3. Протактувати приклад в перемінному розмірі:

Перемінний розмір – це той розмір, який змінюється протягом твору. При диригуванні перемінних розмірів необхідно, добре знаючи текст, застосовувати відповідну схему на той, чи інший розмір. А замахом забезпечити плавність переходу до зміни розміру. Для рівності слід обрати собі якусь дрібну ритмічну вартість і пильнувати, щоб вона була незмінна. В даному прикладі це буде вісімка.

4. Дати визначення термінам: Allargando, tempo primo, a tempo, meno mosso.

Allargando – розширюючи;

Tempo primo – першопочатковий темп;

a tempo – в темпі;

Meno mosso – менш рухливо.

4 БІЛЕТ

1. Дати визначення і показати структуру немузичних творах простої та складної три частинної форми.

Проста тричастинна форма – це така музична побудова, яка складається з трьох частин, кожна з яких є не більшою за період і де третя частина є точним або видозміненим повторенням першої частини. Позначається буквами: а+в+а – реприза статична і а+в+а¹ – реприза динамічна.

В ній пишуться невеликі хорові твори, інструментальні п’єси, романси (М.Колеса «Зоряна ніч», В.Косенко «Етюд cis – moll» оп.8).

Складна тричастинна форма – це така музична побудова, яка складається з трьох частин, кожна з яких має вже просту двочастинну або три частинну форму, де третя частина є точним або видозміненим повторенням першої. Позначається буквами А+В+А – реприза статична, А+В+А¹ – реприза динамічна.

В ній пишуться треті частини класичних симфоній, менует (Гайдн, Моцарт), скерцо (Бетховен).

Наприклад: Моцарт Симфонія g – moll, Бетховен Симфонія №2 Скерцо.

2. С. Людкевич –композитор, теоретик, громадський діяч.

Український композитор, музикознавець, фольклорист, педагог, Доктор музикознавства, один з організаторів Вищого музичного інституту

ім. М. Лисенка її професор та директор. Навчався в університеті на філософському факультеті (дружить з І. Франком), у Відні. Один з організаторів Вищого музичного інституту ім. М. Лисенка. 1910 – 1915 – його директор, від 1919 – викладач теоретичних дисциплін, 1939 – професор, завідувач кафедри теорії та композиції.

Опери – «Довбуш».

Кантати – «Останній бій», «Кавказ», « Заповіт», «Вільній Україні», «Наймит».

Поеми – «Каменярі», «Дніпро», «Довбуш», «Мойсей».

Увертюра – «Ой, не ходи Грицю», «Новорічна».

Концерт для фортепіано з оркестром.

Концерт для скрипки з оркестром.

«Прикарпатська симфонія».

Скрипкові твори – «Чебарашка», «Тихий спомин».

Хори – «Корсар», «Сонце заходить», «Наша дума, наша пісня», «За мир».

«Балада про Петруся і вельможну пані», «Балада про Бондарівну».

Обробки народних пісень – «Гагілка», «Бодай ся когут знудив», «Ой морозе – морозенку», «Ой співаночки мої».

Романси – «За байраком байрак», «Коваль», «До соловейка», «Розлука».

3. Протактувати приклад пунктирного ритму в повільному темпі:

Пунктирний ритм – це ритм, який складається з двох вартостей, друга є в три рази коротшою за першу. При тактуванні пунктирних ритмів у повільних темпах диригент вдається до принципу дроблення долей. З тим, що окремі ритмічні вартості можна виділити окремим жестом, а у дуже повільних темпах додатково виділяти найменші тривалості. На початку зворотній пунктирний ритм – ломбардський, характерний для Угорщини, Словаччини, Закарпаття.