- •19.Острозька академія
- •20. Розвиток укр.. Мови та полемічної літератури.
- •1)Полемічна література
- •2) Укр мова
- •21. Книгодрукування , Діяльнічть Федорова
- •22.Україні і західноєвропейські культурні впливи в архітектурі та містобудуванні.
- •1) Становище Православної церкви на Землях Великого князівства.
- •2) Вплив новоутвореної греко-католицької церкви на розвиток релігійного життя україни
- •25. Освіта та наука 17 18 ст ..Сковорода..Прокопович….
- •26. Культурно просвітницька діяльність Київо Могилянська
- •27.Внесок в українську культуру , Ваня Мазепа.
- •28. Літописання часів козацько гетьманської держави 17 ст 18 ст
- •29. Феномен українського бароко.Специфіка в українській літературі , мистецтві другої половини XVII-XVIII ст.
- •30. Особливості барокової архітектури в Україні другої половини XVII-XVIII ст.
- •31. Музика. Театральна культура. Кобзарство часів козацько-гетьманської держави другої половини XVII-XVIII ст.
- •32.Початок українського культурного відродження. Роль інтелігенції у розвитку культури українських земель у XIX поч XX ст..
- •33.Кирило-мефодіївське братство, «Руська трійця», громади.
- •34. Місце т. Г. Шевченка в українській і світовій культурі
- •35. Репресії царизму проти української культури (XIX поч XX ст)
- •36. Активізація національного життя на західноукраїнських землях, «Руська трійця», її значення в процесі національно-культурного відродження (XIX поч XX ст)
- •37 . М. П. Драгоманов та його діяльність для вільного розвитку укр. Культури
- •38. Зародження нової української літератури. І.Котляревський, г.Квітка-Основ’яненко та інші (XIX поч XX ст)
- •64. Українська наука: здобутки та проблеми (друга половина 1940-х – 1980-ті рр.)
- •65. Мистецтво. А Роговцева, б. Ступка, к. Степанков (друга половина 1940-х – 1980-ті рр.).
- •66. Музика. Українська естрада. І.Івасюк. Ансамблі «Смервчка», «Червона рута» проблеми (друга половина 1940-х – 1980-ті рр.).
- •67. Кіномистецтво. С. Параджанов. Ю. Ілленко. Л.Биков. (друга половина 1940-х – 1980-ті рр.).
- •68. Культурне життя української діаспори.
- •69. Мовна проблема на сучасному етапі становлення української культури.
- •70. Проблеми розвитку культури в незалежній Україні.
- •71. Фізична культура. Олімпійські чемпіони в незалежній Україні.
- •72. Проблеми та здобутки театрального мистецтва, кіномистецтва часів незалежності.
67. Кіномистецтво. С. Параджанов. Ю. Ілленко. Л.Биков. (друга половина 1940-х – 1980-ті рр.).
Сергій Йосипович Параджанов (1924 - 1990) - радянський кінорежисер і сценарист. Народний артист Української РСР (1990), народний артист Вірменської РСР (1990). Найвідоміші режисерські роботі: «Тіні забутих предків», «Києвскі фрески» та інші».
Ю́рій Гера́симович Іллє́нко (1936—2010) — український політик, кінооператор («Тіні забутих предків»), кінорежисер («Криниця для спраглих», «Вечір напередодні Івана Купала»), сценарист («Мріяти і жити», «Лісова пісня» — всього 47 кіносценаріїв).
Леонід Федорович Биков (1928 - 1979) - радянський актор, режисер, сценарист, заслужений артист РРФСР (1965), народний артист Української РСР. Мав багато визначень та нагород (Орден Жовтневої Революції, лауреат Всесоюзного кінофестивалю та інші).
68. Культурне життя української діаспори.
Від самого початку емігранти намагалися гуртуватися при Греко-католицькій церкві, унаслідок чого було створено греко-католицькі єпископати у США й Канаді. Потреба згуртування серед заокеанської еміграції, як і приклади організованості чужомовного оточення, стимулювали українців до створення цілої мережі власних релігійних, братсько-допомогових, освітніх, господарських і громадянсько-політичних організацій у нових країнах поселення. Так постали окремі національні спільноти української діаспори, які підтримували зв'язки з рідними землями та культурними центрами на батьківщині: звідти приходили книги, преса, приїздили священики, культурні діячі для праці серед поселенців, — і також ширилися нові ідеї й рухи, що виникали в Україні. Українська діаспора в Російській Імперії, що була майже винятково хліборобська.
69. Мовна проблема на сучасному етапі становлення української культури.
Сучасна мовна ситуація в Україні є насамперед результатом тривалої війни проти української мови, української ідентичності й української державності, яку Росія розпочала після 1654 р. Нинішня мовна ситуація в Україні є результатом не завершеного в радянський період асиміляційного процесу – перетворення україномовної спільноти на російськомовну. Як наслідок – незбалансований характер двомовності, що віддзеркалює постколоніальний стан українського суспільства.
70. Проблеми розвитку культури в незалежній Україні.
Після здобуття незалежності в Україні були такі проблеми розвитку культури: проблема національних цінностей, освітньо-виховна галузь, проблема національного самоусвідомлення громадян, взаємовідношення між народом на владою та інше.
71. Фізична культура. Олімпійські чемпіони в незалежній Україні.
Україна є далеко не самою останньою країною у галузі спорту. На трьох Іграх поспіль з 1996 по 2004 роки в українців було рівно 23 медалі. На афінській Олімпіаді чемпіонами стали плавчиня Яна Клочкова, важкоатлетка Наталія Скакун, борець Ірина Мерлені-Мельник, стрілок Олена Костевич, штовхач ядра Юрій Білоног, стрибун на батуті Юрій Нікітін, гімнаст Валерій Гончаров і борець Ельбрус Тедеєв.
72. Проблеми та здобутки театрального мистецтва, кіномистецтва часів незалежності.
Протягом останнього десятиріччя умови творчої свободи значно розширили стильові та тематичні межі в театральному мистецтві. Йшли інтенсивні пошуки найефективніших організаційно-творчих і економічних структур, утверджувалася творча самостійність художніх колективів. У 1992 р. в Україні було понад 120 театрів-студій з професійним та напівпрофесійним творчим складом. Однак ринкові відносини підкосили чимало з них, насамперед тих, що не спромоглися виробити власних чітких художніх принципів і не витримали конкуренції. Показовим є приклад київських незалежних театрів, які протягом 1992-1994 рр. майже всі або припинили існування, або з власної волі перейшли в комунальне підпорядкування.
Складні та неоднозначні процеси спостерігалися в царині українського кіномистецтва. У 1990-і рр. в Україні діяли п'ять державних кіностудій: Національна кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка, Одеська кіностудія художніх фільмів, Українська студія хронікально-документальних фільмів, Національна кінематика України, Українська кіностудія анімаційних фільмів. Розпочав роботу Національний центр Олександра Довженка.
