- •Дати визначення та показати структуру на музичних прикладах
- •В. А. Моцарт – риси творчості.
- •Протактувати розмір 98 у швидкому і повільному темпах.
- •Дати визначення темпам : Largo, allegretto, accelerando, con fuoco.
- •Дати визначення та показати структуру на музичних прикладах варіаційної форми.
- •Й. Гайдн – патріарх віденської класичної школи.
- •Протактувати в швидкому темпі розмір 58 з таким групуванням.
- •Дати визначення темпам: Adagio, presto, callentando, piu mosso.
- •Дати визначення та показати структуру простої та складної двочастинної форми.
- •Л. Бетховен – характеристика творчості.
- •Протактувати приклад в перемінному розмірі:
- •Дати визначення термінам: Allargando, tempo primo, a tempo, meno mosso.
- •Дати визначення і показати структуру немузичних творах простої та складної три частинної форми.
- •С. Людкевич –композитор, теоретик, громадський діяч.
- •Протактувати приклад пунктирного ритму в повільному темпі:
- •Дати визначення термінам: Lento, andantino, vivace, poco crescendo.
- •Дати визначення форми «Рондо».
- •Творчий портрет й. С. Баха.
- •Протактувати приклад в перемінному розмірі:
- •Дати визначення термінам: Grave, larghetto, stringendo, non forte.
- •Дати визначення показати структуру на музичних прикладах форми «Рондо – соната».
- •Л. Ревуцький – творчий портрет.
- •Протактувати приклад в перемінному розмірі:
- •Дати визначення термінам: Ritardando, veloce, andante, sempre piano.
- •Дати визначення та показати структуру на музичних прикладах сонатної форми (форма сонатного Allegro).
- •Творчість д. Шостаковича.
- •Розказати про принцип одночасного тактування різних розмірів.
- •Дати визначення термінам: Тempo rudato, dolce, agitato, senza creschendo.
- •Дати визначення та показати структуру на музичних прикладах поліфонічних форм.
- •Хорова творчість б. Лятошинського.
- •Розказати про принцип тактування творів без визначеного розміру.
- •Дати визначення термінам: Maestoso, energico, mesto, non troppo.
- •Дати визначення та показати структуру на музичних прикладах форм сонатно – симфонічному циклу.
- •Сучасні українські композитори.
- •Протактувати приклад перемінних розмірів в помірному темпі :
- •Дати визначення термінам: Moderato, energico, pesante, quasi.
- •Дати визначення та показати структуру на музичних прикладах форми «Сюїта».
- •Хорова творчість с. Танєєва.
- •Принцип тактування в повільних темпах.
- •Дати визначення термінам: Listesso tempo, teneramente, sostenuto, simile.
- •Дати визначення та показати структуру на музичних прикладах форми «Кантата».
- •В. Барвінський – творчий портрет.
- •Протактувати приклад в повільному темпі:
- •Дати визначення термінам: Prestissimo, tranquillo, molto sostenuto.
- •Дати визначення та показати структуру на музичних прикладах форми ораторія.
- •Видатні музичні діячі – засновники та організатори професійної музичної освіти у Львові – к. Моцарт, к.Мікулі, м. Солтис, о. Нижанківський, Чилянський, Нев’ядомський, м. Вербицький.
- •О. Нижанківський
- •М. Вербицький
- •Протактувати приклад в дуже повільному темпі:
- •Дати визначення термінам: Ritenuto, cantabile, tempo guisto, ben marcato.
- •Дати визначення та показати структуру на музичних прикладах форми опера.
- •Хорова творчість м. Лисенка.
- •Протактувати приклад в дуже повільному темпі:
- •Дати визначення термінам: Vivo, marciale, decreschendo, calando.
- •Дати визначення та показати структуру на музичних прикладах вокальних форм, які входять як складові великих вокально – інструментальних циклів (опер, ораторій).
- •Ораторія як жанр від Генделя до 20 ст.
- •Протактувати приклад в помірному темпі:
- •Дати визначення термінам: Geroico, risoluto, diminuendo, con brio.
- •Дати визначення та показати структуру на музичних прикладах циклічних форм.
- •Кантата в творчості українських композиторів.
- •Протактувати приклад в повільному темпі:
- •Дати визначення термінам: Grandioso, legiero, giocoso, con forza.
- •Дати визначення та показати структуру на музичних прикладах форм – канон, фуга.
- •Д. Бортнянський видатний український композитор.
- •Протактувати приклад у швидкому темпі:
- •Дати визначення термінам: Graciozo, a piena voce, tenuto, furioso.
- •М. Березовський – творчий портрет.
- •Протактувати приклад в дуже повільному темпі:
- •Дати визначення термінам: Tutti, sotto voce, animato, semplise.
- •Дати визначення та показати структуру на музичних прикладах католицької меси.
- •М. Скорик – видатний композитор сучасності.
- •Протактувати приклад в перемінному розмірі:
- •4. Дати визначення термінам: Affetuoso, morendo, feroce, comodo.
- •Дати визначення та показати структуру на музичних прикладах літургії східного обряду.
- •Реквієм як жанр в музиці 18 – 19 ст.
- •Принцип тактування в швидких темпах.
- •Дати визначення термінам: Smorzando, amoroso, scherzando, funebre.
4. Дати визначення термінам: Affetuoso, morendo, feroce, comodo.
Affetuoso – любовно, ніжно, з пристрасним поривом;
Morendo – завмираючи;
Feroce – люто, дико, шалено;
Comodo – спокійно, вільно.
Білет №20
Дати визначення та показати структуру на музичних прикладах літургії східного обряду.
Літургія – найважливіше богослужіння православної церкви, відповідає месі в католицькій церкві. Особливу роль припадає співу. Розрізняють літургії
В. Великого, І. Златоустого. Існує літургія передосвячених дарів.
Спів літургії до 17 ст. виконувався одноголосно, в кінці 17ст. – поч. 18ст. – багатоголосся. Авторами служб були: Пекалицький, Дилецький, Ведель, Давидов, Бортнянський, Березовський, Вербицький, Стеценко, Леонтович, Кошиць.
Вступ – відкриваються Царські ворота, після слів священика хор співає «Амінь».
Єктенія, антифон 1, 2, єктенія мала, антифон 3, Апостол, Алилуя, Євангеліє, проповідь, єктенія сугуба, за оглашених, Іже Херувими, єктенія благальна, Отця і Сина, Вірую, Милість миру, Достойно, Свят, Тобі співаєм, єктенія благальна, Отче Наш, Єдин свят, Будь ім’я Господнє.
В Україну читання св. Письма дійшли у 9-му столітті з Візантії у церковно-слов'янському перекладі з часів св. Кирила і Мефодія. Служби складалися також і в Україні, головно для прославлення місцевих святих: св. Покрови, Бориса і Гліба з 11 ст., Феодосія Печерського з 12 ст. та пізніші служби на честь св. Володимира Великого, княгині Ольги, Феодосія Углицького, Йосафата Кунцевича тощо. Служби недільного циклу і т. зв. загальні служби вміщені в Осьмогласнику (Октоїху) та Загальній Мінеї.
Реквієм як жанр в музиці 18 – 19 ст.
Реквієм (лат. Missa pro defunctis або лат. Missa defunctorum) — траурна заупокійна меса в римо-католицькій церкві, а також музичний жанр, написаний у певній формі
і на тексти заупокійної меси. Оскільки традиційно в католицькій церкві богослужіння велося латинською мовою, текст Реквієму, за виключенням Kyrie eleison також складений латиною. Саме слово «Реквієм» дослівно означає «спокій» і походить від початкових слів вступу (Introit) — Requiem æternam dona eis («Вічний спокій даруй їм, Господи»). В православних церквах подібною за значенням є панахида, проте остання значно відрізняється від реквієму за формою.
Католицька заупокійна меса відрізняється від звичайної меси виключенням низки урочистих частин, таких як Gloria, Credo, та Alleluia та додаванням частини Dies Irae.
В музичних творах структура реквієму зазвичай має 7 основних частин і виглядає так:
Requiem aeternam («Вічний спокій»);
Kyrie eleison («Господи, помилуй»);
Dies Irae («День гніву»);
Domine Iesu Christe ( «Господи Ісусе»);
Sanctus («Свят»);
Agnus Dei («Агнець Божий»;
Lux aeterna («Світло вічне»).
Спочатку реквієм складався з мелодій григоріанського хоралу, які виконувалися в унісон; при цьому у виборі мелодій існували різні місцеві традиції. Вже в 15 ст. стали з'являтися багатоголосні обробки цих мелодій. Першим реквіємом такого типу серед збережених до наших днів належить Й. Окегему. Серед інших композиторів епохи Відродження, що писали реквієми - Орландо ді Лассо і Дж. да Палестріна.
В 17-18 ст., в епоху зародження та розвитку опери та ствердження гомофонно-гармонічного стилю, Реквієм перетворився у велику циклічну форму для хору, солістів та оркестру. Канонізовані мелодії григоріанського хоралу перестали бути його інтонаційною основою, натомість зберігалася текстова основа. Серед авторів Реквіємів цієї епохи - А. Лотті, Ф. Дуранте, Н. Йоммеллі, А. Хассе.
Найвідомішим Реквіємом класичної епохи є Реквієм d-moll В.А. Моцарта, написаний 1791 року. Тій же епосі належать реквієми Л.Керубіні та А. Сальєрі.
Найбільш значимими реквіємами романтичної доби вважають реквієми Г. Берліоза (1837), Дж. Верді (1873), а також "Німецький реквієм" Й. Брамса (1868), написаний, на відміну від попередніх на німецький текст. Серед авторів реквіємів XIX століття також такі відомі композитори, як Ф. Ліст, А. Брукнер, А. Дворжак, Ш. Гуно, К. Сен-Санс, Г. Форе.
Ряд композиторів XX століття написали реквієми, не використовуючи канонічні тексти. Зокрема це "Воєнний реквієм" Б. Бріттена, в якому літургійні латинські тексти поєднуються з віршами англійського поета У. Оуена.