11

Тема 10. Фінансовий менеджмент План

1. Сутність та мета фінансового менеджменту.

2. Функції та складові фінансового менеджменту на підприємстві.

3. Механізм реалізації фінансового менеджменту.

4. Інформаційна база та методологія прийняття управлінських рішень.

5. Операційний лівередж.

6. Фінансовий лівередж.

1. Сутність та мета фінансового менеджменту

Здійснення управління підприємством передбачає прийняття раціональних рішень щодо розпорядження грошовими коштами та іншими ресурсами, планування та прогнозування фінансової діяльності тощо. Тому для ефективного розвитку бізнесу потрібно розуміння принципів та технологій фінансового управління або фінансового менеджменту.

Термін «фінансовий менеджмент» з’явився у вітчизняній економічній літературі в 90-х роках ХХ століття. Він прийшов із зарубіжної практики, але більшість існуючих моделей управління фінансами виявилися на даному етапі неприйнятними для вітчизняних підприємств. Зіграли свою роль і специфіка вітчизняного ринку, і невизначені остаточно «правила гри», тобто мінливість економічного законодавства. Але навіть серед самих економістів і досі немає єдиного підходу до визначення економічної категорії «фінансовий менеджмент».

Фінансовий менеджмент як наука сформувався в середині двадцятого століття в країнах з ринковою економікою за наступних передумов:

• були створені основи загальної економічної теорії ринкового господарства;

• рівень організації виробництва досяг високого розвитку у вигляді створення індустріального суспільства, в основу якого було покладено велике промислове виробництво й колективну форму власності;

• сформувалася ефективна система правових інститутів і ринкова інфраструктура;

• набула розвитку система національних і міжнародних фондових і фінансових посередників.

Таким чином, наукова школа фінансового менеджменту почала формуватися у зв’язку з посиленням фінансового капіталу, формуванням фондового ринку.

Незважаючи майже на столітню історію існування фінансового менеджменту чіткого визначення поняття «фінансовий менеджмент» у зв’язку з різноманітними теоріями та концепціями досі немає.

Поняття фінансового менеджменту поєднує в собі дві економічні категорії «фінанси» та «менеджмент» і безпосередньо стосується господарюючого суб’єкта.

Фінанси за своїм економічним змістом – складова економічних явищ і процесів, економічної системи в цілому. У теорії фінансів немає єдиної думки щодо визначення фінансів.

Поняття менеджменту і фінансів, незважаючи на чималу історію науки, сьогодні остаточно не з’ясовані. Не викликає сумніву французьке походження цього поняття як процесу управління та англо-американське походження цього терміну. Причому його застосовують, як правило, в тому випадку, коли йдеться про бізнес. Хоча воно означає певну функцію, сферу діяльності людей, науку.

З позиції бізнесу (підприємництва) поняття менеджменту розглядається, щонайменше, з трьох позицій:

• як система економічного управління;

• як орган (апарат) управління;

• як форма підприємницької діяльності.

В найбільш загальному плані термін «менеджмент» означає управління, керівництво, завідування тощо.

Поєднуючи поняття «фінанси» та «менеджмент», можна визначити фінансовий менеджмент як процес управління формуванням, розподілом і використанням фінансових ресурсів суб’єкта господарювання та оптимізації обороту його грошових коштів з метою найбільш повної реалізації цілей підприємства.

Одним із найбільш поширених та прийнятих визначень сутності фінансового менеджменту є таке: фінансовий менеджмент являє собою систему принципів та методів розробки і реалізації управлінських рішень, пов'язаних з формуванням, розподілом і використанням фінансових ресурсів підприємства й організацією обороту його коштів.

«Прийняти фінансове рішення» означає:

• Визначити, куди вкладати гроші (у власне виробництво чи у зовнішні об’єкти);

• Визначити джерело фінансування (власні засоби чи запозичені засоби).

Здійснення фінансового управління, прийняття будь-яких фінансових рішень відбувається заради досягнення певної мети.

Управління можна трактувати як процес впливу і, водночас, як систему суб’єктів і об’єктів управління та управлінських дій. В тлумачному словнику В.Даля слово «управляти» означає керувати, спрямовувати діяльність будь-кого, будь-чого. Тому, управління – це процес впливу на будь-кого, будь-що.

Під управлінням фінансами розуміють процес впливу на фінансові відносини, фінансові ресурси, їх організацію для здійснення ефективної фінансової політики. Крім того, управління фінансами можна визначати як сукупність органів апарату управління всіх рівнів та їх управлінських дій. Тобто, управління фінансами є комплексне поняття, яке відображує використання фінансів як важелю впливу на процес суспільного відтворення.

Такий вплив може бути кількісним і якісним. Кількісний вплив відбувається за допомогою фінансового механізму, коли збільшується або зменшується частка доходу підприємства, тим самим стимулюється чи обмежується його розвиток. Якісний вплив полягає в тому, що зростає зацікавленість у збільшенні фінансових ресурсів, в кінцевих результатах фінансово-господарської діяльності суб’єктів фінансових відносин.

Фінансовий менеджмент – це управління фінансами підприємства, спрямоване на досягнення його мети за допомогою певних методів.

Об’єкт і суб’єкт фінансового менеджменту

З одного боку, складовою фінансового менеджменту є суб’єкт управління (тобто підсистема, що управляє), з іншого боку – об’єкт управління (тобто підсистема, якою управляють).

Як суб’єкт управління фінансовий менеджмент підприємства включає:

• органи державного управління;

• фінансові й податкові органи;

• власника;

• апарат управління підприємством.

Тобто, фінансовий менеджмент як суб’єкт управління охоплює всі рівні управління.

Об’єктами управління на підприємствах є:

• майно;

• майнові права;

• роботи і послуги;

• інформація;

• результати інтелектуальної діяльності;

• нематеріальні блага.

Основною характерною рисою всіх об’єктів управління є те, що вони можуть вільно змінювати власника, якщо вони не обмежені в обігу і не вилучені з обороту.

Об’єктами фінансового менеджменту є фінанси підприємств та його фінансова діяльність, тобто економічні відносини, які опосередковані грошовим обігом, зміна розміру і складу власного та позикового капіталу підприємства.

Матеріальною основою фінансового менеджменту є грошові потоки підприємства, які втілюються в реальному грошовому обігу, викликаному рухом вартості.

Головною метою фінансового менеджменту є забезпечення максимізації добробуту власників підприємства в поточному і перспективному періоді.

Зростання добробуту власників знаходить свій прояв і в збільшенні ринкового курсу акцій (якщо підприємство – акціонерне товариство), і у зростанні дивідендних виплат або виплат на пай, і у збільшенні ринкової вартості підприємства. Якщо, наприклад, п’ять років тому ринок оцінював бізнес в 10 000 грошових одиниць, а сьогодні – в 100 000 грошових одиниць, то за інших рівних умов (відсутності інфляції тощо) ми можемо говорити, що протягом останніх п’яти років на підприємстві приймалися правильні фінансові рішення і здійснювався ефективний фінансовий менеджмент, бо це призвело до зростання добробуту власників.

Дуже часто головною метою фінансового менеджменту називають максимізацію прибутку. Підприємство, що діє в умовах ринку, дійсно прагне отримати прибуток. Але не будь-якою ціною. Максимізація прибутку веде до максимізації ризику, тому отримання високого прибутку сьогодні може означати втрату платоспроможності і загрозу банкрутства завтра. Фінансові рішення, пов’язані із збільшенням прибутку, повинні бути ретельно проаналізовані з точки зору зростання ризику і знайдено оптимальний баланс між ризиком та доходністю. Таким чином, збільшення прибутку виступає як проміжне завдання для досягнення головної мети фінансового менеджменту – забезпечення максимізації добробуту власників.

Система основних задач, спрямованих на реалізацію головної мети фінансового менеджменту складається з:

1. Забезпечення формування достатнього обсягу фінансових ресурсів відповідно до завдань розвитку підприємства в майбутньому періоді.

2. Забезпечення найбільш ефективного використання сформованого обсягу фінансових ресурсів у розрізі основних напрямків діяльності підприємства.

3. Оптимізації грошового обігу.

4. Забезпечення максимізації прибутку підприємства при очікуваному рівні фінансового ризику.

5. Забезпечення мінімізації рівня фінансового ризику при запланованому рівні прибутку.

6. Забезпечення постійної фінансової рівноваги підприємства в процесі його розвитку.

Усі розглянуті задачі фінансового менеджменту взаємозалежні, хоча окремі з них і носять різноспрямований характер (наприклад, забезпечення максимізації суми прибутку при очікуваному рівні ризику і мінімізація рівня фінансового ризику при запланованому рівні прибутку; забезпечення формування достатнього обсягу фінансових ресурсів і постійної фінансової рівноваги підприємства в процесі його розвитку і т.п.). Тому в процесі фінансового менеджменту окремі задачі повинні бути оптимізовані між собою для найбільш ефективної реалізації його головної мети.