2. Хорова творчість б. Лятошинського.

Український композитор, диригент і педагог, вважається одним з основоположників модерного напрямку в українській музиці. Неодноразовий член журі міжнародних і всесоюзних конкурсів та активний працівник у керівних органах Спілки композиторів України і в Київській консерваторії, Лятошинський виховав нову плеяду композиторів таких як І. Шамо, В. Сильвестров, І. Карабиць, Є. Станкович, О. Канерштейн.

Закінчив у 1918 юридичний факультет Київського університету, у 1919 року — Київську консерваторію у класі композиції Р. Глієра. З 1920 року Б. Лятошинський викладає музично-теоретичні дисципліни на виконавських факультетах Київської консерваторії, а з 1922 року — веде клас композиції.

Опери – «Золотий обруч», «Щорс».

Симфонії(5).

Увертюри(3) – «На 4 українські теми».

Сюїти(4) – «Польська», «Слов’янська».

Симфонічні поеми – «Воз’єднаймося», «Гражина», «На берегах Вісли».

Фортепіанний концерт.

Хорові твори – «Тече вода в синє море», «Над Дніпровою сагою», «Пори року». «Серце кобзаря», «Широке поле».

Обробки українських народних пісень.

Квартети(4).

Тріо для фортепіано, скрипки і віолончелі.

Фортепіанний цикл – «Відображення», «Український квінтет», «Слов’янський фортепіанний концерт», «Шевченківська сюїта».

3. Розказати про принцип тактування творів без визначеного розміру.

Інколи зустрічаються музичні твори, здебільшого це хорові, без визначеного розміру. Найчастіше, це обробки народних пісень або твори більш речитативного характеру. При диригуванні творів без визначеного розміру диригент умовно групує тривалості в ті, чи інші такти, що будуть в різних розмірах, в залежності від наголосів у тексті.

4. Дати визначення термінам: Maestoso, energico, mesto, non troppo.

Maestoso – велично, урочисто;

Energico – енергійно;

Mesto – сумно;

Non troppo – не занадто.

Білет №9

1. Дати визначення та показати структуру на музичних прикладах форм сонатно – симфонічному циклу.

Сонатно – симфонічний цикл – це така музична побудова, яка складається з декількох самостійних, завершених частин, які об’єднані єдиним змістом та містять контраст між частинами і одна з частин написана в сонатній формі.

Є 2 види:

1) чотиричастинний – симфонія.

2) тричастинний – соната, інструментальні концерти, камерні жанри.

Чотиричастинний:

1 – Allegro (сонатна форма);

2 – Andante (сонатна форма, сонатна форма без розробки);

3 – Menuet, Scerco (складна три – п’ятичастинна , тричастинна форми);

4 – Фінал (сонатна, рондо – сонатна форма, варіації).

Тричастинний:

1– Allegro (сонатна форма);

2 – Andante (сонатна форма без розробки);

3 – Фінал (рондо, рондо – соната).

2. Сучасні українські композитори.

Володимир Зубицький – використовує інтонації фольклору в симфонічній і камерній музиці. Кантата – симфонія «Чумацький шлях», «За нашим стодолом», «Гори мої».

Ганна Гаврилець – лауреат Шевченківської премії, оригінально перевтілює інтонації обрядового фольклору, присутні біблійні образи.

Музично – сценічне дійство «Золотий камінь посіємо», духовний твір «Хай святиться Отче імення».

Олександр Козаренко – композитор, теоретик, піаніст. Використовує біблійні символи, філософські теми. «Страсті…», концерт для скрипки з оркестром «Богородичні пісні», «Український реквієм».

Віктор Камінський – естрадні пісні, театральна музика «Маруся Чурай», «Павло Полуботок», трилогія «Мазепа». Хори на слова Шевченка – «Чого ти почорніло», кантата «Іван Підкова». Кантата – симфонія «Україна. Хресна дорога», ораторія «Іду. Накликаю. Взиваю», літургія, Псалом Давида.

Станкович – фольк – опера – «Цвіт папороті», балет – «Ольга», поема – «Вікінги», «Бабин Яр», «Чорна елегія», «Панахида за померлими з голоду», «Слово о полку Ігоревім», літургія, псалми, хоровий концерт – «Господи Владика наш», симфонії (5), камерні симфонії (9), інструментальні концерти, ансамблі – «Музика рудого лісу», «Музика небесних музикантів».

Л. Дичко – український композитор, Народна артистка України, лауреат Національної Шевченківської премії, кавалер орденів Володимира і Княгині Ольги. Закінчила Київську консерваторію по класу композиції К.Д. Данькевича,

Б. Лятошинського. Особливості творчості - свіжі, терпкі музичні барви. Хоровий жанр основний для української духовної традиції. Лінії творчості пов’язані з фольклором, обрядами, релігійними витоками, з поезією видатних українських митців, теми світу дитинства.

Опера – «Золотослов».

Балети – «Досвітні огні», «Метаморфози», «Натхнення».

Ораторії.

Поеми – «Голод 33» на сл. Коломійця, «Лебеді Материнства».

Літургії (3).

Кантати – «Червона калина», «4 пори року», «Карпатська», «Сонячне коло», «Барвінок».

3концерти – фрески «Іспанські», «Швейцарські», «Французькі».

Оркестрова сюїта «Метаморфози».

Для органу «Закарпатські фрески», «Карпатські фрески».

М. Скорик – український композитор, музикознавець, Герой України, Народний артист, лауреат Шевченківської премії, Кандидат музикознавства, співголова Спілки композиторів України, художній керівник Київської опери. Навчався у Львівській консерваторії (С. Людкевич, Р. Сімович, А. Солтис), стажувався у Московській консерваторії. У стилістиці продовжує традицію львівської композиторської школи, карпатського фольклору, джазу.

Опера – «Мойсей».

Кантати (2) – «Весна», «Людина».

«Три українські весільні пісні».

Поема – «Сильніше смерті», «Гуцульський триптих», «Вальс».

Карпатський концерт.

Скрипкові концерти (6).

Сюїта для струнного оркестру.

Партити для симфонічного оркестру.

Балет – «Каменярі».

Музика до кінофільмів – «Тіні забутих предків», «Хліб і сіль», «Жива вода».

Фортепіанні концерти (5).

Концерти для віолончелі (2).