Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Тема 10 фин..doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
106.5 Кб
Скачать
  1. Інформаційна база та методологія прийняття управлінських фінансових рішень

Для прийняття ефективних управлінських фінансових рішень потрібна достовірна і оперативна інформаційна база. Для фінансового менеджменту такою інформаційною базою виступає бухгалтерський облік. Існує однозначний зв'язок: якщо на підприємстві облік ведеться недбало, інформація застаріла, недостовірна – то на цьому підприємстві буде поганий фінансовий менеджмент. Не можна приймати ефективні рішення на основі недостовірної інформації. З іншого боку, якщо на підприємстві гарно налагоджено бухгалтерський облік, то це ще автоматично не означає, що тут приймаються ефективні фінансові рішення. Достовірна і оперативна бухгалтерська інформація може не використовуватися для прийняття фінансових рішень – чи то внаслідок професійної неспроможності керівництва, чи то внаслідок інших причин.

Методологія прийняття управлінських фінансових рішень базується на ряді фундаментальних положень, основними з яких є наступні:

  1. Гроші змінюють свою вартість у часі.

  2. Маржинальний підхід: враховуються додаткові грошові потоки, пов’язані із прийняттям фінансового рішення.

  3. Компроміс «ризик – доходність»: додатковий ризик приймається суб’єктом господарювання тільки тоді, коли він компенсується додатковим очікуваним доходом.

В умовах розвитку ринкових відносин погіршення становища вітчизняних підприємств часто пов’язане саме із відсутністю професіоналізму та системного підходу до фінансового управління. Велика кількість українських підприємств орієнтується на економічне виживання за рахунок диверсифікації виробництва, активного продажу ліквідних основних фондів та пошуку короткострокових джерел фінансування. Але відсутність системного підходу до фінансового управління врешті-решт призводить до розпорошення наявних фінансових ресурсів та зводить нанівець результативність зазначених методів. Щоб уникнути такої ситуації, підприємствам потрібно будувати систему ефективного фінансового менеджменту.

5. Механізм операційного ліверіджу як інструмент фінансового менеджменту

При прийнятті фінансових рішень використовуються два важливих інструменти: для управління підприємницьким ризиком – механізм операційного ліверіджу, а для управління фінансовим ризиком – механізм фінансового ліверіджу. Оскільки підприємство в своїй господарській діяльності генерує водночас і той, і інший ризик, то після визначення величини операційного і фінансового ліверіджу розраховують їхню інтегровану величину.

Перш за все необхідно розглянути, що означає поняття «ліверідж». В економічній літературі його часто перекладають як «важіль». Насправді такий переклад є своєрідним лінгвістичним варваризмом: leverage (англ.) – це, точніше, «важелювання». Але термін «важелювання» не використовується українською мовою, тому в підручниках з фінансового менеджменту все частіше зустрічаються поняття «операційний важіль» та «фінансовий важіль», хоча вони і не є абсолютно точним перекладом.

Пояснити дію механізму ліверіджу у фінансовому менеджменті можна за аналогією з дією звичайного важеля у фізиці. Фізика доводить, що, маючи точку опору, можна, приклавши невелику силу, за допомогою важеля отримати значно більший ефект на іншому боці плеча важеля. Підняття великого каменя за допомогою палки-важеля і прикладення невеликої сили – класичний приклад дії важеля з підручника фізики. Не менш класичним став вислів Архімеда, який теж ґрунтується на механізмі дії важеля: «Дайте мені точку опору – і я зсуну з місця Земну кулю!»

Аналогічно тому, як діє важіль у сфері фізичних явищ, діють і операційний та фінансовий ліверідж у фінансовому менеджменті: незначні зміни чогось одного викликають суттєві зміни інших фінансових показників.

Розглянемо спочатку механізм дії операційного важеля та його вплив на підприємницький ризик.

Операційний ліверідж відповідає на запитання: у скільки разів темпи зміни прибутку від продажу перевищують темпи зміни виручки від продажу. Отже, коли приймається фінансове рішення щодо планування збільшення або зменшення виручки від реалізації, показник операційного лівріджу дозволяє визначити, як при цьому зміниться прибуток. Або навпаки: якщо у плановому періоді підприємству потрібно отримати певну величину прибутку від продажу, то за допомогою операційного ліверіджу можна визначити, яка виручка від реалізації забезпечить потрібний розмір прибутку. Механізм дії операційного ліверіджу можна так описати за наведеною вище аналогією з фізикою: незначні зміни виручки від реалізації можуть привести до суттєвих змін величини прибутку. При цьому:

% зміни прибутку = % зміни виручки Операційний важіль

Механізм використання операційного важеля залежить від того, які саме фактори впливають на зміну виручки від реалізації у плановому періоді порівняно з базисним:

  • динаміка цін;

  • динаміка натурального обсягу продажу;

  • і динаміка цін, і динаміка натурального обсягу продажу разом.

В реальному житті виручка зростає або зменшується під впливом одночасної дії обох факторів. Але при плануванні прибутку треба враховувати ступінь та напрямок впливу на виручку з боку кожного фактору.

Якщо зміна попиту на продукцію знаходить свій вираз тільки у зміні ціни, а натуральний обсяг продажу залишається на базовому рівні, то вся сума приросту або зменшення виручки від реалізації водночас стає сумою приросту або зниження прибутку. Якщо ж зберігаються базисні ціни, але змінюється натуральний обсяг продажу, то збільшення або зменшення прибутку – це сума збільшення або зменшення виручки від реалізації за мінусом зміни величини змінних витрат.

Отже, показник операційного ліверіджу при зміні виручки тільки за рахунок цін завжди буде вищий, ніж при зміні виручки тільки за рахунок натурального обсягу продажу.

Операційний ліверідж, таким чином, можна виразити як мінімум двома показниками: один розраховується для випадку, коли у плановому періоді змінюються тільки ціни на продукцію, що реалізується («ціновий ліверідж»), а інший – для випадку зміни тільки натурального обсягу продажу («натуральний ліверідж»). Якщо ж запланована виручка від реалізації змінюється під дією обох факторів, то у розрахунках застосовуються обидва ці показники операційного ліверіджу.