Постімпресіонізм

Головні риси імперс. Надалі розвинулсь в постімпрес. Його вперше увів до наук. Обігу англ..критик Роджер Фрай. Ствердж., що постімпрес. Виник,як реакція на принципи імпрес. Вперше вник.у Франції (1880-1905),у подальшому трансформував.в модерн. Естетич. Принципи постімпрес.: 1.худож. постімпрес.шукали нові,більш співзвучні емоції,виразні засоби.2.закономірності кольор.сполучень і форм. 3.саме ці митці ввели до мист.поняття «синтез».4.більшість полотен постімпресіоністів побудовані в яскравій колірній гамі,мало виразний малюнок,вільні композ.рішення. Найвизнач представники: Поль Сезан(1839-1890) Вінсент Ван-Гог(1853-1890)Поль Гоген(1848-1903).Едвард Мунк(1863-1944). Поль Сезан –розпоч.свою творч. Як імпрес. Але в 70-х.рр. склад. Власна живописна система майстра,яка досяг.розвит. напри. 80-хрр.(він відходить від імперсі.). Митець скрупульозно займ.вивч. стійкості кольорів, надавав перевагу зеленому,блакитному,жовтому кольор.,працював у всіх напрямках живопису, його рисунок сміливий та лаконічний. Поль Гоген- його творч. Близька до символізму та стилю модерн. Саме він вводить до живопису синтетичне поєдн.кольору та ліній(синтетизм).Основні теми картин: побут та легенди народу Осканії(Гаїті), поетичний світ,гармонії людини і природи.Його карт.притаман. декоративні,сповнені символізму,насичені,чисті кольори.Малюнки надзвич. спрощені,форми площинні,фарби чисті,яскраві. Вінсент Ван-Гог-творч. цього митця –вершина постімпрес..його творчість поділ.на 2 преіоди: 80рр.ХХст. і останні 3 роки його життя,коли він був важко хворим.Творчість неоднозначна та має: то песимістичний,тривожний характер, то захоплення життям,світлом і знову відчуття самотності та глибокого суму на картинах.Враження напруги усіх творів пояснюється особ. накладанням фарб, різними зигзаговидними або паралел.мазками.Всі картини насич.яскравими кольорами.

Дивізіонізм(поділ.Подрібнення)

Живописний метод,при якому робота над картиною ведеться дрібними роздільними мазками,крапками чистих кольорів. Основоположником вважається Ж.Сірка(1859-1891рр). Виникає у Франц.80-х рр. 19ст.

Жорж Сірка розпочинав як імпресіоніст,а згодом винайшов і впровадив дивіонізм.Техніка дивізіонізму: Техніка:мазки фарби різних кольорів повинні були змішуватися оптично при сприйнятті карт.глядачем з далекої відстані,а не механічно на палітрі худ-ка. Використовував нову теорію «поєднання додаткових кольорів і одночасного контрасту».

АМПІР(імпере)-термін,що застос.в мист.до зах-євр.кл.часів імпрес.Наполеона 1,переваж.в арх.портрет.жив.,декор.ужитков.мист.

Термін також застос.до рос.мист.,укр.кл.1пол.19ст.

Загальні естетич.риси ампіру: 1-звернення до мист.традицій імператорського Риму з його прагненням до строгої величі та помпезності,холодної елегантності,прагнення звелич.абсолют.владу військ.монархій. 2-в декор.оформ.арх.споруд,меблів,зброя часів Середн.

Загальні власт.існуван.ампіру:

1-ампір як стиль короткий за терміном існування,не широкий за обсягом прийнявши цого країн.У Фр.його існ.обмежили 1799-1815,до кінця правл.Директорії та крахом кар’єри Наполеона.

2-в Євр.того часу стиль ампір тісно пов'язаний з військ.авантюр.Наполеона.Не сприйм.мешканцями захоплених держав,бо був стилем загарбників.

3-ампір фактично був прийнятий в Напол.Франції та Росії. У Фр.-звелич.Напол.,у Рос.-царя, уславлення армії за перемогу над фр.

Естетичні риси фран.ампіру:

1.Напол.ампір-стиль жорстокий,пафосний,історичний,офіційний і більш символічний. Політично відрізн від класиц.

2-Наполеон був диктатором тому було наказано рівнятися на мист.доби імператорів Старод.Риму.

3-ампір не став вищим щаблем розвитку класицизму у Фр.,після поразки Напол.,ампір втрачає свою цінність.Повертається класицизм-переродж.в академізм.

Х-ні арх.. пам’ятки у Фр:

-церква Мадлен(арх.Віньйон,1807).

-тріумфальні арки на пл.Зірки(арх.Шальгрен,1806-1837), та на пл.Карусель(арх.Персьє та Фонтен,1806)

-Вандомська колона(арх.Лепер та Гондуен,1810).

Ампір в фр.живописі:

-Ф.Жерар(1770-1837),-Анн Луі Жіроде(1767-1824).

Анн Луі Жіроде - колористичні здібності.-етюди серйозні,яскрава палітра,святковий настрій «Головка жінки в тюрбані»

Ф.Жерар –придворний худ.Напол..-жив.холодний,суха подоба образів, емалева поверхня картин в офіційних портретах.Обрав Напол.для ств. портрета у повний зріст.

Естетичні риси рос.ампіру:-існ.1830-1840.-поділ.на Петербурзький, Провінціальний.

Притаманні: регламентованість, пафос,орієн.на звелич.військ.еліти, декорат.і поверхневий х-р. –поверхневість стилю відбул.в одноманітності декоративних елементів, елем.були пишні,важкі,запозичені з мист.Старод.Риму.

Х-ні арх.памятки ампіру в Росії:

1.Петербург:-забудова Палацевої пл.(будівля Ген штабу,арх.Россі)

-Величезний Олександрієвський стовп(арх..Огюст Монферрон)

-Олександрівський театр(Россі).

2.Москва:-Тріумфальна арка(Йосип Бове 1834)

-будівля провінціанських складів(Стасов.1769-1848).

-російські садиби.

3.В Києві:-бідівля Старого Арсеналу(Йоган Міллер,поч.19ст-склад для зброї).

МОДЕРН

(від фр новітній ,сучасний) стильовий напрям в мист (переважно в арх..образотворч і декор-ужитк.мистецтво) кінця 19 –поч 20 ст.У Бельгії і Франції «ар-нуво»(, у Німеч. – «югендстиль», в італії – стиль ліберті, в Великобрит.- модерн стайл. У сша- стиль Тифера, в Україні-«сецесія». Загальні естетичні риси модерну: 1. Основними його елмент. є використ. синусоїдальних лінійстилізквітів,язиків полум*я,хвилястих ліній,запозич.з природи. 2.модерн постав на противагу домінуючому на той час історизмові,як мист.молодих людей.3.прагнули створ.стиль,представники.модерну відмов.від істор.запозичень,стилю еклектики,використ.примхливі,мінливі форми,винахідливі лінії,принципи асиметрії, вільного планування,нові технічні та конструктивні засоби,для створ незвич.індивідуаліз.будівель, де всі рішення підпорядк.образно-символяч.задуму та орнаментальн.ритмові.4.арх.пам*ятки створ.в стилі «ар-нуво» до ЮНЕСКО. Представники:австрія:худож.Густав Клімт.англія:худож.-ілюстр. Обрі Берделі.бельгія:арх..Віктор Орта,скло:Рене Лані.Іспанія:арх..Антоніо Гауді.Франція:арх..Ектор Гіімар.Росія:арх.. Ф Шехтель,П.Бойцов,Лев Непушев.США:лампи і вироби з металу Тіфані-Луї Комфорт.Україна:Юліан Марковський,худ.М Сосенко, Ю,Буцманюк,Олена Кульчицька. Чехія:ілюстрації Альфонса Мухи.Швейцарія:худФ.Годлер.Шотландія:дизайн інтересу і екстер’єру Чарльз Рені Макінтош. Архітектура в стилі модерн: виник та розповсюджж.презабутих будів.технологій та відповід.ремесл,,широким використ.промислових технологій в буд.суспільно-значущих об*єктів(виставкові комплекси,вокзали,буржуазні театри).2.важливу ролю в популяризації та розповсюдж.стилю модерн зіграли саме міжнародні виставки та будів.виставкових павільйонів нових форм.3.масова забудова деяких вулиць чи скверів.Створили нове арх..серидовище в істор.містах: Париж,Мілан,Барселона,Відень,Москва,Петербург,Львів,Рига,Київ,Прага,Харків,Вінниця,Чернігів.4.звернення до хвилястих,природних форм,хоча повної відмови від прямокутних форм не було.5. в арх..модерну широко використ. дерево,звичайну і глазуровану цеглу,бетон,металеві конструкції,скло,їх комбінації.Дерев*яний модерн переважав,в будів.заміських помешкань та дач.

Одним з перших в стилі сецесія працював Віктор Орта.використт.елменти готики так класицизму і елементи стилю модерн та нові буд.матеріали.6.найбільш незвичні,сміливі зразки стилю сецесія створив Гауді. Декоративно-ужиткове мист доби сецесії: виробі зі скла,та вітраж., меблі,дрібна металева пластика,ковальство,ювелірство,книжковий декор,театральна афаша,дизайн інтер*єрів.