проте, українська культура повністю не запозичувала якісь ідеї, а поєднувала різні елементи культурних впливів на основі давньоруської спадщини, у результаті чого поставали справжні шедеври світового рівня, які мали чітко визначене національне забарвлення. Також українці, не маючи власної вищої школи, отримали можливість навчатися в європейських університетах, долучаючись до загальноєвропейського культурно-освітнього розвитку.
У другій половині ХІV—ХV ст. почалася активна експансія католицької церкви, особливо в Галичині та на Поділлі, що перетворило українські землі на арену протистояння між католиками й православними. Православна церква, що втрачала підтримку держави, могла спертися лише на власний народ, на його творчі сили. Крім того, через Україну проходила межа між християнською й мусульманською цивілізаціями, що теж впливало на культурні процеси.. Іноді нові правителі вдавалися до відкритого пограбування культурних цінностей. Зокрема, у 1382 р. князь Владислав Опольський вивіз із міста Белз ікону Божої Матері та подарував її монастирю в Ясній Горі під Ченстоховою. Згодом ця ікона стала головною святинею Польщі. Руйнівними для українських культурних надбань були набіги татар та турків, які знищували архітектурні пам’ятки, книги, а головне, людей, що їх створювали. У той же час небезпека й завзята боротьба надихали нових митців на творчість. Удосконалювалися оборонні споруди, розвивалося воєнне мистецтво, створювалися літературні твори, складалися думи й пісні.В Україну переселялося чимало іноземців — поляків, німців, євреїв, вірмен, окремі з яких зробили вагомий внесок у розвиток культури своєї нової батьківщини.Таким чином, навіть за загальних несприятливих умов відбувався процес становлення та розвитку української культури, яка все більше набувала рис самобутності.
23. С