3. Протактувати в швидкому темпі розмір 58 з таким групуванням.

При тактуванні в швидких темпах диригент застосовує принцип об’єднання декількох долей в один жест. Мішаний розмір складається з двох простих нерівноцінних розмірів. Зв’язку з цим кількість долей, що припадає на один жест буде різною. Так групування 2+3, де 1 жест – коротший, 2 – довший. Якщо 3+2, 1 жест – довший, 2 – коротший.

4. Дати визначення темпам: Adagio, presto, callentando, piu mosso.

Adagio – не поспішаючи,кроком;

Presto – дуже швидко;

Rallentando – заповільнюючи;

Piu mosso – більш рухливо.

3 БІЛЕТ

1. Дати визначення та показати структуру простої та складної двочастинної форми.

Проста двочастинна форма – це така музична побудова, яка складається з двох частин, кожна з яких не більша за період. Позначається буквами а+в.

Вона буває 2 видів:

1) репризна, коли друге речення другого періоду (2частини) повторює одне з речень 1 частини. (Укр. нар. пісня «Їхав козак за Дунай»).

2) безрепризна, коли друга частина побудована на новому матеріалі. (Укр. нар пісні, де є заспів і приспів, невеличкі інструментальні п’єси. Наприклад: «Черемшина», «Сусідка», «Неаполітанська пісня П.Чайкрвського.)

Складна двочастинна форма – це така музична побудова, яка складається з двох частин, які вже мають завершені прості форми. Позначається буквами А+В.

В ній пишуться класичні арії, де перша частина повільна, а друга швидка, також хори з опер. Наприклад: арія Леонори з опери «Трубадур» Дж.Верді, М.Лисенко хор «Туман хвилями лягає» з опери «Утоплена».

2. Л. Бетховен – характеристика творчості.

Творчість Бетховена тісно пов'язана з мистецтвом Німеччини та Австрії. Від перших до останніх творів композитору незмінно властиві ясність та раціональність мислення, рівновага між частинами цілого, які є характерними ознаками класицизму в мистецтві взагалі, в музиці — зокрема.

Найбільше він проявив себе у сонатно-симфонічних жанрах, які були розроблені музикантами епохи Просвітництва та досягли класичного рівня у творчості Гайдна та Моцарта. Музиці притаманний величезний заряд енергії, накопичення почуттів та важлива риса Бетховенської естетики, як і всіх композиторів-класиків XVIII ст., — чуття гармонії зі світом, зв'язок з людством та світом у цілому. Його творчість пройнята силою, вірою, радістю життя. Завершуючи епоху музичного класицизму, Людвіг ван Бетховен одночасно відкривав дорогу наступаючій епосі.

Симфонії(9) - №3 «Героїчна», №6 «Пасторальна», №9 з хором.

Увертюри(11) – «Прометей», «Коріолан», «Леонора», «Фіделіо», «Егмонт», «Розвалини Афін», «Король Стефан», «Іменинна», «Освячення дому».

Концерти для фортепіано з оркестром(5).

Потрійний концерт для фортепіано, скрипки, віолончелі з оркестром.

Сонати для скрипки і фортепіано(10).

Сонати для віолончелі і фортепіано(10).

Фортепіанні тріо(6).

Струнні квінтети(2).

Струнні квартети(40).

Сонати(32).

Варіації(більше 20 циклів).

Меса До – мажор, «Святкова меса».

Ораторія – «Христос на Оливковій горі».

Близько 150 обробок народних пісень для голосу, близько 80 пісень у супроводі фортепіано, канони ,арії, ансамблі, вокальні цикли « До далекої коханої».